К.п.н. Камінська О.В.
Рівненський
обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Україна
Проблема
інтернет-залежності в сучасному соціокультурному вимірі
Науково-технічна революція, котра
продовжує відбуватися в світі в цілому та в Україні зокрема не може не впливати
на всі сфери життя людини, підпорядковуючи його новим вимогам та даючи їх нові
можливості для розвитку та вдосконалення своєї діяльності. Однак поряд з
позитивними аспектами науково-технічного прогресу ми стикаємось і з його
негативним впливом на формування та функціонування особистості, одним з яких є
комп’ютерна та інтернет-залежність. Це зумовило потребу в організації та
проведенні досліджень даного феномену, яким займаються психологи, лікарі, педагоги,
філософи та соціологи.
На сьогоднішній день проблема
інтернет-залежності стає особливо актуальною, оскільки все більша кількість
людей отримує вільний досвід до інтернет ресурсів, що перетворило інтернет з
засобу отримання інформації на сферу віртуальної реальності, де особистість
може вільно встановлювати контакти зі значною кількістю людей, часто
презентуючи при цьому не справжнє своє «Я», а бажаний, ідеальний образ;
спробувати себе в новій ролі, яка є недоступною для людини в реальному житті;
демонструвати незвичні моделі поведінки. Все це часто робить віртуальний світ
більш бажаним, ніж реальний, в якому особистість обмежена певними рамками,
страждає від фрустрації та неможливості задоволення важливих потреб, втиснута в
рамки соціального статусу, соціальної ролі, відчуває незадоволення оцінюючи
свою зовнішність тощо. Це призводить до того, що людина починає сприймати
інтернет як засіб задоволення потреби в спілкуванні, спосіб підвищення
самооцінки та позбавлення від різного роду комплексів, що спонукає її до
збільшення кількості часу, яку людина проводить в інтернет-мережі на шкоду
взаємодії з реальним оточуючим світом, що стає одним з кроків до формування
інтернет-залежності.
Віртуальний простір дозволяє особистості
знайти однодумців, що мають з нею спільні інтереси та потреби, обговорити свої
проблеми, що в реальному житті не завжди є можливим. Це може слижити основою
формування адикції, в основі якої лежить постійне бажання спілкуватись на
форумах, утворювати все нові групи за інтересами.
Широке розповсюдження інтернету зробило
можливим спілкування між людьми, що знаходяться на значній відстані один від
одного, в різних країнах тощо. Однак доступність широких контактів в інтернеті
часто призводить до зниження мотивації особистості до встановлення контактів в
реальному житті, розширення сфери своєї
взаємодії, безпосереднього спілкування з друзями, родичами, оточуючими.
Наявність інтернет-залежності призводить
до негативних змін в особистості людини, впливає на процес її соціалізації,
знижує здатність до соцівльної адаптації, що і зумовлює активний інтерес
дослідників до даної проблеми. І хоча явище інтернет-залежності досліджується
багатьма вченими, воно потребує подальшого аналізу та пошуку шляхів
профілактики та корекції інтернет-адикції, зокрема в молодіжному середовищі.
Інтернет-залежність – сучасний вид
залежності, при якому виникає нав'язливе бажання постійно перебувати у
всесвітній мережі [2].
Існують різні
погляди та тлумачення інтернет-залежності. Одним з перших інтернет-залежність
почав розглядати І. Голдберг [7]
який визначив, що вона призводить до появи стресу чи
дистресу, шкідливо впливає на міжособистісний, економічний, психологічний та
соціальний статус особистості.
Тобто, незважаючи на те, що первинним
мотивом особистості, яка приділяє занадто багато часу перебуванню в інтернеті є
пошук позитивних емоцій, прагнення до відчуття задоволення та реалізація
фрустрованих потреб, в кінцевому рахунку зловживання інтернетом має протилежний
вплив на людину, яка починає страждати від втоми, стає дратівливою та
виснаженою, а перебування в інтернеті переростає в актуальну потребу та стає
самоціллю.
В.А. Лоскутова [4] та Л.Н. Юрьєва [5] стверджують, що небезпечність поширення інтернет-залежності
зумовлюється тим, що вона має спільні риси з адикцією, яка викликана вживанням
психотропних речовин, та призводить до розладів особистості.
Тобто, ці вчені проводять яскраву
паралель між хімічними та нехімічними адикціями основуючись на тому, що і в
першому, і в другому випадку відбуваються зміни біоритмів мозку, специфічним
стає функціонування нервової системи в цілому. Наслідком впливу як хімічної так
і нехімічної адикції є особистісні зміни, зрушення в структурі характеру
людини, порушення її емоційного фону та психологічної рівноваги.
Дослідники K.С. Янг [6] та А. Гольдберг [7] ставлять інтернет-залежність в один
ряд з такими нехімічними адикціями, як шопоголізм та залежність від азартних
ігор. В даному контексті проводиться паралель між цими видами залежностей,
оскільки вони мають такі спільні ознаки, як нав’язливе прагнення до взаємодії з
об’єктом залежності; надання йому переваги при усвідомленні того, що такий
контакт приносить шкоду, негативно впливає на стосунки з оточуючими та на саму
особистість; витрачання багато часу та грошей на об’єкт адикції.
