Экономические
науки/ 7.Учет и аудит
К.е.н. Гаркуша С.А.
Сумський національний аграрний
університет, Україна
Роль бухгалтерського обліку в управлінні підприємством
Основне
призначення бухгалтерського обліку – задоволення потреби в інформації тих осіб,
які мають відношення до підприємства. Основними його користувачами можуть бути: керівництво підприємства –
фінансова інформація впливає на достовірну оцінку ефективності управління
підприємством; покупці, які зацікавлені в стабільності постачання продукції; постачальники
– зацікавлені в інформації про своєчасність їм виплат за поставлену сировину та
матеріали; інвестори – котрі вкладають в підприємство капітал; банки та
кредитні установи (кредитори) – зацікавлені в інформації, яка дозволить
визначити їм своєчасність виплат за кредитами; працівники підприємства –
зацікавлені в отриманні інформації про можливість підприємства виплачувати
заробітну плату; державні установи – від успішного функціонування підприємства
залежить економічний розвиток даного регіону.
До основних переваг
бухгалтерського обліку можна віднести ті, що за рахунок його даних, з’являється
можливість визначити рентабельність роботи підприємства, що, в свою чергу,
визначає успішність прийнятих рішень.
Як зазначає
Г.Г. Кірейцев, бухгалтер, як фінансовий аналітик, завжди стоїть у витоків
економічної інформації про суспільно-корисну діяльність підприємницької
структури, досліджує таку діяльність. Він спостерігає, вимірює, відображає та
систематизує первинні дані про факти господарського життя, класифікує і
перетворює їх в інформаційні моделі окремих економічних об’єктів, що приймають
участь в процесах відтворення [2, С. 24].
Н.Я. Микитюк,
в свою чергу, вказує, що основним джерелом інформації для менеджменту є
обліково – аналітична система, яка містить різнобічну економічну інформацію про
об’єкти управління. Система обліку містить значні обсяги різноманітних даних,
які відрізняються складністю, логічністю та простотою арифметичної обробки.
Цінність облікової інформації визначається можливостями, котрі вона надає для
прийняття управлінських рішень [3, С. 92].
Група авторів
на чолі із В.П. Шило також зазначають, що для прийняття ефективних управлінських
рішень потрібно систематизувати значний обсяг інформації з бухгалтерського
обліку, контролю та аналізу [4, С. 49].
Не дивлячись
на різноманіття вітчизняних видань з менеджменту, вказує Т.Г. Камінська [1], питання
його інформаційного забезпечення залишається відкритим. Фундаментом
менеджменту, його банком даних повинен стати управлінський облік і управлінський
аналіз. Їх призначення полягає в інформаційній підтримці менеджменту.
Прийняти управлінське рішення
можна з погляду поточної і перспективи на майбутнє. У першому випадку критерії
оцінки – ліквідність і платоспроможність підприємства. Під ліквідністю розуміють здатність його трансформуватися в
грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового
періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Аналізуючи ліквідність
підприємства, мають на увазі наявність у нього оборотних коштів в
розмірі, достатньому для погашення поточних зобов’язань.
Якщо
розглядати конкретно аналітичні процедури, то можна виділити експрес-аналіз
(проводять оцінку економічного потенціалу підприємства – фінансове положення,
наявність «хворих» статей у звітності) і детальний аналіз фінансово-господарської
діяльності. Другий метод включає в себе попередній аналіз фінансового стану та
оцінку (аналіз) економічного потенціалу, оцінку і аналіз результативності
фінансово-господарської діяльності – суму коштів у розпорядженні підприємства,
коефіцієнт зносу, коефіцієнт оновлення та ін., коефіцієнт швидкої ліквідності,
коефіцієнт абсолютної ліквідності, загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнт
фінансової залежності, коефіцієнт покриття запасів, коефіцієнт маневреності
власного капіталу, коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів;
коефіцієнт стійкості, коефіцієнт оборотності капіталу, рентабельність власного
та авансованого капіталу, дохід на акцію та ін.
Прийняття
управлінського рішення є тісно пов’язане з роботою бухгалтерії. Логіка цього зв’язку
достатньо очевидна: з одного боку, саме в бухгалтерії завжди є дані у вартісній
оцінці про активи та зобов’язання підприємства. З іншого боку, техніка
бухгалтерського обліку не цілком очевидна для необізнаного користувача, тому не
дивлячись на велику кількість цифрового матеріалу будь-який користувач
облікових даних вимушений робити деякі аналітичні групування й розраховувати
показники, які не передбачені системою подвійного запису, але необхідні для
формування показників оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства.
Ефективне управління припускає
дві складові – точну оцінку ситуації, що склалася, і вибір можливих і найбільш
ефективних комбінацій управлінських рішень. Подібна робота може припускати
проходження трьох етапів:
1.
Оцінка поточного стану господарства і його зміни
в порівнянні з попереднім періодом. Власні спостереження керівника (наприклад, дефіцит
грошових коштів відчувається без коефіцієнтів) доповнюються розрахунком
фінансових коефіцієнтів.
2.
Визначення причин, які привели до зміни
фінансового стану підприємства. Необхідно встановити не тільки причини проблем, але і
причини успіхів.
3.
Розробка програми дій на майбутнє. У період спаду
прибутковості особливо значущим стає контроль управління оборотним капіталом –
об’ємів запасів, що купуються, своєчасність постачань. Скорочення оборотних
активів може створити додатковий резерв коштів для фінансування.
Отже, метою управління
є підвищення ефективності господарських процесів. Бухгалтерські дані дозволяють
виявляти проблеми управління, а баланс в цьому випадку є звітом, який оцінює
ефективність управління. Усвідомлення цих підходів призведе до трансформації
бухгалтерського обліку з пасивного нагляду в інструмент активного впливу на
господарські процеси. Тому бухгалтер повинен не лише отримувати дані про факти
господарського життя, а брати лише ті, які потрібні для вирішення конкретних
завдань.
Література:
1.
Камінська
Т.Г. Управлінський облік, аналіз і контроль в системі менеджменту на
підприємстві [Електронний ресурс] / Т.Г. Камінська // Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Oif_apk/2009_3/2_Kamins.pdf
2. Кірейцев Г.Г. Регулювання
розвитку бухгалтерського обліку в сільському господарстві України [Текст] / Г.Г. Кірейцев //
Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету
/ За редакцією д.с.-г.н., проф., академіка АН ВШ України М.І. Бахмата. – Кам’янець-Подільський.
– 2009. – Випуск 17, Том 2. – С. 22-29.
3.
Микитюк Н.Я. Обліково-аналітична інформація в системі
управління [Текст] / Н.Я. Микитюк // Інноваційна
економіка. Всеукраїнський науково-виробничий журнал. –2009. – Випуск 3. №13. – С. 92-95.
4.
Шило В.П. Роль контролінгу в системі управління
підприємством [Текст] / В.П. Шило, С.Б.
Ільїна, І.Ю. Меньша // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. –2011. – №1. –
С. 45-50.