Экономические науки/3. Финансовые отношения

Д.е.н. Бардаш С.В., к.е.н. Приходько Н.І., Приходченко Н.А.

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Управління фінансовою стійкістю будівельного підприємства

У статті розглядаються актуальні питання управління фінансовою стійкістю будівельного підприємства. Автори обґрунтовують, що вивчення тенденцій, які характеризують фінансову стійкість суб'єктів підприємництва, стає невід'ємною частиною розробки програми фінансового оздоровлення підприємства. Автори підкреслюють, що потрібні власні заходи, що сприяють підтримці стійкого функціонування будівельного підприємства.

Ключові слова: фінансова стійкість, управління стійкістю, оздоровлення, будівельне підприємство

В статье рассматриваются актуальные вопросы управления финансовой устойчивостью строительного предприятия. Авторы обосновывают, что изучение тенденций, характеризующих финансовую устойчивость субъектов предпринимательства, становится неотъемлемой частью разработки программы финансового оздоровления предприятия. Авторы подчеркивают, что нужны собственные мероприятия, способствующие поддержанию устойчивого функционирования строительного предприятия.

Ключевые слова: финансовая устойчивость, управление устойчивостью, оздоровление, строительное предприятие.

The article covers actual issues of managing the financial stability of building enterprise. The authors give proofs that studying tendencies that characterize the financial stability of commercial organizations becomes the integral part of program of the financial recovery of enterprise. The author’s claim that own measures are needed that would support sustainable functioning of building enterprise.

Key words: financial stability, management of stability, recovery, building enterprise.

Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки для будівельних підприємств закладом виживаності й основою стійкості є управління фінансовими ресурсами, спрямованого не тільки на максимізацію прибутку в короткостроковому періоді, але й на підтримку стану фінансової стійкості. Проблема фінансової стійкості підприємств належить до числа найбільш важливих не тільки фінансових, але й загальноекономічних проблем, оскільки нестійке фінансове становище стримує розвиток, знижує платоспроможність вітчизняних будівельних підприємств і може привести до їхнього банкрутства. Низька фінансова стійкість будівельних підприємств є однією із причин їх невисокої інвестиційної привабливості. Тому необхідно вивчення тенденцій, що характеризують фінансову стійкість із метою розробки будівельним підприємством заходів, що сприяють підтримці його стійкого функціонування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтерес до певних аспектів проблеми фінансової стійкості підсилюється в періоди економічних криз і проявляється створенням нових теорій, гіпотез і концепцій, що підкреслюють значимість даного питання для ефективної роботи підприємств. Проблемам забезпечення фінансової стійкості підприємств приділяють учені СНД у своїх працях: І. Бланк [1], І. Бурденко [2], В. Бикова [3], Г. Кірейкіна [4], А. Поддєрьогін [5] і ін.

Однак, не дивлячись на значні результати наукових досліджень, питання управління фінансовою стійкістю мало вивчені, а наявні розробки в сучасній економічній літературі присвячені в основному вдосконалюванню методології й методики аналізу фінансової стійкості на основі підходів зарубіжного фінансового менеджменту й мало враховують особливості вітчизняної економіки.

Постановка завдання. Розробка заходів щодо підвищення фінансової стійкості підприємства будівельної галузі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Забезпечення стійкого фінансового становища підприємства дозволяє залучати додаткові інвестиції, підвищувати якість обслуговування клієнтів, асортименти послуг (продукції), збільшувати обсяги продажів і, в остаточному підсумку, підвищувати рентабельність підприємства. Якщо фінансова стійкість підприємства вважається надійної, то це дозволяє не тільки залучати інвестиції, але й одержувати відстрочення платежу в постачальників, залучати кошти під більш низький відсоток, а це знижує витрати й збільшує його конкурентоспроможність.

