Географія і геологія /Економічна географія

к. п. н., доц. Бірюкова Н. В., студ. магістратури Теплицька М. В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ

Враховуючи багатогалузевість машинобудівного комплексу ми розглянемо тенденції розвитку однієї із його провідних галузей – транспортного машинобудування.[3]

В Україні розвиваються всі галузі транспортного машинобудування – залізничне, авто - , авіа - і суднобудування. [4]

Метою статті є дослідження та аналіз тенденцій розвитку транспортного машинобудування та стан розвитку окремих його галузей

Провідне значення серед транспортного машинобудування займає автомобілебудування. Україна має досить сприятливі передумови для розвитку автомобілебудування. Найбільшими виробниками легкових автомобілів і автобусів в Україні є корпорація "Богдан"(Черкаси, Луцьк), ЗАТ "Єврокар"(Ужгород), корпорація "Еталон"(Бориспіль) та ін.

Один з найбільших в Європі виробників великовантажних автомобілів є Холдингова компанія «АвтоКрАЗ»(м. Кременчук). Половина із загальної кількості відвантаженої техніки була поставлена до країн СНД - 34%, 16% - по Україні.

Найбільш динамічніша за розвитком компанія в Україні корпорація «Богдан» вона об’єднує в собі потужності для виробництва автобусів і тролейбусів, легкових автомобілів, вантажної та комерційної техніки, а також має власну розгалужену торгівельно-сервісну мережу. За підсумками 2011 року корпорація збільшила продажі автотранспортних засобів на 67% в порівнянні з 2010 роком. В планах Корпорації власне виробництво автобусів і тролейбусів у Росії.[7]

Варто відзначити і виробника легкових автомобілів «Шкода» в Україні компанію «Єврокар», яка успішно функціонує в останні роки.

Отже, автомобілебудування України має тенденції до зростання виробництва обсягів продукції.

Однією із перспективних галузей є вагонобудування. Проведене дослідження свідчить, що на сьогоднішній день у вагонобудуванні склалася сприятлива ситуація: 1 постійно розробляються нові моделі як вантажних, так і пасажирських вагонів з врахуванням новітніх розробок у вагонобудуванні; 2 модернізуються старі моделі вагонів.

Найбільшими є: ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ВАТ «Дніпровагонмаш», ВАТ «Стаханівський вагонозавод», ВАТ «Азовзагальмаш».

Зокрема, Стаханівський вагонобудівний завод є одним з найбільших підприємств залізничного машинобудування в Україні з повним циклом виробництва вантажних вагонів різних моделей і конструкцій. Отже, вагонобудування в Україні орієнтоване на експорт.

Як велика морська держава Україна має добре розвинуте морське й річкове суднобудування. Розміщення цих галузей орієнтується на морське узбережжя та внутрішні магістральні водні шляхи. Головним підприємством з суднобудування визначено Миколаївський ВАТ "Чорноморсуднопроект". Тут міститься містяться три суднобудівних заводи, які випускають різноманітні океанські та морські судна, танкери, суховантажні дизельні електровози. [6] Як з’ясовано, за останні десять років позиції судноплавних компаній України були втрачені не тільки на міжнародних, але і на внутрішніх лініях. Серед порівняльних переваг, наявних в Україні для активного розвитку суднобудування і виходу на одні з перших позицій на світовому ринку, можна назвати високий науковий потенціал суднобудівного комплексу України, наявність власної сировинної бази, необхідних виробничих потужностей і кваліфікованих кадрів. На нашу думку, сьогоднішній стан морського і річкового українського торгового флоту характеризується цілою низкою негативних тенденцій:

- скорочення кількості торгових судів, зокрема під національним прапором;

- зменшення валютних надходжень, отриманих від роботи флоту, і, відповідно, скорочення податкових відрахувань;

- активне старіння флоту, що, у свою чергу, приводить до обмеження кількості заходів вітчизняних судів до іноземних портів.

Україна належить до семи країн світу, які мають необхідний науково-технічний потенціал для створення і виробництва конкурентоспроможної аві-аційної техніки. Літакобудування досягло певних успіхів у створенні пасажирських та транспортних літаків. За своїм потенціалом Україна може бути одним із провідних виробників літаків у світі. Україна є лідером у світі по середнім магістральним літакам, таким як АН-140, АН-148, АН-74.[5]

Сільськогосподарське машинобудування та тракторобудування орієнтуються на райони виробництва сільськогосподарської продукції, а їх розміщення пов'язане із зональною спеціалізацією сільського господарства. Вагомий вплив на розміщення с/г машинобудування та тракторобудування справляє споживчий чинник, представлено воно 20 підприємствами, найбільшим центром є Харків.[2]

Отже, незважаючи на деякі позитивні структурні зрушення на сьогодні все ще існує потреба виведення з кризи транспортного машинобудування. Це потребує відповідної програми, яка б забезпечила перехід галузі на інноваційну модель розвитку, і на нашу думку повинна охоплювати такі політичні і економічні заходи:

● визначити пріоритетності розвитку транспортного машинобудування на базі новітніх європейських, світових і національних технологій та розбудови його на засадах технологічної й економічної самодостатності;

● спрямувати на реорганізацію транспортного машинобудівного комплексу фінансові ресурси, як залучені, так і особливо державні;

● удосконалити галузеву структуру транспортного машинобудування, розширити асортимент його продукції за рахунок розвитку виробництв соціального комплексу на рівні сучасних вимог якості та конкурентоспроможності.[1]

Таким чином, за рахунок інноваційного розвитку транспортного машинобудування, Україна зможе реалізувати конкурентоспроможну продукцію як на національному, так і світових ринках, що забезпечить вихід держави – як потенційного виробника в міжнародне економічне співтовариство.

Література:

1. Барташевська Ю.М. Розвиток машинобудування України: стан, проблеми, перспективи / Ю.М. Барташевська // Європейський вектор економічного розвитку. – 2010. - №1. – С.19-25

2. Журавля А. Машинобудування й автомобільний ринок України [Текст]/А. Журавля//Краєзнавство. Географія. Туризм – 2009 – Квітень (№15). - С. 17 - 18

3.Заставний Ф.Д.// Соціально-економічна географія України: Підруч. Для 9 кл. середняЗагальноосвіт. Школа. Вид. 3-тє,зізмінами. – К.: Форум, 2004. – С.124

4. Іщук С. І. Географія промислових комплексів: підручник /С. І. Іщук, О. В. Гладкий. – К.: Знання, 2011. – С. 13 - 133. – (Вища освіта ХХІ століття).

5.Развитие авиационной промышленности в Украине / Ефремов В.А.-Экономика Украины, № 8, 2009. - С. 54-59

6. Розвиток вітчизняного суднобудування / Галицькі контракти, №28, 2009. – С. 12-13.

7. Г. Семенов, М. Ткаченко. Розвиток виробництва легкових автомобілів в Україні//Економіка України – 2010 №6. - С. 12 - 13