Більш точним, на нашу думку, є визначення
М.І. Дрепи [1], яка розглядає інтернет-залежність як
різновид технологічних адикцій,
що виявляється зміщенням цілей особистості у віртуальну реальність для заповнення фрустрованих сфер реального життя.
Тобто,
інтернет-залежність формується на основі використання інтернету як засобу
задоволення потреб, які людина не може задовольнити в реальному житті.
Наприклад, постійне спілкування на форумах може виникати через нереалізованість
комунікативного потенціалу особистості; встановлення значної кількості
віртуальних знайомств – нездатність налагодити взаємодію в реальному житті;
нав’язливе бажання грати в онлайн-ігри – відсутність друзів, з якими можна було
б розважитись, разом провести час.
Інтернет-залежність також розглядається як
психічний розлад, нав'язливе бажання підключитися до інтернету і хвороблива нездатність вчасно відключитися від нього [3]. В даному контексті інтернет-адикція
прирівнюється до психічного розладу, що супроводжується змінами в структурі
особистості, порушенням адекватності її поведінки, зниженням здатності до
самоконтролю.
А. Голдберг поряд
з поняттям інтернет-залежності використовує термін “патологічне використання
комп’ютера”. При
цьому він розглядається в більш широкому контексті, а інтернет-адикція – як
один з його видів, специфіка якого полягає в використанні комп’ютера для
встановлення соціальної взаємодії. При цьому залежність від азартних ігор за
своєю психологічною суттю та механізмами формування є найбільш близькою до
інтернет-адикції, яку можна розглядати як розлад імпульс-контролю, тобто як
адикцію, що не викликає інтоксикації [7].
К. Янг [6] виділила ряд симптомів інтернет-залежності віднесши до них нав’язливе
бажання перевірити e-mail, постійне очікування наступного виходу в інтернет,
скарги оточуючих на те, що людина проводить занадто багато часу в інтернет,
витрачає занадто багато грошей на інтернет.
Отже, інтернет-залежність є актуальною
проблемою, дослідження якої зумовлене запитами суспільства, що пояснюється
швидким темпом розвитку комп’ютерних технологій, отриманням вільного доступу
все більшої кількості людей до інтернету. Відсутність дієвих засобів
психопрофілактики та психологічна неготовність до адекватного сприйняття
інтернет-мережі часто призводить до формування інтернет-адикції яка
супроводжується постійним бажанням перебувати в інтернеті, сприйняттям його
практично як єдиного засобу отримання інформації та соціальної взаємодії. При
цьому справжні друзі поступово замінюються на віртуальні, людина стає не
здатною підтримувати гармонійні стосунки з особами протилежної статі, оскільки
в інтернеті будувати стосунки набагато легше, є можливість створити собі
альтернативне Его, яке мало б риси якими людина хотіла б володіти в реальному
житті. Створення та використання альтернативного Его швидко призводить до
розмитості кордонів між вимислом та реальністю, зумовлює небажання людини повертатися
у справжнє життя, насичене труднощами, проблемами та конфліктами. Людини стає
залежною від перебування в інтернеті, тільки там починає відчувати себе
щасливою. Це в свою чергу може призводити до деперсоналізації особистості,
амбівалентності її «Я-концепції», яка починає включати як справжні риси людини,
так і риси альтернативного Его, що провокує внутрішні конфлікти, може
призводити до формування неврозів. Особистість втрачає свою цілісність,
розчиняється у віртуальній реальності.
Розповсюдження явища інтернет-залежності
вимагає подальшого аналізу цієї проблеми та розробки ефективних методів та
засобів спрямованих та психокорекцію та психопрофілактику даного виду адикцій.
Литература:
1. Дрепа М. И.
Психологическая профилактика Интернет-зависимости у студентов / М. И. Дрепа. Текст.:
диссер. ..канд. псих. наук. - Ставрополь, 2010. - 277 с.
2. Зависимости [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://my-health.ru/content/59-kakie-byvayut-zavisimosti].
3. Інтернет-залежність [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%
4. Лоскутова В. А. Интернет-зависимость как форма
нехимических аддиктивных расстройств / В. А. Лоскутова. Текст.: диссер. ..канд.
мед. наук: 14.00.18. — психиатрия - Новосибирск, 2004. - 157 с.
5. Юрьева Л. Н. Компьютерная зависимость: формирование,
диагностика, коррекция и профилактика: монография / Л.Н. Юрьева, Т.Ю. Больбот.
– Днепропетровск: Пороги, 2006. – 196 с.
6. Янг К. С. Диагноз – Интернет-зависимость / К. С. Янг //
Мир Интернет. – 2000.
7. Goldberg I. Internet Addictive Disorder [Electronic
resource] / I. Goldberg // – [Cited 2010, 8 Dec.]. – Available from:
http://www.psycom.net/iadcriteria.html