Фінансова стійкість підприємства - це комплексне поняття. У ємному виді вона характеризує такий фінансовий стан, коли підприємство функціонує на основі самофінансування, має достатній рівень платоспроможності. Фінансова стійкість означає незалежність підприємства від випадковостей (зриви договорів, неплатежі) і труднощів із залученням позикових коштів. Фінансова стійкість підприємства залежить від ефективності використання й стану оборотних коштів і необоротних активів. Управління фінансовою стійкістю підприємства здійснюється на підставі результатів аналізу співвідношення власних і позикових коштів, тому що від нього в значній мірі залежить процес зовнішніх запозичень. При цьому досліджуються:

– власний обіговий капітал (функціонуючий капітал) – сума власного капіталу та довгострокових зобов’язань за вирахуванням необоротних активів (повинен збільшуватися);

– коефіцієнт платоспроможності (автономії) – відношення власного капіталу до підсумку балансу (> 0,5);

– коефіцієнт фінансової залежності – відношення підсумку балансу до власного капіталу (повинен зменшуватися, норматив дорівнює 2);

– коефіцієнт концентрації позикового капіталу – відношення позикового капіталу до підсумку балансу (≤ 0,5);

– коефіцієнт фінансування – відношення позикового капіталу до власного капіталу (< 1, повинен зменшуватися);

– коефіцієнт фінансового лівериджу – відношення довгострокових зобов’язань до власного капіталу (≤ 0,25);

– коефіцієнт фінансової стійкості – відношення суми власного капіталу та довгострокових зобов’язань до підсумку балансу (повинен збільшуватися).

Зазначені показники характеризують можливості підприємства покривати зобов'язання власними джерелами фінансування. Нормальним вважається відношення позикового капіталу до власного на рівні не більше 0,5. Крім того, варто проаналізувати забезпеченість оборотних активів і робочого капіталу власним капіталом. Важливо також оцінити можливості підприємства покривати фінансові видатки, пов'язані із залученням позикових ресурсів, чистим прибутком від звичайної діяльності й амортизацією. Для управління станом і динамікою оборотних коштів необхідно визначитися з узагальнюючими показниками і їхніми нормативними значеннями. До числа таких показників, які характеризують стан і використання оборотних коштів підприємства, можна віднести:

– коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами – відношення власних оборотних засобів до оборотних активів (> 0,1);

– коефіцієнт маневреності власного капіталу – відношення власних оборотних засобів до власного капіталу (> 0, повинен збільшуватися);

– коефіцієнт маневреності власного робочого капіталу – відношення запасів до робочого капіталу (повинен зменшуватися);

– коефіцієнт маневреності власних обігових засобів – відношення грошових коштів та їх еквівалентів до власних оборотних засобів (повинен збільшуватися);

– коефіцієнт оборотності оборотних засобів – відношення чистої виручки від реалізації до оборотних засобів (повинен збільшуватися);

– рентабельність оборотних засобів – відношення прибутку від реалізації продукції до середніх залишків оборотних засобів (повинна збільшуватися).

Як видно з вищенаведених показників, управління оборотними коштами для досягнення фінансової стійкості підприємства повинне бути націлене на забезпечення їх як можна більшою мірою власним робочим капіталом. Такий управлінський підхід дозволяє підприємству мінімізувати зовнішню залежність при формуванні коштів в обороті операційного циклу. При відповідних заходах щодо прискорення оборотності оборотних коштів потреба в позикових ресурсах буде додатково зменшуватися. Рентабельність активів дасть можливість підприємству нарощувати відповідний капітал, а отже, збільшує джерела фінансування робочого капіталу.

Ефективно управляти стійким розвитком будівельного підприємства необхідно з урахуванням факторів внутрішнього й зовнішнього середовища, знань галузевої специфіки й організаційної структури. Фактори-індикатори кризової ситуації дозволяють знайти резерви, стосовно до будівельних підприємств можна назвати наступні. Наприклад, зниження оборотності запасів диктує необхідність оптимізувати їхню величину за допомогою модифікованої моделі управління запасами Р.Уілсона. Зниження обсягу продажів і його динаміки - шукати резерви в частині диференціювання знижок. Зниження рівня прибутку й рентабельності може бути усунуте за допомогою численних заходів, таких як аутсорсинг і IT - технології. Можна рекомендувати будівельному підприємству наступні заходи для підвищення фінансової стійкості:

