Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Красник Марія Ярославівна

Академія сухопутних військ, Україна

Критерії оцінювання комунікативної компетентності майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах

При визначенні критеріїв оцінювання комунікативної компетентності майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) існують перешкоди, які зумовлені складністю цього інтегрального феномену та вимагають всебічного урахування усіх її складових для встановлення відповідних валідних ознак.

Поняття „критерій” (в перекладі з грецького kriterion – засіб судження, переконання, міра) – це „мірило для визначення, оцінки предмета чи явища; ознака, взята за основу класифікацій” [5, с. 196].

В.С. Курило вказує на те, що, у педагогічній теорії під критеріями розуміють ті якості явища, що відображають його суттєві характеристики і саме тому підлягають оцінці” [3, с. 36].

Як зазначає Р.В. Торчевський: „У найбільш загальному вигляді критерій – це важлива і визначальна ознака, яка характеризує різні якісні аспекти певного досліджуваного явища, сприяє з’ясуванню його сутності, допомагає конкретизувати основні прояви. У зв’язку з цим показник є кількісною характеристикою цього досліджуваного явища, яка дає змогу зробити висновок про стан у статиці та динаміці” [4, с. 123].

Ми погоджуємося з думкою І.В. Бизюкової, що показник – це кількісна характеристика явищ і процесів, які дають змогу зробити висновок про їх стан у динаміці [1, с. 10].

Творчо використовуючи дослідження І.М Богданової щодо критеріїв, ми також вважаємо, що це поняття ширше, ніж показник. При одному критерії може бути ціла низка показників. Водночас, між показником та критерієм існує тісний зв’язок, оскільки якість показника залежить від того, наскільки він об’єктивно та повно характеризує прийнятий критерій і, навпаки, правильний вибір показників зумовлений науково обґрунтованим вибором критерію [2, с. 145].

До науковців, які торкалися проблеми формування компетентностей військових фахівців слід віднести В.В. Ягупова, О.І. Ємєліна, Н.В. Берестецьку, О.Ф. Волобуєву, В.Р. Мичковську, В.М. Боринського, К.В. Олександренко та ін. Проте, варто зазначити, що нині майже відсутні дослідження, в яких розглянуто проблему визначення критеріїв оцінювання комунікативної компетентності майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ). Чимало науковців, наприклад, Н.С. Назаренко, О.О. Павленко, Т.І. Дементьєва, А.П. Хом’як, Г.В. Попова, О.А. Смірнова, визначали критерії оцінювання комунікативної компетентності цивільних фахівців. Безсумнівно, критерії оцінювання даної компетентності майбутніх фахівців цивільних галузей становлять певний інтерес і частково взяті до уваги у нашому дослідженні, при цьому вони удосконалені під призмою нюансів військової системи навчання.

При визначенні критеріїв оцінки комунікативної компетентності майбутніх офіцерів у ВВНЗ ми керувалися положеннями критеріального підходу. Згідно з ним спосіб сформованості компетентності оцінюється за її розпізнавальними ознаками, які і є її критеріями [6, с. 62]. Тобто, критерії комунікативної компетентності повинні відповідати її компонентам.

Ми визначаємо комунікативну компетентність офіцера як складне утворення його професійної компетентності. Йому притаманний комплексний характер і забезпечується всестороннім, інтегральним поєднанням вербальних, невербальних та паралінгвістичних технік при грамотному використанні комунікативних знань, вмінь та навичок для ефективного та результативного здійснення комунікативної діяльності у ситуаціях військово-професійного спілкування.

На нашу думку, до складу комунікативної компетентності майбутніх офіцерів у ВВНЗ варто віднести такі компоненти, як лінгвістичний, емоційний, когнітивний (пізнавальний), мотиваційний та службово-діяльнісний. Вони перебувають у нероздільній єдності та утворюють таке складне інтегральне явище як комунікативна компетентність курсантів у ВВНЗ. Відповідно до цієї структури ми визначаємо такі критерії сформованості комунікативної компетентності майбутніх офіцерів: лінгвістичний, емоційний, когнітивний (пізнавальний), мотиваційний та службово-діяльнісний критерій.

