Денисенко О. С., гр. СОА-12

Науковий керівник: Мних Є.В.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Модель впливу факторів на фондовіддачу як на найважливіший показник ефективності використання основних засобів

В сучасних умовах господарювання одним із найважливіших факторів підвищення ефективності діяльності підприємства є стан і використання основних засобів. У зв’язку з цим особливої актуальності набувають питання пошуку шляхів підвищення ефективності використання основних засобів суб’єктів господарювання [1].

В економічній літературі вивчення питань підвищення економічної ефективності використання й оновлення основних засобів привертає увагу багатьох вітчизняних науковців: Л. А. Булах[2], Г. І. Кіндрацької [3], В. І. Мацибори [4], О. М. Федорчука та ін.

Основні засоби служать матеріально-технічною базою виробництва, фундаментом його вдосконалення і розвитку. Одним із найважливіших факторів збільшення обсягу виробництва продукції підприємста є забезпеченість його основними засобами в необхідній кількості та асортименті, більш повне та ефективне їх використання.

Найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача, яка характеризує обсяг виробництва продукції, що припадає на одну грошову одиницю середньорічної вартості основних засобів. Потрібно мати на увазі, що показник фондовіддачі складний, на нього впливає безліч факторів, значна частина яких між собою пов’язана, зокрема зміна частки активної частини основних засобів у загальній їх сумі і зміна фондовіддачі активної частини основних засобів.

Поряд з вищенаведеними факторами можна встановити вплив інших факторів, які не є складовою частиною фондовіддачі, а стосуються її лише побічно, наприклад коефіцієнт фінансової стабільності, питому вагу матеріальних витрат у собівартості реалізованої продукції, фондоозброєність. Вплив цих факторів можна встановити за допомогою побудови економіко-математичної моделі, а саме з використанням багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу, який дає змогу оцінити ступінь впливу на досліджуваний результативний показник кожного із введених у модель факторів при фіксованому положенні на середньому рівні інших факторів.

Задачею багатофакторного регресійного аналізу є побудова рівняння множинної регресії і знаходження невідомих параметрів а₁, а₂,…а_n вибраної функції. Математично завдання зводиться до знаходження аналітичного виразу, котрий якнайкраще відображував би зв’язок факторних ознак з результативною, тобто необхідно знайти функцію, де залежна змінна у розглядається як функція не однієї, а декількох (в загальному випадку n) незалежних змінних х, а саме:

у=f (х1, х2, х3,...,хn)

Вирішення даної задачі дозволяє розкрити механізм управління величиною показника, який вивчається, що має велике практичне значення для оцінки результатів роботи підприємства, виявлення його об’єктивних можливостей і відкриття резервів зростання ефективності виробництва.

Загальний вигляд рівняння множинної регресії зазвичай намагаються представити у формі лінійної залежності:

y_x=a₀+a₁x₁+a₂x₂+a₃x₃+a_nx_n,

де у – залежна змінна;

x_1, x₂, x₃, x_n – незалежні змінні;

a_0, a_1, a_2, a_3, a_n – невідомі параметри моделі.

В нашому випадку функція багатьох змінних матиме наступний вигляд лінійного рівняння:

y_x=a₀+a₁x₁+a₂x₂+a₃x₃+a₄x_4,

де у – фондовіддача;

х1 – коефіцієнт фінансової стабільності;

х2 – питома вага матеріальних витрат у собівартості реалізованої продукції;

х3 – фондоозброєність.

Кожен коефіцієнт даного рівняння показує ступінь впливу відповідного фактора на показник, який аналізується, при фіксованому положенні інших факторів: у зв’язку з зміною кожного фактора на одиницю показник змінюється на відповідний коефіцієнт регресії. Вільний член рівняння економічного змісту не має. Збільшення впливу цих факторів – резерв підвищення ефективності не тільки основних засобів, а й виробництва в цілому.

Таким чином, дану економіко-математичну модель можна використовувати для визначення впливу даних факторів на значення фондовіддачі підприємства, оскільки вона дозволяє в конкретний певний момент часу на основі даних фінансової звітності підприємства виявити стан та ефективність відтворення основних засобів за відповідною шкалою та прийняти вірне рішення щодо подальшої політики відтворення на підприємстві. Практична цінність отриманої моделі полягає в тому, що діючі підприємства мають можливість на її основі періодично розраховувати узагальнюючий показник та за його динамікою приймати відповідні управлінські рішення.

Література:

1. Коновалова О. В. Сучасний стан та шляхи підвищення ефективності використання основних засобів підприємств гірничодобувної промисловості України / О. В. Коновалова, Т. В. Кліменкова // Економічні науки. – 2011. – № 8 (29). – С. 57-64.

2. Булах Л. А. Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів / Л. А. Булах // Економіка АПК. – 2006. – № 9. – С. 63–67.

3. Кіндрацька Г. І. Економічний аналіз : підручник / Кіндрацька Г. І., Білик М. С., Загородній А. Г. – [3-тє вид.]. – К. : Знання, 2008.– 487 с.

4. Мацибора В. І. Економіка підприємства : навч. посібн. для вузів / В. І. Мацибора, В. К Збарський, Т. В. Мацибора. – К. : Каравела, 2008. – 312 с.