МЕДИЦИНА 1. Акушерство та гінекологія
Богуславська Н.Ю.
Запорізький державний медичний
університет
ФІТОТЕРАПІЯ МАСТИТУ
Мета роботи: вивчення принципів фітотерапії, лікарських рослин і лікарської
рослинної сировини, які вживаються при маститі.
Сьогодні пріоритетним завданням закладів охорони здоров’я матері та дитини є підтримка грудного вигодовування.
Однією з причин припинення грудного вигодовування є післяпологовий мастит –
запальний процес молочної залози інфекційного характеру в післяпологовому
періоді. Частота лактаційних маститів становить 0,5-1% від усіх
інфекційно-токсичних захворювань. В етіології маститу провідне місце посідає
патогенний стафілокок [1]. Головні шляхи проникнення інфекції в молочну залозу
– лімфогенний, галактогенний, гематогенний. Особлива роль у виникненні маститу
належить так званому патологічному лактостазу, а також тріщинам сосків. Для
патологічного лактостазу характерне підвищення температури тіла до 38-38,5°С,
рівномірне нагрубіння і болючість молочних залоз. Загальне самопочуття
змінюється мало. Виникає паталогічний лактостаз з другої до шостої доби після
пологів[1].
Клініка маститу: початок захворювання гострий, хвора
скаржиться на біль у молочній залозі температура підвищується до 38°С і вище;
багаторазово з'являється озноб. Уражена молочна залоза збільшена, шкіра над
областю інфільтрату гіперемована, відзначається розширення підшкірних вен, на
сосках тріщини, пахвові лімфатичні вузли збільшені і чутливі при пальпації. На
початку захворювання інфільтрат в молочній залозі не має чітких меж, пізніше
він починає визначатися виразніше, потім відбувається його розм'якшення
(нагноєння). Нагноєння супроводжується подальшим погіршенням стану хворої, посилюється інтоксикація.
Мастит класифікують на серозний (1-3 дні), інфільтративний
(5-10 днів), гнійний. При серозному і інфільтративному маститі лікування
консервативне, при гнійному – оперативне [1].
Лікування тріщин на сосках народними засобами:
1. Олія шипшини. Отримана з насіння шипшини олія застосовується
для змащування тріщин сосків [4].
2. Сік каланхое пірчастого. Хворе місце потрібно або просто
полити соком, або накласти на нього марлеву пов'язку, просочену соком [4].
3. Настоянка плодів софори японської. Взяти одну-дві столові ложки потовчених плодів (10,0) і залити 0,5 л
горілки. Настояти в теплому місці 10 діб, зрідка збовтуючи. Змащувати соски 3
рази на добу[4].
4. Свіжонатерте яблуко, змішане з вершковим маслом. На
уражену ділянку накладають марлеву пов'язку з кашкою з яблука [7].
5. Соком чистотілу добре
змастити тріщини на сосках; дати час увібратися соку. Виконати це кілька разів
з інтервалом між намазуванням в 2-3 хв. Ці процедури бажано повторювати 3-4 рази
на добу. Чим більше соку чистотілу убереться в тріщини сосків, тим швидше наступить
поліпшення [6].
Засоби фітотерапії для лікування маститу:
1. При затвердінні на грудях прив’язати терту моркву, або
розмішати бобове борошно з мильною водою, або свіже листя капусти, свіже листя
лопуха великого [7].
2. Насіння льону подрібнити в борошно, зварити в
невеликій кількості свіжого натурального молока, додати трохи цукру. Після
цього всі груди обкласти теплою припаркою з льняного борошна. Кожен ранок і
вечір припарку міняти на нову до тих пір, поки не наступить одужання.
3. Мазь з насіння подорожника великого. Насіння
розтовкти і змочити теплою водою. Цією маззю змащувати запалені грудні залози.
4. Рисовий крохмаль розмішати у воді
до консистенції сметани. Нанести на бинт і прикласти до запаленого місця [7].
5. Крохмаль картопляний розвести з конопляною або
соняшниковою олією – використовувати у
вигляді мазі.
6. Липа дрібнолиста: 4-5 столових ложок квіток липи
залити 2 склянками окропу, настояти 30 хв. Квітки липи використовують у вигляді
примочок і припарок [2].
7. Софора японська. Спосіб приготування: свіжі боби
софори залити горілкою; співвідношенні 1:1. Настояти, процідити. Сухі плоди
настояти на горілці; співвідношення 1:2; процідити. Настоянку зберігати в
сухому темному прохолодному місці. Серветки і тампони, змочені в
настоянці софори, накладати на уражені ділянки [2].
8. Буркун лікарський. Приготувати густий настій; для
цього півсклянки сухої трави з квітками і листям залити окропом, настояти 5-10
хв. Змочити настоєм рушник, обмотати груди; прикрити легкою вовняною хусткою.
Через 2 години процедуру повторити[2].
9. Нарцис садовий. Очищену цибулину нарциса
подрібнити і змішати з густою рисовою кашею або житнім борошном, намазати на
хворі груди і міняти 2-3 рази на добу, змиваючи теплою водою затверділу кірку
[2].
10. Мандарин, шкірка. Шкірка мандарина швидко пригнічує
зростання стафілококів, що зазвичай викликають гнійний мастит. Відвар
мандаринової шкірки на Сході жінки використовують як нешкідливий засіб при
лікуванні післяродового маститу.
