Фарбітна Г.В., гр. СОА-12

Науковий керівник: Мних Є.В.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Економіко-математичне моделювання в управлінні власним капіталом акціонерних товариств

В сучасних умовах господарювання виробнича й фінансова діяльність акціонерних товариств потребує управління фінансовими ресурсами, зокрема власним капіталом підприємства, яке повинно створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність акціонерного товариства на ринку. У зв’язку із самостійним виробленням управлінських рішень, які приймають суб’єкти підприємництва, кожне акціонерне товариство повинно вживати заходів щодо підвищення ефективності системи управління власним капіталом, щоб забезпечити йому успіх в умовах конкуренції.

Рентабельність власного капіталу є показником, що комплексно характеризує ефективність діяльності підприємства. Крім того, велике значення рентабельність має для ухвалення рішень в області інвестування, планування, при складанні бізнес-планів, координуванні, оцінці і контролі діяльності акціонерних товариств.

Проблеми формування капіталу та управління ним досліджувало багато зарубіжних та українських вчених, зокрема: М.С. Абрютіна, І.Т. Балабанов, М.А. Болюх, Ю.Ф. Брігхем, О.Д. Василик, Т. Вашневський, А.І. Гінзбург, О.М. Загородна, С.В. Зарожевський, В.М. Івахненко, К.В. Ізмайлова, А.В. Калина, В.В. Ковальов, М.І. Ковальчук, Т.Д. Костенко, В.О. Мец, Н.В. Мисак, Є.В. Мних, В.М. Опарін, П.Я. Попович, М. Стельмах, В.В. Тищенко, А.Д. Шеремет, С.І. Шкарабан та інші.

Незважаючи на їх значний науковий вклад у цій сфері, питанню підвищення ефективності використання власного капіталу не приділялось належної уваги, тому залишаються невирішеними окремі положення, що вимагають подальших досліджень та пошук нових підходів та напрямів з удосконалення існуючих.

Ефективність використання власного капіталу будь-якого підприємства характеризується коефіцієнтом рентабельності власного капіталу. Рентабельність власного капіталу – це показник, який характеризує віддачу на вкладений власниками капітал. Показники рентабельності в умовах будь-якої країни і будь-якого типу економіки є сигнальними та характеризуючими про ефективність бізнесу, окремих операцій або окремих видів продукції [2, с.159].

В умовах існування варіативності методів обчислення рентабельності власного капіталу обґрунтовано переваги застосування для акціонерних товариств кореляційно-регресійної моделі. 

Для проведення кореляційно-регресійного аналізу обрано факторну модель коефіцієнта рентабельності власного капіталу фірми «Du Pont», яку було розроблено аналітиками фірми «Du Pont». Дана модель покликана визначити фактори впливу на ефективність роботи підприємства (рентабельність власного капіталу) та оцінити їх вплив. Такими факторами є рентабельність продажу, ресурсовіддача та коефіцієнт співвідношення власного та загального капіталу підприємства. Схематично зображення даної моделі наведено на рис.1.

Рис. 1. Модель «Du Pont»

Такий підхід дозволяє за допомогою кожного з трьох коефіцієнтів оцінити наступні економічні фактори впливу на рентабельність власного капіталу: частку чистого прибутку в ціні продукції; інтенсивність використання активів підприємства; участь власного капіталу у фінансуванні активів підприємства [1, с.29].

На сучасному етапі здійснити оцінку рентабельності власного капіталу неможливо без використання сучасних методів дослідження та комп’ютерної техніки. Основна мета цих методів дослідження не тільки встановити вид і достовірність причинно-наслідкових зв’язків, а й кількісну характеристику внутрішніх зв’язків даного економічного процесу. Найскладнішою проблемою є вибір форми зв’язку, аналітичного виразу зв’язку. Емпіричне обґрунтування типу функції за допомогою графічного аналізу зв’язків для багатофакторних моделей майже непридатне. Зважаючи на те, що будь-яку функцію багатьох змінних шляхом логарифмування або заміни змінних можна звести до лінійного вигляду, тому, рівняння множинної регресії необхідно виразити у лінійній формі. Таким чином, модель набуває наступного вигляду:

У= а₀+ а₁· х₁+ а₂· х₂+ а₃· х₃, (1)

де у – розрахункові значення рентабельності власного капіталу; х₁-х₃ – факторні ознаки; а₀-а₃ – параметри моделі, які можна обчислити способом найменших квадратів, розв’язавши систему нормальних рівнянь.

Приведена модель рентабельності власного капіталу необхідна для того, щоб визначити, які з факторів здійснюють найбільший вплив на результативний показник, а які ні і які причини вплинули на це, а також дозволяє виявити резерви збільшення рентабельності власного капіталу акціонерних товариств.

Згідно з методикою кореляційно-регресійного аналізу оцінку параметрів моделі проводять за допомогою методу найменших квадратів із застосуванням відповідних функцій ППП «Excel».

Отже, можемо зробити висновок, що наведена економетрична модель дозволяє чітко визначити чинники, зміни яких пояснюють зміни у фактичній рентабельності власного капіталу підприємства. Крім того, на основі цієї моделі, маючи інформацію щодо очікуваних прибутків, рентабельності продаж і темпів зростання активів та пасивів підприємства, можна зробити прогноз майбутньої величини рентабельності власного капіталу, який може значно впливати на оцінку інвестиційної привабливості та кредитоспроможності підприємства.

Практична цінність отриманої моделі полягає в тому, що підприємство має можливість на її основі періодично розраховувати узагальнюючий показник та за його динамікою приймати відповідні управлінські рішення. Але лише комплексний підхід, що враховує вплив різноманітних чинників на будь-яке економічне явище, сприятиме вдосконаленню системи управління. Тому саме багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз дає змогу оцінити міру впливу на досліджуваний результативний показник кожного із введених у модель факторів при фіксованому положенні на середньому рівні інших факторів.

Застосування кореляційно-регресійного аналізу для власного капіталу акціонерного товариства дозволяє отримати найбільш повну та достовірну інформацію про фінансово-майновий стан підприємства та спрогнозувати можливі напрями збільшення рентабельності власного капіталу задля організації та ефективного ведення господарської діяльності, а також підвищення показників розвитку підприємства.

Література:

1. Боримська К.П. Удосконалення підходів до аналізу оптимальності структури власного капіталу акціонерних товариств / К.П. Боримська, Р.В. Варічева // Вісник ЖДТУ. – 2011. – № 4(58). – С. 23-30.

2. Чиж Н.М. Структуризація власного капіталу акціонерних товариств: дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.08 /Чиж Наталія Михайлівна. – Л., 2008. – 206 с.