До кожного критерію ми пропонуємо наступні операціоналізовані показники та їхні ознаки:

– рівень сформованості навичок та вмінь з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письмо відповідно до вимог 1-го та 2-го мовного рівня STANAG-6001 (лінгвістичний критерій);

– рівень сформованості самоконтролю у спілкуванні (емоційний критерій);

– рівень сформованості прогностичності, невербальної чутливості, вербальної чутливості, цілісності аналізу ситуацій (когнітивний (пізнавальний) критерій);

– рівень прояву мотивів на досягнення та уникнення невдач у спілкуванні (мотиваційний критерій);

– рівень вербального та невербального здійснення процесу комунікації у ситуаціях військово-професійного спілкування (службово-діяльнісний критерій).

Отже підсумовуючи вище викладене ми визначаємо, що:

– зміст лінгвістичного критерію у ВВНЗ передбачає володіння майбутніми офіцерами компетенціями з таких видів мовленнєвої діяльності, як говоріння (вимова, розмовні вміння та навички, що передбачають вільне поєднання на практиці лінгвістичних та граматичних навичок та вмінь), аудіювання (вміння курсантів сприймати та розуміти інформацію на слух), письмо (навички правопису (навички орфографії та пунктуації), граматичні навички), читання (навички перекладу, сприймання та розуміння прочитаного);

– зміст емоційного критерію характеризується самоконтролем майбутнього офіцера у спілкуванні, ступенем вираження його експресії;

– зміст когнітивного (пізнавального) критерію визначається вербальною та невербальною чутливістю майбутніх офіцерів у ситуаціях спілкування, вміннями ефективно аналізувати та прогнозувати у процесі комунікативної діяльності, рівнем прояву адекватної орієнтації військовослужбовця в собі, в колегах, підлеглих, у ситуаціях професійного військового спілкування та конкретних комунікативно-професійних цілях;

– зміст мотиваційного критерію характеризується мотивацією майбутніх офіцерів до вдосконалення своїх комунікативних компетенцій, їхнім стимулом до досягнення успіху та намаганням уникати невдач у ситуаціях спілкування, рівнем прояву військово-професійних, моральних, естетичних, пізнавальних, творчих, соціальних, матеріальних, престижних, особистісних мотивів військовослужбовця;

– зміст службово-діяльнісного критерію визначається здатністю майбутніх офіцерів ефективно та грамотно здійснювати процес комунікації у ситуаціях військово-професійного вербального та невербального спілкування, рівнем прояву їх навичок та умінь грамотно кодувати та декодувати повідомлення за вербальними і невербальними каналами комунікації, адаптуватись у військово-професійних ситуаціях спілкування.

Література:

1. Бизюкова И.В. Теоретические основы оценки работников управления производством / Материалы семинара „Оценка деятельности и материальное стимулирование труда ИТР и служащих”. – М.: МДНТП им. Ф.Э. Дзержинского, 1978. – 121 с.

2. Богданова І.М. Модульна технологія у професійній підготовці вчителя: Монографія / За ред. І.А. Зязюна. – Одеса: Учбова книга, 1997. – 289 с.

3. Курило В.С. Моделювання системи критеріїв оцінки розвитку освіти в регіоні / В.С. Курило // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 2. – С. 35-39.

4. Торчевський Р.В. Педагогічні умови розвитку управлінської культури майбутніх магістрів військового управління в системі післядипломної освіти: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Р.В. Торчевський; Національна академія педагогічних наук України Інститут професійно-технічної освіти. – К., 2012. – 300 с.

5. Философский словарь [Под ред. М.М. Розенталя и П.Ф. Юдина] (Изд. 2-е, исп. и доп.). – М.: Политиздат, 1968, – 432 с.

6. Чистовська І.П. Формування педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / І.П. Чистовська; Національна академія оборони України. – К., 2006. – 223 с.