Тібякина О.С.
Харківська гуманітарно-педагогічна академія
Когнітивний простір концепту «гостинність»
в англійській та українській мовах
В даному розділі
концепт «гостинність» розглядається в структурі когнітивних моделей, в якості
яких використані фрейми і сценарії. Нами розглянуті питання формування корпусу
досліджуваних одиниць, вибору підстави для міжмовного зіставлення українських і
англійських ФО, обґрунтовується доцільність використання в якості підстави
зіставлення прототипної моделі гостинності, для побудови якої залучаються
результати філософської інтерпретації гостинності, а також аналіз словникових
дефініцій і різних контекстів вживання слів гостинність, гостинний, гість,
частування гостей, які відображають
повсякденне розуміння гостинності в різних мовах.
Нами були виділені
наступні тематичні групи: «гість», «гостинний чоловік», «прийом гостей»
(«зустріч, частування, розвага, проводи»).
Мовне позначення
концепту «гостинність» може бути представлено у вигляді фрейму, який формується
за рахунок понять, які асоціюються з гостинністю.
Великий тлумачний
фразеологічний словник української мови визначає гостинність як привітність і
гостинність господарів. В англійській ідіоматиці, за твердженням С.Г.
Тер-Мінасової, гостинність як суспільно значима риса не представлена ні
позитивно, ні негативно. Проте в англійській мові є достатня кількість ідіом,
котрі характеризують англійців якраз з точки зору гостинності: break bread with somebody (Переломити хліб з кимось); keep a good
house (table) (Тримати хороший будинок (стіл); keep open doors (тримати двері відчиненими). При цьому в
англійській мові є прислів'я, в якій містять негативне ставлення до тих, хто
довго засиджується в гостях: the best fish smell when they are three days old
(Через три дні навіть найкраща риба починає погано пахнути).
Концепт «гостинність» національно специфічний для української мовної
свідомості і є базовим концептом для української культури. Головною якістю
української людини є доброта і її прояв по відношенню до інших -
доброзичливість, привітність, душевність, всі ці якості української людини, так
чи інакше, відбиваються в ситуації гостинності. Ситуація гостинності цілком
може вважатися «культурно-обумовленим сценарієм» [1], так як висловлює негласні
норми української культури і специфічні аспекти концептуалізації світу.
Звідси випливає, що гостинність - це постійна якість, властивість
людини (цілого народу), яке проявляється в тому, що він любить і постійно
готовий приймати гостей, у себе вдома, його дім завжди відкритий для інших
людей, і він намагається їм догодити, пригостити і надати нічліг на тривалий
час.
Одним з головних асоціативних слів, пов'язаних з поданням концепту
«гостинність», є слово «гість». Розглянемо концептуальне поле «гість» в
досліджуваних мовах. Виявляючи ознаки концепту «гостинність», можна виділити
«діючих осіб» даного процесу: «об'єкт», тобто той, кого приймають (гість), і
«суб'єкт», тобто той, хто приймає (гостинний господар). В українській мові
гість буває дорогим: ласкаво просимо, дорогі гості, ласкаво просимо;
запрошеним: званий гість збитковий, на кликаного гостя догодити треба;
червоним: просимо на хату: червоному гостю червоне місце; хорошим: хороший
гість господареві в шану; приємним: милим: для милих гостей, поламати кісток.
Найбільш поширеними є наступні: дорогий гість, почесний гість, бажаний гість,
небажаний гість, жданий гість, нежданий гість, добрий гість, дармовий гість,
запечний гість, домашній гість, ломлівий гість, кінний гість, піший гість і ін. [2].
Небажаний гість в українській мовній свідомості асоціюється з поняттями
«нежданий», «непроханий»: нежданий гість краще жданих двох; непроханий гість
легкий, званий важкий, непроханий, та бажаний, бажаний гість покликом не чекає.
У перерахованих прислів'ях закріплено позитивне ставлення до нежданому гостю,
проте є прислів'я, що характеризують нежданого гостя, як щось неприятне: на
непроханого гостя не припасена і ложка; не вчасно (не в пору, непроханий) гість
гірше татарина, на незвані не ходи, на нестлано не лягай; званий - гість, а
непроханий - пес (не чорт його ніс); непрохані (часті) гості гризуть і кістки.
Значення дієслова «гостювати» в українській мові передаються таким
чином гостювати, бути в гостях, ходити по гостям: гість - гості, пішов -
прости, гість погостює, та й додому поспішить.
Крім того, в українській мові присутні прислів'я, що вказують на
поведінка гостей: де пиво п'ють, тут і нам притулок: де млинці, тут і ми, де
оладки, там і ладно; пиріг з крупою, і ми з рукою, якби знати , що у кума-то
питво, всіх би дітей забрав, вдома добре, а в гостях краще.
В англомовній картині
світу гість може бути: important («важливий»),
pleasant («приємний»), welcome («бажаний»), dear («дорогий»). О приємних,
нежданих гостях англичані говорять welcome
as flowers in May, підкреслюючі тим самим, що нежданні гості – це
приємний сюрприз. Крім того, ФЕ
surprise party («вечірка-сюрприз») означає друзів, нагримнула несподівано,
прийшли без попередження і захопили їду з собою.
Фрейм «гостинний» в
англійській мові, як було зазначено вище, надана цілим рядом асоціативних
прикметників: sociable, companionable «комунікабельний», friendly
«доброзичливий», kind «добрий»; generous «щедрий» та ін.
Отже, розглянувши поняття «гостинність» з різних точок зору в
англійській та українській мовах, ми виявили певні особливості цього концепту.
Література.
1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.: Академія, 2004. –
344с.
2. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов //Пер. с
англ. А.Д. Шмелева/ — М.: Языки славянской культуры, 2001. — 288 с.