Приготувати суміш з 50,0 шкірки
мандарина і 10,0 коренів солодки. Розділити її на 2 порції і вживати у вигляді
водного відвару 2 рази на добу. Цим же відваром можна зробити зовнішню примочку
до затверділої ділянки грудей [5].
11. Ряска. Як сильний протизапальний засіб
приймати порошок з сушеної ряски (15,0 – 20,0 в день) або сиру рослину – 30,0-35,0
в день.
Краще діє суміш ряски і соку алое з медом. Ряску сушену вживають у вигляді
порошку по столовій ложці 4 рази на добу перед їжею, можна з варенням або медом.
Сиру ряску вживають як салат, злегка посоливши, з олією. Одночасно прикласти
сиру або намочену суху ряску до місць затвердіння; можна прикладати в суміші з
алое і медом [3, 5].
12. Порошок насіння кмину, порошок листків м’яти перцевої –
по 30,0. До цієї суміші додати житнього борошна, замісити з водою як тісто і
підігріти. Дуже теплим тістом обкладати грудні залози [7].
13.
Кашку з печеної цибулини змішати в співвідношенні 2:1 з медом або лляною олією
і прикладати 2-3 рази на добу на 3-4 години до повного одужання [5, 7].
14. При
гнійному маститі прикладати до грудей компрес з м’якоті гарбуза, звареного в
невеликій кількості молока. Гарбуз варити до тих пір, поки суміш не загусне.
Перед прикладанням припарку посипати цукром-піском – тоді вона буде добре
всмоктувати гній
[5, 7].
15.
Змішати житнє борошно, топлене масло і свіже молоко, щоб вийшло м'яке тісто,
залишити на ніч і потім прикладати до ураженої ділянки залози. Лікування
проводити кілька разів [5, 7].
16. При
перших ознаках затвердіння або запалення грудей прикладати до неї парові
компреси: 6-8 шарів бавовняної тканини, змоченої в гарячому настої квіток
ромашки аптечної. Замінити настій ромашки може мішечок з гарячим напівзвареним
ячменем, який тримають протягом 20-30 хв. Після слід зцідити молоко, що
застоялося, за допомогою спеціального пристрою [5].
17. При
гострому маститі, коли з’являється гній, в глибокому посуді роблять гарячу
місцеву ванну (температура 45°С) з відваром з квіток
звіробою, ромашки, деревію – всі складові беруть в рівних частинах. 15 столових
ложок подрібненої суміші залити 3 л окропу, кип’ятити в закритому
посуді на слабкому вогні 5 хвилин, охолодити до 50°С,
процідити. Приймаючи ванну, необхідно весь час підливати теплу воду, щоб
температура настою не падала. Тривалість процедури 30-40 хв.
Після ванни
до грудей необхідно прикладати мішечок
з тонкої тканини, наповнений наступною припаркою: 5-6 столових ложок
подрібненої зелені петрушки і 1 столову ложку лляного борошна залити 100 мл
свіжого молока. Варити, поки суміш не загусне, перед тим, як прикласти до
грудей, додати 1-2 столових ложки цукру-піску [7].
18. При
гнійному маститі, коли інфільтрат має чіткі контури, йому можна допомогти прорватися
за допомогою такого коржа: розмелену траву буркуна запарюють у невеликий
кількості води, розтирають з розм’якшеним господарським милом, потім з такою
самою кількістю меду, печеної цибулі, як наповнювач, додають житнє борошно. Корж
прикладають на ніч у ділянці інфільтрату – до ранку, як правило, гній виходить [7].
В якості
висновків можна зазначити, що лікування рослинними препаратами допомогає
подолати проблему маститу, коли існує
страх жінок перед традиційними методами лікування, а саме - хірургічним, і запізніле лікування призведе
до ускладнень. При маститі зовнішньо застосовують мазі, примочки, компреси з
лікарських рослин. Перевагою фітотерапії є те, що проведення лікування породіллі
без медикаментозного втручання дає можливість виключити ризик побічних впливів на організм жінки та
дитини.
ЛІТЕРАТУРА
2.
Кобзар А.Я. Фармакогнозія в медицині: Навч. посібник. / А.Я. Кобзар. – К : Медицина,
2007. – 544 с.
3.
Корнієвський Ю.І., Фурса М.С., Корнієвська В.Г. та ін. Цілюща Хортиця.
Монографія. / Ю.І. Корнієвський, М.С. Фурса, В.Г. Корнієвська та ін. –
Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2009. – 552 с.
4.
Лекарственные растения в акушерстве и гинекологии / Е.Т. Михайленко, В.Е.
Радзинский, К.А. Захаров – К. : „Здоров’я”, 1987. – 192 с.
5.
Полная энциклопедия народной медицины. т. 2. – М. : Изд-во „АНС”, 1998. – 752с.
6.
Системная фитотерапия: учеб. пособие для студентов вузов / Под ред. В.С. Кисличенко,
А.В. Зайченко, И.А. Журавель. – Харьков : Изд-во НфаУ: „Золотые страницы”,
2008. – 256 с.
7.
Травник: Золотые рецепты народной медицины / Сост. А. Маркова. –М. : „Эксмо”;
„Форум”, 2007. – 928 с.