Филологические науки / 3.Теоретические и методологические
проблемы исследования языка
Прекурат М.Є.
Структура лексико-семантичного поля “рідина”
у системі англійської мови
Розвиток
лінгвістичної науки супроводжується інтенсивним пошуком теоретичних основ
дослідження лексико-семантичного рівня, встановлення його системно-структурних
елементів, відношень між ними. Проблеми системної організації лексичного складу
стали об’єктом дослідження у працях вітчизняних – О.О. Потебні,
Л.А. Лисиченко, В.М. Русанівського, М.П. Кочергана, В.В.
Левицького та ін. – і зарубіжних мовознавців – Й. Тріра, В. Порцига,
Л. Вайсгербера, О.І. Смирницького, Ю.Д. Апресяна, В.Г. Гака,
Г.А. Уфімцевої, Л.М. Васильєва, Й.А. Стерніна,
А. Вежбицької та ін.
Велика кількість
одиниць, які представляють у лексичному складі мови різноманітні сторони
дійсності, зумовлює наявність різних за обсягом лексико-семантичних утворень,
докладний і всебічний аналіз яких визначає одне із завдань сучасної мовознавчої
науки. Внаслідок цього виникає потреба впорядкування значної кількості лексем і
впровадження методик для прискореного опрацювання мовного матеріалу. У зв’язку
з означеним одним із пріоритетних напрямків стає дослідження лексики у вигляді
семантично-інтегрованих частин – лексико-семантичних полів.
Метою нашого дослідження є встановлення структури
лексико-семантичного поля “рідина” в англійській мові. Об’єктом дослідження є
семантичні компоненти цього поля, а предметом їх місце у структурі поля.
Матеріалом дослідження слугували 7 лексикографічних джерел [3-9].
У сучасному мовознавстві семантичне поле визначається як сукупність мовних (головним чином лексичних) одиниць, які об’єднані спільністю змісту (деколи також спільністю формальних показників) і відображають понятійну, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ. Найчастіше у структурі лексико-семантичного поля виділяють такі частини: 1) ядро поля, що представлене родовою семою – компонентом, навколо якого розгортається поле. Воно може замінити кожен із членів парадигми, будучи представником усієї парадигми; 2) центр поля складається з одиниць, які мають інтегральне, загальне з ядром і між собою, значення; 3) периферія поля складається з одиниць, що є найвіддаленішими за своїм значенням від ядра. Вони деталізують та конкретизують основне значення поля [1, с. 36].
Основним методом виділення та аранжування компонентів
лексико-семантичного поля є компонентний
аналіз. Цей метод ґрунтується на тому, що лексичне значення слова
ділиться на мінімальні одиниці змісту – семантичні компоненти, що знаходяться в
системних відносинах [2, с. 18].
Алгоритм структурування ЛСП “рідина” у нашій роботі можна
представити у вигляді таких етапів:
1. “Інвентаризація конституентів” добір із
лексикографічних джерел лексем синонімічних та похідних від “liquid” та їх дефініцій з метою укладання точного
переліку фактичного матеріалу для формування ЛСП.
2. “Семантичні характеристики конституентів” – створення класифікації ЛСВ на основі компонентного аналізу.
3. “Зональний розподіл конституентів” – виокремлення
ядерної та периферійної зон на основі репрезентованості компонентів у
лексикографічних джерелах.
Лексема “liquid” є ядром поля, тому що вона виконує роль інтегральної семи, яка об’єднує всі елементи поля. Для встановлення
конституентів поля здійснено компонентний аналіз лексеми “liquid”,
її дериватів liquefy, liquefacient, liquefaction, liquefability, liquefiable, liquefication, liquefied, liquefier, liquesce, liquescence, liquescent, liqueur та синонімів moisture, fluid, juice, wetness, solution, liquor. У результаті укладено перелік з 215 сем, що
утворюють структуру поля. До центру поля відносимо 7 сем
репрезентованих у 6-7 з проаналізованих словників: a substance, water, gas, solid, an alcoholic drink, rainy, to cover. У складі ближньої
периферії знаходяться 13 сем виявлених у 4-5 з проаналізованих словників: small, dry, moisture, fluid, to flow, pressure, a shape, to cook, dissolved, solution, food, a fruit, a vegetable. Решта 195 сем
належать дальній периферії, наприклад: surface,
clear, mixture, diffused, vapour, wet, condensed, distilled, a quantity, an amount, a volume, freely, fixed, a particle,
homogeneous, to come, shiny, smooth, flowing, fluent, to yield, easily, to mix,
a tissue, aqueous, to saturate, to digest, to extract, to infuse, to boil,
wetness та ін.
Підсумовуючи
вищесказане, можна стверджувати, що структура центру
лексико-семантичного поля представлена семами, які характеризують рідину як
один зі станів речовини із властивістю покривати щось, як елемент погоди.
Периферійні елементи вказують на конкретні процеси та ознаки властиві рідині,
деталізують її склад та стани.
Література:
1. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу / [Левицький В.В., Огуй
О.Д., Кійко Ю.С., Кійко С.В.]. – Чернівці: Рута. 2000. – 136 с.
2. Основи наукових досліджень у
лінгвістиці: Навчально-методичний посібник / Мартинюк А. П. – Х.: ХНУ імені В.
Н. Каразіна, 2007. – 40 с.
3. Collins English Dictionary and Thesaurus. – 3rd edition. – Glasgow
: Harper Collins, 1992. – 1504 p.
4.
Concise Oxford Thesaurus / [ed. Maurice Waite]. – 2nd ed.
– Oxford : OUP, 2002. – 975 p.
5. Longman Dictionary
of Contemporary English / [ed. D. Summers]. – Harlow : Pearson
Education Limited, 2005. – 1950 p.
6. Macmillan English Dictionary / [ed. M. Rundell]. – Oxford : Macmillan Publishers
Ltd, 2003. –1658 p.
7. Merriam-Webster's Collegiate Dictionary. – 11th ed. –
Springfield, MA : Merriam-Webster, Inc., 2003. – 1664 p.
8. Oxford Advanced Learner’s Dictionary / [ed. S. Wehemeier]. – Oxford : OUP, 1999. – 985 p.
9. Roget’s Thesaurus Online
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://thesaurus.com/Roget-Alpha-Index.html.