- мотивація персоналу й вищого керівництва на зниження втрат з метою збільшення прибутку й вартості компанії; реалізація довгострокових бонусних програм для вв'язування довгострокових цілей компанії з інтересами осіб, що приймають рішення;

- моніторинг поточної діяльності й вплив на операційні, і фінансові результати;

- контроль із боку власників підприємства за реальним станом справ і зміною вартості підприємства;

- взаємодія з фінансово-економічним співтовариством - підвищення прозорості й спрощення процедури підготовки й надання інформації для аудиторів, потенційних і реальних власників, рейтингових агентств;

- оптимізація структури капіталу;

- використання можливості фондового ринку для одержання синергетичного ефекту на масштабах (проекти злиттів і поглинань);

- зниження витрат, у тому числі за допомогою сучасних фінансових технологій, наприклад, аутсорсинг, що дозволяє будівельному підприємству знизити витрати, мінімізувати ризики основної діяльності, підвищити ефективність управління фінансовою стійкістю через можливість аутсорсера працювати по спрощеній системі оподатковування;

- впровадження в систему управління фінансами підсистеми «фінансовий контролінг», що забезпечить реалізацію регулюючої функції фінансів підприємства, а також координацію й інтеграцію управлінської діяльності в цілому, що дозволить прийняти більш обґрунтовані рішення, у тому числі по підвищенню фінансової стійкості;

- управління грошовими потоками;

- вишукування додаткових джерел доходу (плата за входження в мережу, ретро-бонус; дохід від надання маркетингових послуг; ексклюзивні продажі продукції постачальника; здача в оренду площ для проведення промо-акцій, розіграшів призів і т.д.; плата за розміщення рекламних матеріалів на споруджуваних об'єктах, реклами будівельних матеріалів постачальників на власних рекламних матеріалах; продаж місця в корпоративній газеті для реклами товарів; участь у статутних капіталах інших підприємств; плата за тимчасове користування (тимчасове володіння й користування) своїх активів; плата за тимчасове користування (тимчасове володіння й користування) прав, що виникають із патентів на винаходи, промислові зразки й інші види інтелектуальної власності).

- використання IT-Технологій (тиражовані інтегровані системи управління підприємством, представлені на українському ринку);

- застосування модифікованої моделі управління запасами Р.Уілсона;

- впровадження системи диференційованих знижок;

- диверсифікація спектру надаваних послуг будівельним підприємством і перетворення у архітектурне бюро. Архітектурні бюро сьогодні пропонують своїм клієнтам: розробку дизайн-проектів та супроводжувальної документації; розробку ескізного пропозиції та стильової концепції інтер'єру; розробку проектної документації та інженерних креслень; узгодження перепланування з подальшими змінами у планах БТІ; ремонт; авторський нагляд за виконанням проекту; комплектацію об'єктів меблями та оздоблювальними матеріалами; ландшафтний дизайн [6].

Реалізація запропонованих заходів для різних етапів управління фінансовою стійкістю покликана привести будівельне підприємство до досягнення запланованого рівня стійкого розвитку.

Висновки. На підставі сформульованого поняття фінансової стійкості зроблений відбір факторів - коефіцієнтів для оцінки фінансової стійкості будівельного підприємства. Розглянуті показники дозволять визначити тип фінансової стійкості підприємства, причини її погіршення, розробити систему заходів для їхнього усунення й прийняти ефективні управлінські рішення.

Література:

1. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. – К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.

2. Бурденко И. М. Финансовое состояние предприятия: стратегия обеспечения устойчивости. – М.: Инфра-М, 2009.

3. Быкова В. Е. Показатели денежного потока в оценке финансовой устойчивости предприятия // Финансы. – 2010. – № 1. – С. 11-14.

4. Количественные методы финансового анализа / Под ред. Г. Г. Кирейцевой. – М.: Инфра-М, 2006.

5. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 1997.

6. Інвестиції в архітектурні бюро [Електронний ресурс] // Мир финансов. – Режим доступу: http://www.finmir.com.ua/content/view/244/175/lang,uk