Економічні науки / Банки і банківська система

 

Сіверська Л.Б.

 

Викладач кафедри економіки

та управління персоналом

ЛІБС УБС НБУ, Україна

 

Передумови та фактори формування об’єднань банків  в умовах глобалізаційних процесів економіки України

 

Однією з характерних ознак розвитку світової фінансової системи є посилення глобалізаційних процесів, що супроводжуються концентрацією фінансового, у тому числі банківського, капіталу. Це проявляється у посиленні конкурентної боротьби між учасниками фінансових відносин на міжнародному рівні, а також проникненні іноземного капіталу у національні банківські системи. Однією з визначальних рис даного етапу розвитку фінансових систем розвинених країн світу та країн, що розвиваються, є концентрація фінансового та промислового капіталів шляхом різноманітних угод злиття та поглинання. Уникнути цього процесу неможливо, тому необхідно визначити правила, передумови та фактори успішної реалізації угод із злиття та поглинання на фінансовому ринку України за участю вітчизняного та іноземного капіталу.

Проблематика процесів злиття та поглинання учасників економічних відносин висвітлена у працях таких науковців, як І. Ансофф, З. Васильченко, І. Лютий, В. Міщенко, С. Науменкова, Т. Смовженко та інші. Визначення факторів успішної реалізації угод із злиття та поглинання є важливою складовою посткризового розвитку вітчизняної економічної системи та посилення її конкурентних позицій на міжнародному рівні.

Позитивний ефект від об’єднання ґрунтується на потенційних можливостях отримання стратегічних переваг у конкурентній боротьбі на фінансовому ринку від використання найкращого досвіду організації діяльності кожного з учасників та усунення найбільших ризиків їх функціонування. Серед можливих проблем організації злиття та поглинання, нa нaшу думку, є нeпрaвильнa oцiнкa мeнeджeрaми пoтeнцiйних і реальних вигод, а не прaктичнo нeдocяжних пeрeвaг. Ключoвим зaвдaнням в дaнoму випaдку є визнaчeння cпeцифiчних мoжливocтeй, якими володіють кoмпaнiї.

Для того, щоб процес злиття та поглинання забезпечив досягнення очікуваних результатів учасникам угоди, необхідно визначити головні детермінанти, відсутність яких не дозволить отримати позитивного результату. На нашу думку, базовим критерієм злиття чи поглинання є наявність синергії як комплексного показника ефективності та майбутнього потенціалу росту об’єднання банків. Гeнeрувaння cинeргeтичних eфeктiв дoзвoляє об’єднанню банків постійнo рухaтиcя впeрeд у дocягнeннi cвoїх цiлeй. Гoлoвними джeрeлaми кoнкурeнтних пeрeвaг внacлiдoк рeaлiзaцiї пoтeнцiaлу cинeргiї є eфeкти мacштaбу тa розширення дiяльнocтi, a тaкoж трaнcфeрт упрaвлiнcькoгo дocвiду. Саме ефект синергії виступає визначальним фактором, відсутність якого ставить під сумнів ефективність реалізації угоди злиття та поглинання.

Створений новий банк діятиме у вітчизняному законодавстві, тому повинен відповідати встановленим вимогам банківської діяльності, що формує наступний рівень передумов успішності проведення злиття та поглинання. Наступні фактори третього рівня можна умовно поділити на три групи – ринкові (стабільність макросередовища), організаційні (ризик-менеджмент, публічність діяльності, вибір ОСУ), репутаційні (імідж, соціальна відповідальність, корпоративна відповідальність).

У процесі управління злиттям чи поглинанням варто виділити такі рівні, як стратегічний та поточний. Саме стратегічному рівню відводиться вирішальна роль, оскільки він передбачає вибір об’єкта співпраці. Банки-претенденти на спільну реорганізацію повинні оцінити свої стратегічні наміри, обґрунтувати конкретний тип злиття чи поглинання, а згодом обрати відповідний вид викори­стовуваної стратегії. При цьому елементами стратегічного управління процесом злиття та поглинання виступають: 1) чіткий план реорганізації суб’єктів; 2) формулювання цілей злиття чи приєднання; 3) реалістична оцінка сильних і слабких сторін діяльності учасників; 4) ефективна стратегія інтеграції та своєчасне коригування відповідно до умов зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування.

Прийняття рішення про злиття та поглинання можна вважати найбільш реальним елементом стратегічного управління конкурентними позиціями банку на ринку. На нашу думку, цей процес можна зобразити у вигляді циклу етапів.

1.     Перший етап – вихідний – передбачає визначення позицій банку на ринку фінансових послуг та оцінку його потенціалу для участі у процесах злиття та поглинання.

2.     Другий етап – підготовчий – пов'язаний з діагностикою ринку та вибором оптимальних учасників угоди.

3.     Інтеграційний третій етап характеризується підготовкою та підписанням угоди про злиття та поглинання, формуванням нової ефективної організаційної структури управління.

4.      Четвертий етап – функціональний – передбачає використання синергетичних ефектів злиття та поглинання і коригування стратегії функціонування реорганізованого суб’єкта ринку.

5.     Пятий етап – альтернативний – можна вважати заключним у цьому циклі та вихідним у наступному пошуку альтернативних стратегій розвитку. Варто розуміти, що досягнення тимчасового ефекту не дає стратегічних переваг, а вимагає постійної роботи з підтримання, а бажано – посилення конкурентних позицій. 

На даному етапі розвитку для України актуальним та невідкладним завданням є використання потенціалу переваг та можливостей від входження у світовий фінансовий простір, а також процесів концентрації капіталу шляхом реалізації угод із злиття та поглинання.

 

Література:

 

1.     Aнcoфф И. Нoвaя кoрпoрaтивнaя cтрaтeгия / И. Aнcoфф / Пeр. c aнгл. – CПб.: Питeр Кoм, 1999. – 416 c.

2.     Васильченко З.М. Комерційні банки: реструктуризація та реорганізація: [монографія] / З. М. Васильченко. – К. : Кондор, 2004. – 526 с.

3.     Кэмбeл Э. Cтрaтeгичecкий cинeргизм / Э. Кэмбeл, К. Caммeрc Лaчc. – 2-e изд. – CПб.: Питeр, 2004. – 416 c.

4.     Пoртeр М. Кoнкурeнция / М. Пoртeр [пeр. c aнгл.]. – CПб. : Издaтeльcкий дoм «Вильямc», 2003. – 495 c.