Экономические науки/3. Финансовые отношения

К.э.н., доц. Шемет Т.С.

ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Украина

Міжнародне використання валюти в умовах глобалізації

Функціональний підхід до вивчення феномену міжнародного використання валют, застосований Б. Коеном (1971), П. Кененом (1983) та П. Кругманом (1984), чітко розмежовує сфери використання валюти на внутрішню та зовнішню. Згідно з функціональним підходом, міжнародне використання валют - це «виконання валютою функцій грошей – масштабу цін, засобу платежу та засобу нагромадження на зовнішніх ринках паралельно з внутрішнім ринком» [1; 2; 3]. Макколі (1997) наголосив на відмінностях у використанні валют у транскордонних трансакціях і транскордонному володінні активами та зобов’язаннями [4]. Пізніше М. Чин та Дж. Франкел (2005; 2007) обґрунтували необхідність визначення ступеня міжнародного використання валют [5; 6]. Лім Е.-Дж. (2006) зробив уточнення: міжнародним є використання валюти «…поза межами країни емісії нерезидентами у трансакціях з резидентами країни емісії або з резидентами третіх країн» [7].

Сучасні теоретичні та емпіричні дослідження не обмежуються зазначеними вище підходами. Численні наукові праці присвячуються аналізу значення певних валют для розвитку світової економіки, їх поточних і перспективних конкурентних позицій на міжнародних валютних ринках, ролі у трансформації системних засад організації та функціонування світової валютної сфери.

Концепція міжнародного використання валют сформувалася у 1980-ті рр., період бурхливої лібералізації руху капіталів на тлі поглиблення процесів інтернаціоналізації. Віддзеркаленням цих процесів у валютній сфері стали інтернаціоналізація валют як процес та інтернаціоналізація валют як державна політика. Інтернаціоналізація національних валют в умовах глобалізації базується на розмірі та стадії розвитку економіки країни емісії, а також розмірі та стадії розвитку фінансових ринків, спектрі фінансових інструментів, деномінованих у цій валюті. «Інтернаціоналізація не виключає принципової економічної відокремленості окремих країн і регіонів. Натомість за умов глобалізації вони стають елементами єдиного господарського світопорядку» [9, c.9] .

Якщо глобалізація є вищою стадією розвитку інтернаціоналізації вшир, то парадигма глобалізації обґрунтовує необхідність розвитку зазначених вище підходів. По-перше, закономірно виникає запитання: чи є правомірним використання терміну глобалізація валюти (аналогічно використанню терміну інтернаціоналізація валюти)? Якщо останньому поняттю відповідає концепція міжнародного використання валюти, то логічно передбачити, що поняттю глобалізації валюти має відповідати концепція глобального використання валюти. Однак аналіз наукових літературних джерел показує відсутність чітко сформульованих понять глобального використання валют та глобальної ролі валют, хоча спроби розмежувати поняття міжнародного та глобального використання валют вже здійснюються. Наприклад, К. Тіманн пропонує розуміти глобальну роль валют, як таку, що відображає стан і важливість валюти у світовій економіці, а більш вузьку міжнародну роль, як таку, що відображає використання валюти поза межами країни емісії [8, c.6]. На нашу думку, концепція глобальної ролі валюти у такому формулюванні не є методологічно чіткою, не містить специфічних ознак розмежування глобальної та міжнародної ролі валют, оскільки в обох випадках йдеться про використання валют поза межами країни емісії.

Таким чином, поняття глобальної ролі валюти потребує додаткового обґрунтування: вона, вочевидь, пов’язана із формуванням глобалізованого суспільно-економічного середовища, яке слід вважати результатом сучасних процесів глобалізації. Проте цей результат поки що не існує, а лише розглядається як потенційна можливість, оскільки процес глобалізації ще далекий від завершення. Водночас, спираючись на загальновизнану тенденцію відкриття національних ринків товарів, праці та капіталу в процесі глобалізації, видається коректним передбачити, що концепція глобальної ролі валюти має поєднувати її внутрішнє та міжнародне (транскордонне) використання.

Література

1. Cohen B. The Future of Sterling as an International Currency / B. Cohen. – London: Macmillan, 1971. – 260 c.

2. Kenen P. The Role of the Dollar as an International Currency / P. Kenen // Group of Thirty Occasional Paper. – 1983. – v. 13. – 33 p.

3. Krugman P.R. The International Role of the Dollar: Theory and Prospect, in Exchange Rate Theory and Practice, ed. by J. Bilson and R. Martson / P.R. Krugman. - Chicago: University of Chicago Press, 1984. - P. 261-278.

4. McCauley R. The Euro and the Dollar / R. McCauley // Princeton’ University Essays in International Finance. 1997. - № 205.

5. Chinn M. Will the euro eventually surpass the dollar as leading international reserve currency? / Chinn M. and Frankel J. // NBER Working Papers. – 2005. – № 11510. – 40 p.

6. Chinn M. Will the Euro Eventually Surpass the Dollar as Leading International Reserve Currency?, in: R. Clarida (ed.), G7 Current Account Imbalances: Sustainability and Adjustment. / Chinn M. and Frankel J. - NBER Report. - University of Chicago Press, 2007. - Р. 283-321.

7. Lim E.-G. The Euro’s Challenge to the Dollar: Different Views from Economists and Evidence from COFER (Currency Composition of Foreign Exchange Reserves) and other Data / E.-G. Lim // IMF Working paper. – 2006. - № 06/153, June.

8. Thimann Ch. Global Roles of Currencies / Christian Thimann // ECB Working Paper Series. – 2009. - № 1031. – 36 р.

9. Фейгин Г.Ф. Национальные экономики в эпоху глобализации: перспективы России. – СПб.: Изд-во СПбГУП, 2008. – 200 с. – (Новое в гуманитарных науках; Вып. 33).