Государственное управление / 2.Современные технологии управления.

Пеклушенко О.М.

К.держ.упр., голова Запорізької обласної державної адміністрації

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Концепція територіального публічного життєзабезпечення зумовлює конституційно-правову модель некомерційної комунальної господарської діяльності з урахуванням її провідної ролі в числі функцій місцевого самоврядування, яка здійснюється структурно відокремленими і юридично оформленими суб'єктами, що створюють споживчу вартість не за допомогою адміністративних методів, а в рамках господарських заходів, що включають місцеве співтовариство в область виробництва, розподілу і споживання товарів, робіт і послуг.

Основне призначення комунальних підприємств, що полягає в задоволенні територіального публічного інтересу (попиту), викликає сутнісні відмінності у правовому статусі, що призводить до необхідності прийняття спеціального закону про комунальне (публічному) суб'єкті господарювання, що дозволяє забезпечити раціональне поєднання керованості, підлеглості громадським цілям та підприємницької самостійності, результативності в їх діяльності в рамках юридичної особи особливого виду - некомерційного юридичної особи публічного господарювання; в комунальному господарському праві не може застосовуватися поняття підприємництво.

Доцільно створення на місцевому рівні казенних підприємств, що допускають, на відміну від унітарної їх форми, організацію таких підприємств без статусу юридичної особи, що може сприяти спрощенню легалізації даних суб'єктів господарювання, ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Кожне територіальне утворення наділене законодавством правом мати власний бюджет і самостійно ним розпоряджатися при вирішенні питань місцевого значення. У зв'язку з цим потрібно не тільки розмежування предметів ведення і повноважень органів місцевого самоврядування, але і закріплення дохідних джерел місцевих бюджетів для різних видів територіальних утворень. Податковий та Бюджетний кодекси націлені на формування доходів та розбраті розподіл податкових надходжень між рівнями бюджетної системи не на основі довгострокових податкових джерел, а головним чином за рахунок поточного регулювання та вирівнювання. В рамках вирішення завдання зміцнення фінансової самостійності обґрунтована необхідність стратегічного прогнозування і планування звернення місцевих фінансів для підвищення ефективності їх використання та формування реальних бюджетів з обов'язковим включенням у фінансові плани інвестиційних програм. Достовірне середньострокове планування вимагає стабільності податкового законодавства і міжбюджетних відносин на тривалий період.

Затвердження бюджету та звіту про його виконання повинно супроводжуватися аудиторським висновком і зіставленням нормативних і планових показників, а при їх істотному розходженні необхідно намічати заходи щодо підвищення рівня науковості і реальності місцевого фінансового планування, що дозволить забезпечити передбачуваність умов формування і виконуваність бюджетів усіх рівнів, а також систематизувати нормотворчу діяльність місцевих органів влади, забезпечивши її узгодженість з фінансовими можливостями.

Існуюча податкова система не забезпечує необхідної фінансової базою територіальні утворення і є гальмом для економічного розвитку. Місцеві органи влади не цілком зацікавлені в розвитку підприємництва па своїй території, так як від числа підприємств доходи місцевих бюджетів практично не змінюються. Органи місцевого самоврядування повинні отримати можливість впливати на збільшення власних доходів місцевих бюджетів, що дозволить їм більш ефективно реалізувати повноваження. Обґрунтовується з урахуванням можливостей територіальної мотивації та цивільного контролю сукупність реальних основних і додаткових джерел доходів місцевих бюджетів; платежі за надані місцевим самоврядуванням послуги і збори за адміністративні дії не можуть розглядатися в якості визначального джерела надходжень бюджетів щоб уникнути комерціалізації місцевої влади, величина збору не повинна перевищувати витрат адміністративної дії, а тарифи виправдано встановлювати нижче собівартості комунальної послуги. У доходах місцевих бюджетів повинна зростати частка власних доходів і знижуватися частка фінансової допомоги, передбачатимуться кошти на розвиток територій.

Об'єктивно обумовленої особливістю комунального фінансування є неоднорідність розподілу джерел доходів місцевих бюджетів, в той час як з політичних причин необхідно досягнення загальнонаціональних соціальних стандартів. У зв'язку з цим принцип повного задоволення попиту територіальних утворень в грошових коштах за рахунок власних джерел не може бути реалізований, що викликає необхідність планових заходів і довготривалих дотацій в рамках запропонованої моделі вертикально-горизонтального фінансового вирівнювання.

Передбачені в законі про бюджет дотації, надані у формі спільних коштів покриття, не можуть бути виключені з числа джерел доходів місцевих бюджетів, що мало зміниться в майбутньому, оскільки індивідуальних відмінностей у завданнях і дохідної структурі в конкретних місцевостях подолати не вдасться; надання з державного бюджету дотацій, субсидій і субвенцій органам місцевого самоврядування не пов'язане з їх виборів способів і методів реалізації власної компетенції.

Цільові добавки обмежують права суб'єктів самоврядування, але вони знаходять своє обґрунтування в необхідності реалізації принципу соціальної держави та вимоги забезпечення єдності умов життя відповідно до соціальних стандарту мі. Застосована в системі комунального фінансового вирівнювання схема заміни власних доходів сторонніми надходженнями не відповідає природі самоврядування, оскільки звужує його самостійність і відповідальність. Тільки в разі необхідності рішення в масштабах всієї країни обов'язкових завдань суб'єктами місцевого самоврядування, а також при реалізації стимулюючих функцій у сферах, де має місце загальнодержавний інтерес, допустимо повне фінансування за рахунок цільових дотацій на основі принципу їх «законодавчого» нарахування, натомість існуючого розпорядчого порядку .

Правове регулювання комунальних фінансів покликане орієнтувати суб'єкти самоврядування на бюджетні надходження, що підсилюють взаємодію місцевих органів влади та населення, що дозволяють громадянину оцінити надані йому послуги в співвідношенні з сплачуються їм податками, що обґрунтовує доцільність формування системи місцевих податків з відповідної територіальної сферою реалізації. Обґрунтовано доцільність перерозподілу коштів, що надаються за заявками або як цільових, але гарантованих спільних коштів покриття. Це звільняє від підготовки заявок та їх розгляду в умовах інформаційного дефіциту та недостатності конкретних критеріїв визначення величини добавок, виключає суб'єктивне ставлення до одержувачів.

Поряд з модернізацією податкового та бюджетного законодавства в кожному територіальному утворенні повинно бути затверджено Положення про бюджетний процес, яке визначить порядок складання і розгляду проекту місцевого бюджету, його затвердження та виконання; до числа авторитетних учасників місцевого бюджетного процесу підлягають включенню найбільш значущі платники.