Лисенко С.О.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ РОЗЛАДУ БІОЛОГІЧНИХ РИТМІВ У НАРКОЗАЛЕЖНИХ ПІДЛІТКІВ

Такі явища соціальної патології як наркоманія, токсикоманія та алкоголізм набули на Україні значного розповсюдження і являють значну небезпеку для подальшого розвитку нашого суспільства. Ця небезпека значно збільшується внаслідок того, що вказані явища продовжують стрімко поширюватись.

Також спостерігається значне омолодження контингенту споживачів наркотиків з одночасним поширенням спектру вживаних речовин. В умовах сьогодення 12-15-річні наркомани становлять 35% від загальної кількості зареєстрованих хворих. Значно зменшився вік початку наркотизації. Якщо у 1997 році він складав 14,8 роки, то у 2001 році - 12,8. Подібна картина спостерігається і стосовно вживання токсикантів. Існує виражена тенденція прогресуючого збільшення кількості постійних споживачів наркотиків серед учнів різних навчальних закладів та зміна в початку дитячої та підліткової наркотизації, що характеризується вживанням одразу „важких” наркотиків: опіоїдів, психоделітиків, синтетичних препаратів, кокаїну.

Ми підійшли до тієї критичної межі, за якою – виродження та вимирання нації. Складний економічний стан нашої країни, політичні розбори і розграбування державного майна чиновниками та близькими до них людей, соціально-політична криза, криміногенний стан, постійно зростаюче економічне забруднення, відсутність у багатьох людей пріоритету здоров’я і усвідомлення необхідності вести здоровий спосіб життя створили сприятливий ґрунт для стрімкого поширення вживання наркотичних і токсичних речовин серед дітей, підлітків, студентської молоді, не говорячи уже про масове пияцтво серед дорослого населення, в тому числі і у жінок.

Проблема профілактики та подолання наркоманії, токсикоманії та алкоголізму справедливо вважається однією з найбільш пріоритетних соціальних проблем і на її вирішення мають бути спрямовані скоординовані зусилля державних органів, медичних установ, силових структур, громадських організацій тощо. Разом з тим, боротьба з вказаними явищами соціальної патології є дуже неефективною, про що свідчить їх стрімке поширення.

До найбільш очевидних причин цього можна віднести: 1) відсутність окремої державної установи, яка б займалася виключно боротьбою з зазначеними явищами соціальної патології, мала б для цього необхідні повноваження, організаційні та фінансові ресурси, чітку та детальну програму дій, та одночасно координувала б дії інших державних та громадських організацій у цьому напрямі; 2) неефективність боротьби силових структур з наркобізнесом; 3) невідповідність різноманітних держаних та громадських програм, спрямованих на подолання та профілактику наркоманії, токсикоманії та алкоголізму з реаліями нашого сучасного суспільства та подальшими можливостями його розвитку на найближче десятиріччя; 4) недостатня ефективність більшості із вказаних програм та окремих заходів, спрямованих на подолання та профілактику наркоманії, токсикоманії та алкоголізму.

Останнє у значній мірі пов’язане із недостатнім психологічним обґрунтуванням подібних програм та заходів. Психологічна обґрунтованість певних програм, як цілому, так і окремих їх заходів, спрямованих на подолання та профілактику наркоманії, токсикоманії та алкоголізму має суттєве значення для їх ефективності та досягнення кінцевої мети.

Зважаючи на вищевказане, важливим є визначення психологічних та психофізіологічних причин розладу біологічних ритмів у наркозалежних підлітків. Для цього нами вирішувались наступні завдання:

· визначити закономірність психологічної зміни рівня біоритмів наркозалежних підлітків,

· розробити психологічне обґрунтування та комплекс заходів профілактики та подолання наркоманії, токсикоманії, алкоголізму, шляхом врашування рівня біоритмів та використання іх стану у наркозалежних підлітків.

Стан працездатності огранізму людини, його емоційна та інтелектуальна складові змінюються в залежності від значення біологічних ритмів організму. Біологічні ритми людини змінюються періодично, маючі форму синусоіди. Біологічним ритмом є коливання функціональних параметрів організму людини відносно обумовленого рівня, розгорнуте у часі.

Найбільш важливими для людини є три багатодобові біоритми - фізичний, емоційний, інтелектуальний, що найбільше впливають на стан організму. У людини фізичний стан змінюється з періодом у 23 доби, емоційний з періодом у 28 діб, інтелектуальні здатності змінюються з періодом 33 доби. Половина періоду являє собою позитивне значення для організму людини, під час якого відбувається підйом активності відповідних функцій, а друга половина негативна, коли відмічається зниження їх активності. Графіки біоритмів мають вигляд синусоїдів, що коливається від 100% рівня активності до -100% рівня, навколо осі, що відображає перебіг часу вимірюваного у добі.

