Гаман А.М.

Кам`янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ОСВІЧЕНОСТІ ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНО- КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНГОЛОГІЙ

Основними учасниками, суб’єктами навчально-виховного та корекційного процесів у допоміжній школі є педагог та школярів: вчитель та учні, вихователь та вихованці.

Аналіз педагогічної літератури свідчить, що проблема формування правової освіченості дітей розкриваються у працях С.І.Нетьосова, С.Ф.Нетьосової, О.О.Ляшенко, О.І.Пометун, В.М.Синьова, О.Г.Фібрі.

Результати констатувального експерименту свідчать про недостатність роботи з правової освіченості у спеціальному загальноосвітньому закладі, оскільки курс «Правознавство» не входить до інваріантної складової навчальних планів, а варіативну складову не завжди використовують всі спеціальні заклади.

Формування правової освіченості у розумово відсталих школярів триває на виховних та класних годинах, частково в позакласній діяльності допоміжної школи.

Розроблена програма «Правознавство (практичний курс)» для учнів 9 класу допоміжної школи передбачає інтенсивне використання інтерактивних методів, інформаційно-комунікаційних технологій навчання, виховання та корекції, спрямованих на підвищення практичної діяльності учнів з інтелектуальними вадами.

С.І.Нетьосов вважає, що комунікаційні технології сприяють розв’язанню практично-життєвих проблем школярів, позитивно впливають на становлення світогляду, розвивають вольову сферу, рефлексію, ціннісні уявлення, правосвідомість та самоадвокатуру дітей, що створює можливість та потребу використання ІКТ на уроках з основ правознавства [1].

О.Г.Фібря зазначає, що організовуючи навчальну роботу з основ правознавства на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій, основну увагу слід звернути на типи уроків, їх структуру та форми організації навчання школярів [3].

Процес формування понять відбувається ефективніше, якщо виділені типові риси образів, що створюються подаються розумово відсталим учням як ознаки понять, а також якщо є можливість продемонструвати ці ознаки наочно.

В.М.Синьов вважає, що працюючи з правовою лексикою слід поєднувати пояснювально-ілюстративний характер викладення з практичною роботою учнів-олігофренів. Значення цієї роботи полягає в тому, що в учнів з вадами інтелекту з’являється можливість засвоїти зміст термінів і понять на якісно новому рівні, вони можуть також спиратися на власний життєвий досвід, особисті спостереження за навколишньою дійсністю. Механізм формування понять працює ефективно, якщо базується на наочності порівнянні понять, різних за змістом і обсягом, засвоєнні змісту термінів через відповідні приклади [2].

Знання Конституції України, уміння аналізувати юридичні документи, користуватися ними для розв’язання життєвих проблем – важливий елемент правової освіти, а тому їх засвоєння – одне з основних завдань вчителя-дефектолога, який веде курс «Основи правових знань (практичний курс)».

О.О.Ляшенко вказує на те, що застосування інтерактивних технологій на уроках з основ правових знань в допоміжній школі викликає певні труднощі, які зумовлені психофізичними особливостями даної категорії учнів. Впровадження їх у навчальний процес вимагає від олігофренопедагогів певного часу, формування відносин в класі у зв’язку із новим підходом до організації процесу навчання.

Практична діяльність доводить, що учням з вадами інтелектуального розвитку дуже подобається працювати із комп’ютером.

Проаналізувавши зміст шкільної правової освіти, структурні компоненти, які необхідно включити до ППЗ із основ правознавства, ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроці, вчителеві правознавства необхідно організувати роботу з:

- блоком юридичних понять і термінів, на яких базується теорія та практика сучасного правознавства, адже поняттям і термінам належить вирішальна роль у пізнанні суспільного життя, засвоєнні процесів, фактів, явищ та зв’язків, вони сприяють формуванню світогляду учнів, соціалізації особистості в плані духовно-практичного визначення в сучасному світі, виробленню життєвої позиції;

- блоком нормативно-правових актів, робота з якими сприяє розвитку правового мислення учнів, опануванню положень законодавства;

- інформаційним блоком, який доцільно подати у формі презентацій різних типів, що підвищує рівень використання наочності (тут можна застосовувати різноманітні спецефекти), використовувати як розширений конспект уроку, забезпечити інтенсифікацію уроку;

- блоком тестування, який не замінює інші форми контролю, а доповнює їх, охоплюючи великий обсяг матеріалу, дозволяє об’єктивно оцінити рівень знань учнів при зменшенні витрат часу на опитування.

Отже, використання ІКТ відкриває нові можливості у формуванні компетентностей розумово відсталих учнів.

Список використаних джерел:

1. Нетьосов С.І. Навчальні основи правознавства з ІКТ. Вип.4 (76). Харків. Вид.група «Основа». 2010 р. 127 с.

2. Синьов В.М. Психолого-педагогічні проблеми дефектологої та пенітенціарії. – К.: «МП Леся»,2010. – 779с.

3. Фібря О.Г. Організація вчителем контрольно-корекційного етапу навчально-пізнавальної діяльності учнів// Історія та правознавство. 2006. №3 – С.2-6.