Мехеда Н.Г., Вовк С.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Історичні основи бенчмаркінгу

Бенчмаркінг — це дослідницько-аналітичний вид діяльності. Сам термін бенчмаркінг, який характеризує самостійний вид діяльності, з'явився у 70-і роки минулого століття, хоча і раніше успішно діючі організації активно вивчали і брали на озброєння передовий досвід підприємств партнерів і конкурентів.

Родоначальниками бенчмаркінгу вважають японців, що навчилися ідеальнко копіювати чужі досягнення. Популярність цього методу дуже легко пояснюється: бенчмаркінг допомагає відносно швидко і з найменшими витратами удосконалювати бізнес-процеси, а у більш широкому сенсі, просто удосконалювати власну діяльність.

Відповідно до класичного визначення бенчмаркінг (benchmarking) — це спосіб оцінки стратегій і цілей роботи організації в порівнянні з першокласними підприємницькими організаціями для визначення свого місця на конкретному ринку. Бенчмаркінг, який у деяких наукових школах (наприклад, у французькій) називають бенчмаркетінг, представляється як використання методів управління, які успішно використовуються підприємницькими організаціями після того, як у результаті порівняння з іншими сферами підприємницької або діяльності конкурента були виявлені слабкі сторони своєї організації. При використанні бенчмаркінга виробничі і маркетингові функції стають більш керованими, тому що після досліджень впроваджуються кращі методи і технології інших підприємницьких організацій.

Історично бенчмаркінг спочатку був відомий як модель з назвою вАР-аналіз: проста методика оцінки "розриву" між важливими параметрами фірми і бажаних результатів (в якості таких можуть виступати і якості головного конкурента) використовувалася для оцінки слабких сторін фірми.

У той же час бенчмаркінг — технологія дуже небезпечна. її можна застосовувати лише яке один із засобів для аналізу, але не для розробки програми конкретних дій.

Мета бенчмаркінга — підвищення ефективності власної діяльності та завоювання переваг у конкурентній боротьбі. В даний час бенчмаркінг, зокрема, використання його головного принципу "від кращого до найкращого", повертає до життя, до успіху багато фірм США, Японії, Західної Європи.

Предметом бенчмаркінга є технологія, виробничі процеси, методи організації виробництва та збуту продукції, а також забезпечення безпеки. Результати бенчмаркінга поряд з результатами маркетингових досліджень використовуються при виробленні цілей і стратегій діяльності організацій.

У науковій літературі розрізняють декілька поколінь еволюції бенчмаркінгу.

Перше покоління бенчмаркінга інтерпретується як реінжинірінг або ретроспективний аналіз продукту. Що стосується сфери безпеки то реінжииіринг безпеки полягає у реконцептуалізації заходів, що вживаються для забезпечення безпеки. Це означає, що вони переосмислюються та виправляються відповідно до нових реалій.

Друге покоління, бенчмаркінг конкурентноздатності — розвивається як наука (1976-1986 р.), завдяки діяльності фірми Ксерокс.

Третє покоління бенчмаркінга розвивається в період 1982-1986 р., коли підприємства — лідери якості з'ясовують можливість повчитися більш просто в підприємств поза їхнім сектором або галуззю, ніж досліджуючи конкурентів.

Четверте покоління бенчмаркінга — це стратегічний бенчмаркінг, що розглядається як систематичний процес, спрямований на оцінку альтернатив, реалізацію стратегій і удосконалення характеристик продуктивності на основі вивчення успішних стратегій зовнішніх підприємств партнерів.

П'яте покоління — глобальний бенчмаркінг розглядається майбутнім інструментом організації міжнародних обмінів з урахуванням культури і національних процесів організації виробництва.

Отже, еволюція бенчмаркінгу є неминучою, з огляду, на розвиток новітніх технологій у різних сферах життєдіяльності, формування інформаційної цивілізації, а також ескалацією процесів глобалізації. Водночас знання витоків і початку виділення в окрему галузь знання дає можливість по-новому підходити до розгляду його можливостей, зокрема в сфері безпеки.

Бенчмаркінг — планомірне вивчення кращої практики конкурентів і лідируючих компаній, порівняння власного бізнесу з еталонними зразками з метою впровадження кращих методів ділової практики. Бенчмаркінг може використовуватися у фінансах, маркетингу, при управлінні персоналом і в багатьох інших сферах діяльності компанії.

Термін "бенчмаркінг" утворився від англ. "benchmark", позначає оцінку на фіксованому об'єкті, наприклад, карб на стовпі, що вказує висоту над рівнем моря, і не має однозначного перекладу на українську мову. У найбільш загальному розумінні benchmark — це щось, що володіє визначеною кількістю, якістю і здатністю бути використаним як стандарт або еталон при порівнянні з іншими предметами.

Це систематичний пошук, оцінка, навчання на кращих прикладах діяльності підприємств, незалежно від їхнього розміру, сфери бізнесу і географічного положення, адаптація отриманого досвіду до своєї специфіки і його застосування.

Список використаних джерел

1. Багієв Г.Л., Мартиненко М.В. Бенчмаркінг у розробці стратегій маркетингу // Маркетинг у системі управління підприємництвом., №7, 2003.

2. Багієв Г.Л., Соловйова Ю.Н. Бенчмаркінг - як функція й інструмент підприємницької діяльності. У кн.: Міжнародна наукова конференція "Маркетинг і культура підприємництва: Тези доповідей. - Харків.: Вид-во „Гал”, 2002. - Ч.1.

3. Подсолонко О. А. Основи бенчмаркінгу в менеджменті / О. А. Подсолонко // Менеджмент: теорія і практика. - К. : ЦУЛ, 2003.