Бабарицька Д.О.

Науковий керівник: Мних Є.В.

Хaрківський тoргoвельнo-екoнoмічний інститут КНТЕУ

 

Система оздоровлення фінансового стану підприємства

 

В сучасних умовах розвитку   української   економіки  ключовою  проблемою   багатьох  підприємств  є   ефективність   їх   функціонування   та   економічне   зростання.

Оцінка фінансового стану підприємства дозволяє отримати фінансово-аналітичну інформацію для попередження розвитку негативних кризових явищ на підприємстві та своєчасно розробити і  впровадити заходи, спрямовані на поліпшення фінансового стану в довгостроковому періоді, що допоможе збільшити майновий  потенціал,  відновити  платоспроможність  та прибутковість підприємства в умовах конкурентного ринкового середовища.

Вивченням питання оцінки фінансового стану підприємства та шляхів його покращення  присвячено чимало праць вітчизняних та зарубіжних вчених, серед них: Т. А. Обущак, О. Л. Хотомлянський, П. А. Знахуренко, В. В. Ковальов, Г. В. Савицька, О. А. Сметанюк, Р. Фоулк, Дж. Кеннон та інші. Проте, незважаючи на це, залишається потреба у подальших дослідженнях та розробках.

Мобілізація  внутрішніх  резервів підприємства (явних та прихованих) є головним  із  напрямів  покращення  фінансового  стану.

 Пошук резервів, які можуть бути використані з цією метою, проводиться шляхом ґрунтовної оцінки всіх складових діяльності.

Оздоровлення фінансового  стану  підприємства  можливе  за  рахунок  збільшення  вхідних  та зменшення вихідних грошових потоків. Підвищення розмірів вхідних грошових потоків можна досягти за рахунок:  збільшення виручки від реалізації; рефінансування дебіторської заборгованості, продажу частини основних фондів [1].

Зниження  собівартості  продукції  та  витрат,  джерелом  покриття  яких  є  прибуток є головним внутрішнім резервом покращення платоспроможності підприємства.

Основним способом зниження собівартості є економія  усіх видів ресурсів,  що споживаються  у виробництві, яку можна  досягти різними шляхами: механізація та автоматизація виробництва; розробка та застосування  прогресивних,  високопродуктивних  технологій;  заміна  та  модернізація  застарілого обладнання; підвищення  вимог  та  застосування  вхідного  контролю  за  якістю  сировини, яка надходить від постачальників та матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів [2].

В  умовах  конкурентного  середовища  актуальності  набуває  оптимізація  збутової  політики підприємства.  Стимулювати  збут  можна  різними  методами, наприклад, наданням  знижок  покупцям,  застосуванням  масової  реклами, помірними  зменшеннями  цін.

До заходів  мобілізації  внутрішніх резервів, які спрямовані на  зміцнення  фінансового  стану, можна віднести: проведення реструктуризації активів підприємства; сукупність заходів, пов'язаних зі зміною структури та складу активів балансу; перетворення в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів підприємства [3].

У межах реструктуризації активів можна використати наступні заходи: мобілізація прихованих резервів; здача  в  оренду  основних  фондів,  які  не  повною  мірою  використовуються  у  виробничому процесі; оптимізація  структури  розміщення  оборотного  капіталу шляхом зменшення частки низьколіквідних оборотних засобів, запасів, сировини та матеріалів, незавершеного виробництва тощо; продаж окремих низькорентабельних структурних підрозділів та об’єктів основних фондів (за  рахунок  цієї  операції  підприємство  може  отримати  інвестиційні  ресурси  для перепрофілювання виробництва на більш прибуткові види діяльності) тощо. 

Система заходів для підтримки стійкого фінансового стану підприємства повинна передбачати: 

-                                      постійний моніторинг зовнішнього і внутрішнього стану підприємства;

-                   розробку заходів із зниження зовнішньої вразливості підприємства;

-                   розробку  підготовчих  планів  при  виникненні  проблемних  ситуацій,  здійсненні  попередніх заходів для їхнього забезпечення; 

-                   впровадження  планів  практичних  заходів  при  виникненні  кризової  ситуації,    прийняття ризикових і нестандартних рішень у випадку відхилення розвитку ситуації;

-                   координацію дій всіх учасників і контроль за виконанням заходів та їхніми результатами. 

Таким чином, можна зробити висновок, що фінансовий стан — це одна з найважливіших характеристик діяльності  кожного  підприємства, яка потребує постійного аналізу та контролю.

Усі шляхи та заходи, спрямовані на підвищення фінансового стану, утворюють цілісну систему оздоровлення, яка повинна забезпечувати комплексний вплив на діяльність підприємства в разі потреби.

Для  забезпечення  задовільного  фінансового  стану  на  кожному  підприємстві  у  загальній системі фінансового управління необхідно розробити та забезпечити реалізацію системи аналізу і оцінки  фінансового  стану,  адаптованої  до  особливостей  функціонування конкретного підприємства  на ринку, завдань його фінансової стратегії та політики тощо.

 

Література:

1.                 Карпенко  Г.  В.  Шляхи  удосконалення  фінансового  стану  підприємства  /  Г.В. Карпенко  // Економіка держави. –2010. – №1. – С. 61-62.

2.                 Обущак Т.А. Сутність фінансового стану підприємства / Т.А. Обущак // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №9. – С. 92-100.

3.                 Рудницька  О.М.  Шляхи  покращення  фінансового  стану  українських  підприємств  / О.М. Рудницька,  Я.Р. Біленька  //  Вісник  Національного  університету  «Львівська  політехніка»:  Збірник наукових праць. – 2009. – № 639. – С. 132-138