Олексій Штепа, старший викладач кафедри правознавства Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка

До питання про правовий статус венчурних фондів в Україні

Венчурні фонди належать до інститутів спільного інвестування, тобто інвестиційних фондів, які проводять діяльність щодо об'єднання грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Назва «венчурний фонд» походить від англійського слова «ventura», що перекладається як ризиковий. Утім підвищена ризиковість венчурних фондів не відлякує інвесторів, оскільки компенсується його широкими інвестиційними можливостями: ефективне використання може принести інвесторам більші прибутки, ніж при інвестуванні через невенчурні ІСІ.

Відповідно до Закону «Про інститути спільного інвестування» венчурні фонди можуть бути корпоративними та пайовими. Корпоративні венчурні фонди мають права юридичної особи і створюються у формі публічних акціонерних товариств, що проводять виключну діяльність із спільного інвестування. Пойові венчурні фонди не є юридичними особами [1, с. 12].

Згідно зі статтею 4 вказаного закону недеверсифікований інститут спільного інвестування закритого типу, який здійснює виключно приватне (закрите) розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування серед юридичних та фізичних осіб, є венчурним фондом. Слід зазначити, що венчурні інвестиційні фонди можуть бути як пайовими так і корпоративними.

Управляє активами венчурних інвестиційних фондів професійний управитель – компанія з управління активами (КУА), яка є фінансовою установою. КУА є господарським товариством у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що утворюється відповідно до законодавства України .

Позитивним кроком на шляху розвитку венчурного інвестування стало прийняття змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування», які дозволили фізичним особам бути акціонерами (учасниками) венчурних фондів. Так, фізична особа може бути учасником цього фонду на суму не менше 1500 мінімальних заробітних плат ( ч. 17 ст. 4). В даному випадку участь в інституті спільного інвестування ставиться в залежність від суми придбаних особою цінних паперів, шо є свідченням інституційної ролі даних фондів [2, с. 51].

До складу активів інституту спільного інвестування входять грошові кошти, цінні папери, банківські метали, корпоративні права, нерухомість, грошові вимоги за реалізовані активи та видані позики, інші активи відповідно до законів України. Зазначені активи формуються (оплачуються) за рахунок фондів спільного інвестування до яких належать кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду та залучені від інвесторів інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій за його активами та інші доходи (проценти за позиками, орендні (лізингові) платежі тощо). Для оформлення власних активів інститути спільного інвестування можуть придбати іноземну валюту та банківські установи, які мають відповідну ліцензію.

Одна з істотних переваг використання венчурних інститутів спільного інвестування для управління майном полягає у відсутності жорстких законодавчих обмежень для інвестування його активів. Так, активи венчурного фонду можуть повністю складатися з нерухомості, корпоративних прав і цінних паперів, які не допущені до торгів на фондовій біржі, або цінних паперів, які не одержали рейтингової оцінки відповідно до закону. До складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов'язання. Такі зобов'язання можуть бути оформлені заставними договорами, векселями і т.д. [2, с. 53].

Відповідно до чинного законодавства КУА венчурного фонду бере участь в управлінні діяльністю емітента, корпоративні права якого перебувають в активах фонду, активами якого ця компанія управляє. Варто зауважити, що венчурне інвестування може проходити в різних формах:

· створення підприємств, що повністю належать венчурному інституту спільного інвестування чи придбання останнім діючих підприємств у встановленому законом порядку;

· часткова участь венчурного інституту спільного інвестування в корпоративних підприємствах, які створюються юридичними і фізичними особами;

· придбання венчурниими інститутами спільного інвестування рухомого і нерухомого майна шляхом прямого одержання або у вигляді цінних паперів (акцій, облігацій, векселів тощо);

· придбання венчурниими інститутами спільного інвестування інших майнових прав;

· в інших незаборонених формах.

Необхідно звернути увагу на той факт, що венчурний інститут спільного інвестування є строковим. Він створюється на певний строк, встановлений у регламенті інституту спільного інвестування, після закінчення якого зазначений інститут спільного інвестування припиняється. Зазвичай термін діяльності венчурного інституту спільного інвестування становить кілька десятків років, що дозволяє його використовувати для розвитку інших проектів. Разом з тим дозволяється продовжувати термін діяльності строкового інституту спільного інвестування, але лише у разі зменшення вартості чистих активів інституту спільного інвестування на 20% та більше протягом останніх 12 місяців діяльності такого інституту спільного інвестування. У такому разі інститут спільного інвестування зобов'язаний здійснити викуп власних цінних паперів у акціонерів (учасників), які голосували протии прийняття такого рішення, а також у акціонерів (учасників), які не брали участі в голосуванні за рішення та вимагають від інституту спільного інвестування викупу їх цінних паперів [ с. 56].

Література

1. Блажко Р. Особливості створення, діяльності та інвестування венчурних фондів / Р.Блажко // Юридична газета. – 2007. – 1лют. (№ 5). – С. 12.

2. Слободян, Олександр. Правові аспекти реалізації інвестиційних проектів за допомогую венчурних пайових та корпоративних інвестиційних фондів / О.Слободян // Юридичний журнал. – 2012. - № 7/8. – С. 50-56.