Тібякина О.С.

Харківська гуманітарно-педагогічна академія

Когнітивний простір концепту «гостинність»

в англійській та українській мовах

В даному розділі концепт «гостинність» розглядається в структурі когнітивних моделей, в якості яких використані фрейми і сценарії. Нами розглянуті питання формування корпусу досліджуваних одиниць, вибору підстави для міжмовного зіставлення українських і англійських ФО, обґрунтовується доцільність використання в якості підстави зіставлення прототипної моделі гостинності, для побудови якої залучаються результати філософської інтерпретації гостинності, а також аналіз словникових дефініцій і різних контекстів вживання слів гостинність, гостинний, гість, частування гостей, які відображають повсякденне розуміння гостинності в різних мовах.

Нами були виділені наступні тематичні групи: «гість», «гостинний чоловік», «прийом гостей» («зустріч, частування, розвага, проводи»).

Мовне позначення концепту «гостинність» може бути представлено у вигляді фрейму, який формується за рахунок понять, які асоціюються з гостинністю.

Великий тлумачний фразеологічний словник української мови визначає гостинність як привітність і гостинність господарів. В англійській ідіоматиці, за твердженням С.Г. Тер-Мінасової, гостинність як суспільно значима риса не представлена ні позитивно, ні негативно. Проте в англійській мові є достатня кількість ідіом, котрі характеризують англійців якраз з точки зору гостинності: break bread with somebody (Переломити хліб з кимось); keep a good house (table) (Тримати хороший будинок (стіл); keep open doors (тримати двері відчиненими). При цьому в англійській мові є прислів'я, в якій містять негативне ставлення до тих, хто довго засиджується в гостях: the best fish smell when they are three days old (Через три дні навіть найкраща риба починає погано пахнути).

Концепт «гостинність» національно специфічний для української мовної свідомості і є базовим концептом для української культури. Головною якістю української людини є доброта і її прояв по відношенню до інших - доброзичливість, привітність, душевність, всі ці якості української людини, так чи інакше, відбиваються в ситуації гостинності. Ситуація гостинності цілком може вважатися «культурно-обумовленим сценарієм» [1], так як висловлює негласні норми української культури і специфічні аспекти концептуалізації світу.

Звідси випливає, що гостинність - це постійна якість, властивість людини (цілого народу), яке проявляється в тому, що він любить і постійно готовий приймати гостей, у себе вдома, його дім завжди відкритий для інших людей, і він намагається їм догодити, пригостити і надати нічліг на тривалий час.

Одним з головних асоціативних слів, пов'язаних з поданням концепту «гостинність», є слово «гість». Розглянемо концептуальне поле «гість» в досліджуваних мовах. Виявляючи ознаки концепту «гостинність», можна виділити «діючих осіб» даного процесу: «об'єкт», тобто той, кого приймають (гість), і «суб'єкт», тобто той, хто приймає (гостинний господар). В українській мові гість буває дорогим: ласкаво просимо, дорогі гості, ласкаво просимо; запрошеним: званий гість збитковий, на кликаного гостя догодити треба; червоним: просимо на хату: червоному гостю червоне місце; хорошим: хороший гість господареві в шану; приємним: милим: для милих гостей, поламати кісток. Найбільш поширеними є наступні: дорогий гість, почесний гість, бажаний гість, небажаний гість, жданий гість, нежданий гість, добрий гість, дармовий гість, запечний гість, домашній гість, ломлівий гість, кінний гість, піший гість і ін. [2].

Небажаний гість в українській мовній свідомості асоціюється з поняттями «нежданий», «непроханий»: нежданий гість краще жданих двох; непроханий гість легкий, званий важкий, непроханий, та бажаний, бажаний гість покликом не чекає. У перерахованих прислів'ях закріплено позитивне ставлення до нежданому гостю, проте є прислів'я, що характеризують нежданого гостя, як щось неприятне: на непроханого гостя не припасена і ложка; не вчасно (не в пору, непроханий) гість гірше татарина, на незвані не ходи, на нестлано не лягай; званий - гість, а непроханий - пес (не чорт його ніс); непрохані (часті) гості гризуть і кістки.

Значення дієслова «гостювати» в українській мові передаються таким чином гостювати, бути в гостях, ходити по гостям: гість - гості, пішов - прости, гість погостює, та й додому поспішить.

Крім того, в українській мові присутні прислів'я, що вказують на поведінка гостей: де пиво п'ють, тут і нам притулок: де млинці, тут і ми, де оладки, там і ладно; пиріг з крупою, і ми з рукою, якби знати , що у кума-то питво, всіх би дітей забрав, вдома добре, а в гостях краще.

В англомовній картині світу гість може бути: important («важливий»), pleasant («приємний»), welcome («бажаний»), dear («дорогий»). О приємних, нежданих гостях англичані говорять welcome as flowers in May, підкреслюючі тим самим, що нежданні гості – це приємний сюрприз. Крім того, ФЕ surprise party («вечірка-сюрприз») означає друзів, нагримнула несподівано, прийшли без попередження і захопили їду з собою.

Фрейм «гостинний» в англійській мові, як було зазначено вище, надана цілим рядом асоціативних прикметників: sociable, companionable «комунікабельний», friendly «доброзичливий», kind «добрий»; generous «щедрий» та ін.

Отже, розглянувши поняття «гостинність» з різних точок зору в англійській та українській мовах, ми виявили певні особливості цього концепту.

Література.

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.: Академія, 2004. – 344с.

2. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов //Пер. с англ. А.Д. Шмелева/ — М.: Языки славянской культуры, 2001. — 288 с.