Черемісова.І.І.

Урахування специфіки позааудиторної та самостійної діяльності як засобу виховання організованості у студентів медичного коледжу.

Загальноприйнятою метою в світовій теорії і практиці виховання був і залишається ідеал особистості, всебічно і гармонійно розвиненої. Розвиток особистості, безсумнівно, відбувається в діяльності, а сама діяльність виступає найважливішим засобом виховання. Залучення студентів до різноманітних видів творчої діяльності: науково-дослідної, культурно-просвітницької, суспільно-гуманістичної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної тощо, ─ є одним із основних завдань виховання, зазначених в Законі України „Про виховання дітей та молоді” (ст. 11), реалізація якого здійснюється за пріоритетними напрямками виховання: патріотичне, правове, моральне, естетичне, трудове, фізичне, громадське, екологічне. Позааудиторна діяльність, яка на відміну від аудиторної, що є регламентованою, створює значно більше можливостей для виховання організованості в студентів медичного коледжу.

Професор А. Новіков зазначав: «Неможливо зробити людину сміливою, мужньою, колективістом без формування у неї особистісних, професійних, морально-вольових якостей особистості. Її треба ставити в умови, які вимагають прояву визначеної якості»

Однією з найважливішою вольовою властивістю особистості є організованість, яка сприяє підвищенню ефективності та продуктивності праці, полегшує людині виконання роботи, сприяє збереженню її працездатності і здоров'я.

Визначаючи необхідність позааудиторної діяльності, автори майже одностайно стверджують, що її мета, завдання, принципи, напрями, зміст і форми зумовлені специфікою професійної підготовки. Як відомо, в процесі навчально-виховної діяльності студентів викладачу належить провідна роль як організатора педагогічного процесу. Самостійність й ініціативність майбутніх фахівців при цьому можуть виявлятися тільки в обмежених рамках, обумовлених вимогами навчального плану та професійною майстерністю самого викладача. Тому вважаємо, що аудиторна діяльність не може виступати самостійним ефективним засобом для виховання організованості студентів. Професійне становлення майбутнього медика і, зокрема, розвиток його організованості передбачає гармонію позааудиторної діяльності.

На нашу думку, одне з провідних місць у процесі виховання організованості майбутніх медичних працівників повинна займати позааудиторна робота зі студентами, яка має значні потенційні можливості для створення умов, максимально наближених до реальної професійної діяльності. Причому під час організації вказаного виду діяльності вважаємо доцільним ураховувати такі суттєві моменти. З одного боку, в діяльності вказаного виду, дії викладача та студентів суворо не обмежені часовими та змістовними рамками. Всі учасники мають максимальну свободу в обранні змісту діяльності та різноманітних засобів для вирішення поставлених завдань. Але, з іншого боку, сучасні студенти достатньо перевантажені обов’язковими заняттями, вони не мають багато вільного часу. Тому вважаємо, що головними вимогами для організації позааудиторної діяльності з метою виховання організованості у студентів медичного коледжу повинна бути висока ефективність, інтенсивність і результативність.

Л. Кондрашова підкреслює, що правильно організована робота сприяє ефективному розвитку розумових, емоційних, моральних, трудових, вольових якостей студентів, їхніх професійних та загальних здібностей.

Позааудиторна діяльність не тільки позитивно впливає на формування організаторських якостей (організованості), але й деякою мірою дозволяє зменшити ступінь розвиненості певних недоліків (надмірної невідповідальності чи, навпаки, відповідальності, нестриманості тощо).

Самостійна робота сприяє формуванню у студентів інтелектуальних якостей, необхідних майбутньому спеціалісту. Вона виховує у студентів стійкі навички постійного поповнення своїх знань, самоосвіти, сприяє розвитку працелюбності, організаційності й ініціативи, випробовує його сили, перевіряє волю, дисциплінованість тощо.

Під час самостійної роботи студенти мають змогу краще використати свої індивідуальні здібності. Вони вивчають, конспектують літературні джерела, за потреби повторно перечитують їх окремі розділи, абзаци, звертаються до відповідних довідників та словників. Все це сприяє глибокому осмисленню навчального матеріалу, виробляє в студентів цілеспрямованість у здобутті знань, самостійність мислення.

Самостійна робота здійснює і виховний вплив на студентів, сприяючи формуванню і розвитку необхідних моральних якостей майбутніх медичних працівників.

Потенційні можливості людини можуть у повній мірі проявитися і реалізуватися лише при раціональній самоорганізації навчальної діяльності.

Самостійна робота сприяє: поглибленню і розширенню знань; формуванню інтересу до пізнавальної діяльності; оволодінню прийомами процесу пізнання; розвитку пізнавальних здібностей. Тому вона стає головним резервом підвищення ефективності підготовки медичних спеціалістів

Варто відзначити, що процес виховання організованості у студентів має місце при вирішенні таких провідних завдань підготовки майбутнього медичного працівника: формування професійного обов’язку, відповідальності; оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками, що розкривають специфіку його праці; вдосконалення організаторських здібностей та вміння управляти своєю діяльністю; розвиток у процесі професійного самовиховання фахових здібностей.

Отже, позааудиторна та самостійна діяльність впливає на формування професійних якостей таких як організованість, відповідальність, наполегливість особистості майбутнього медичного працівника, надає навчально-виховному процесу професійного забарвлення.

Список літератури.

1. Кондрашова Л.В. Внеаудиторная работа по педагогике в педагогическом институте. – Киев, Одесса: Высшая шк. Головное изд-во, 1988. – 160 с.

Відомості про автора

Я, Черемісова Ірина Іванівна, 21січня 1979 року народження. Мешкаю за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд.58, кв 39. (індекс: 61135)

дом. тел. (0572) 66–96–04

моб. тел. 0508882928

Електрона адреса: cheremisova.i@yandex.ru

У 2001 році закінчила Харківський державний інститут фізичної культури і отримала повну вищу освіту за спеціальністю “Фізичне виховання та спорт” та здобула кваліфікацію спеціаліста викладач фізичного виховання та інформаційного забезпечення спорту.

У 2008 році працювала на посаді викладача кафедри фізичного виховання у Харківському базовому медичному коледжі №1.

З 2010 р.– аспірантка 1 курсу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор В.М.Гриньова