Гонташевська Т. Д., к. ф. н., доцент Суродейкіна Т. В.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Особливості англомовної лінгвістичної термінології в спеціальному дискурсі.

Мета роботи полягає у комплексному аналізі англомовної лінгвістичної термінології в спеціальному дискурсі.

Завдання: класифікувати лінгвістичні терміни за їхньою будовою, утворенням та семантичними ознаками.

Матеріал: 200 лінгвістичних термінів, відібраних з електронних джерел.

Трактування поняття «дискурс» у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці змінювалось протягом останніх десятиліть. Різномаїття визначень дискурсу пов’язане з різними підходами, саме з цих позицій і діються визначення цього поняття. Поняття «дискурс» було введено З. Харрисом, автором дистрибутивного методу, який у 50–ті роки використовував це поняття для дистрибутивного аналізу не лише окремих речень, але й текстів [4, с. 254].

Трактування терміна «дискурс» ми знаходимо у працях І. О. Фігуровського та М. С. Поспєлого (1948). У 1960 – 1970 роки дискурс стає об’єктом уваги у дослідженнях Е. Бенвеніста, З. Харриса, М. Фуко як зв’язна та узгодженна послідовність речень чи мовленнєвих актів.

Баранова С. В. визначає науковий (академічний) дискурс як вербалізований у тексті тип дискурсивної діяльності за сферою комунікації, мовленнєву взаємодію представників відповідної соціальної групи/інституту з метою реалізації статусно-рольових можливостей у заданих цим соціальним інститутом межах, складову «власне професійної зони професійного дискурсу» [1, с.136-137].

Тематика наукового дискурсу обіймає широке коло проблем, що розподілені на проблеми гуманітарних та природничих наук. Гуманітарні науки є менш формальні та виявляють сильну залежність об’єкту пізнання від його суб’єкту. Дискурсивні формули представлені своєрідними зворотами мовлення, що є властивими спілкуванню в відповідній інституції. Такі формули з’єднують

всіх представників наукової спільноти. Прагнення до максимальної точності в науковому дискурсі іноді призводить до надмірної термінологізації та синтаксичної ускладненості тексту.

Завданням наукового дискурсу є доведення певних положень, гіпотез, аргументування, точний і систематичний виклад наукових проблем з метою описати, визначити й пояснити явища природи і суспільного життя, передати суму знань, ґрунтовно викласти результати досліджень [2, с. 32].

У спеціальному дискурсі ми проаналізували 200 англомовних лінгвістичних термінів. За лінгвістичними вимогами терміни належать до наукової термінології. Терміни володіють абсолютною однозначністю, формальна структура термінів виражає зв’язки між поняттями, передбачена також можливість формальних перетворень термінів, автоматичного перекладу термінів з природних мов на інформаційну мову і навпаки. За способами утворення більшість термінів є запозиченнями з інших мов: грецької 45%, латинської 31% та французької 24%.

Досліджувані терміни мають неоднорідно морфологічну будову, що можна відобразити за допомогою таблиці 1.

Таблиця 1.

Будова лінгвістичних термінів

Тип термінів	Кількість	Кількість у %
Складених	95	47,5%
Простих	53	26,5%
Похідні	21	10,5%
Складні	31	15,5%
Скорочених	0	0%
Всього	200	100%

Отже, як видно з таблиці 1, в лінгвістичній термінології англійської мови найбільше складених термінів 47,5%, друге місце посідають прості терміни 26,5%, на третьому місці складні терміни 15,5%, і найменша кількість похідних термінів 10,5%.

Похідні слова, нові слова мови, утворені від слів, що існують в мові, за допомогою моделей слововиводу (деривати) і словоскладання (lexical phonology, indirect speech, neuter gender). Так, утворення термінів відбувається за допомогою префіксів (unbound, adverb), суфіксів (аgreement, boundedness, classifier), складанням слів і основ (headword) та скороченням слів.

Семантика лінгвістичного терміна характеризується тим, що вона: містить інформацію про логічні узагальнення ознак однорідних предметів; співвідносить термін не з окремим предметом, а окремим класом, рядом, типом; виражається за допомогою дефініції; строго логічно співвідноситься зі значеннями інших термінів у межах певної системи; пов’язана з певною професійною діяльністю [3, c. 59], тобто лінгвістикою.
За семантикою ми поділяємо лінгівстичні терміни на граматичні, лексичні та літературні. Це можна відобразити за допомогою рисунку 1. 
 
 



 
  
 
 
  
  
 


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рисунок 1. Семантика англомовних лінгвістичних термінів.
 
Як видно з Рисунка 1 переважаюсь лексичні терміни 43%, на другому місці граматичні 31%, на третьому – літературні терміни 26%. Отже, більша частина термінів належать до складених лексичних термінів.
Отже, лінгвістичні терміни в англомовному спеціальному дискурсі є комплексним явищем, яке потребує подальшого вивчення.

Література:

1. Гніздечко, О. М. Авторизація наукового дискурсу: комунікативно- прагматичний аспект (на матеріалі англомовних статей сучасних європейських та американських лінгвістів) дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 “Германські мови”/ Київський національний лінгвістичний університет. – К., 2005. – 203 с.

2. Кожина, М.Н. Дискурсивный анализ и функциональная стилистика с речеведческих позиций / М. Н. Кожина. – Дискурс. – Стиль. – 2004. – №6. – С. 9 –33. - Библиогр.: С. 32–33.

3. Палиевская Ю.В. Терминология английского литературоведения как система // Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04 “Германские языки” / МГУ им. М.В. Ломоносова. – М., 1983. – 26 с.

4. Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики / І. Б. Штерн // Енциклопедичний словник для фахівців з теоретичних гуманітарних дисциплін та гуманітарної інформатики / Штерн І. Б. – К.: АртЕк, 1998. – 336 с.