Окремо відмічаються нульові зони, коли синусоїда пересікає вісь та переходить від позитивної зони до негативної, та навпаки. В цих місцях організм переживає зону ризику для тих функцій, яка синусоїда там знаходиться. Саме ті функції майже зводяться до нуля.

Фізичним біоритм відповідає за фізичний стан людини, її стан витривалості, м'язову та серцеву силу та витривалість, спроможність переносити навантаження. Під час позитивного періоду фізичний тонус організму підвищується, а під час негативного - зменшується, нуль - зона ризику, можливі приступи слабкості та серцевих хвороб, велика травмонебезпечність.

Емоційний біоритм "керує" всіма п'ятьма почуттями і відповідає за спроможність організму творити та відчувати. Під час позитивного періоду людина спроможна творити та будувати витвори мистецтва, відчувати близьких, має високих рівень чутливості. В негативній зоні людина відчуває кризу творчості та чутливості, може зазнати депресію. В нульових зонах схильна до конфліктів.

Інтелектуальний біоритм визначає стан розумової діяльності людини, її можливість запам'ятовувати різну інформацію, вивчити науки, навчитися, робити правильні висновки. В нульових зонах ці функції майже не можливі.

Слід відмітити, що для кожного організму рівень впливу біоритмів дуже індивідуальний, залежно від того, яких спосіб життя веде людина: займається фізичною працею, творчістю чи наукою. Тому, в залежності від способу життя та професії, для кожної людини один із біоритмів стає основним, що визначає залежність стану інших біоритмів він основного. Тим більше, що фізичний та емоційний стани організму можна натренувати і тоді вплив біоритмів буде не так відчуватись. Лише інтелектуальний стан не підлягає тренуванню, тому що інтелект у людини може бути присутній або ні.

В підлітковому віці людина переживає кризу пов’язану із статевим становленням. Характер підлітка стає дуже чутливим до різного роду подразників, тобто більш агресивним по відношенню до старшого покоління, яке ним вважається в якійсь мірі ворожим і не зрозумілим. Взагалі, все незрозуміле підлітком вважається ворожим, а такого навкруги них ще досить багато. Тому можна зазначити, що підлітки, в своєму віці знаходяться здебільшого у роздратованому, агресивному стані.

Для зниження нервового, агресивного відчуття, підлітки вдаються до вживання наркотичних засобів. Під час вживання наркотиків, підлітки зменшують чутливість впливу коливань емоційного біоритму, що надає їм більшої впевненості у собі. Вживання наркотиків діє і на інші біологічні ритми підлітка, особливо на фізичний. На початку вживання наркотичних засобів, підліток відчуває піднесення свого фізичного стану. Тим самим він зменшує вплив дії негативних зон сінусоїди та нульових відміток. Його організм звикає до такого піднесеного стану та починає у подальшому «вважати» його за нормальний для всієї життєдіяльності, тобто адаптується до нього.

Звикання, пристосовування організму підлітка до вживання наркотиків відбувається досить швидко. Тому після призупинення вживання наркотиків, підліток відчуває зниження рівня всіх біологічних ритмів. На графіці це виглядає, як переміщення уверх горизонтальної вісі координат на кілька одиниць по вертикальній вісі, тобто зміна рівня нульових відміток сінусоїди уверх по вертикальній вісі координат, та розширення негативної зони.

Підліток відчуває хворобливість організму та майже всіх його функцій – чутливість, фізичний стан та спроможність тверезо мислити. Якщо на початковому етапі вживання наркотичних засобів підліток більш залежав від емоційного стану біоритмів, що було причиною вживання наркотиків, то на пізньому етапі вживання наркотиків переважає необхідність вирівняння фізичного стану. Хворобливість та фізична неспроможність стає основною причиною вживання наркотиків у більш пізній час їх вживання.

В цей час вживання наркотичних засобів дає підлітку можливість приводити свій організм до нормального робочого стану. І це стає неможливим без дози наркотиків. На графіці біоритмів це можна уявити, як штучне виправлення заниженої горизонтальної вісі координат до нормального для підлітка рівня. Просто кажучи підліток стає заручником свого фізичного стану від наркотиків. Якщо він розуміє шкоду вживання наркотичних засобів на своєму інтелектуальному рівні та емоційно вже готовий до зупинки у вживанні наркотиків, то фізична залежність стає основною та переборює інші.

Уникання наркотичної залежності підлітком можлива тим же шляхом, що і її становлення. Тобто через виведення на перший план емоційної складової організму. Потрібно відволікти підлітка від його першочергового ставлення до свого фізичного стану. Необхідно встановити основним для нього емоційний біоритм. Це можливо через вживання психологічних прийомів для переоцінки цінностей підлітком. Це досягається через зміну його способу життя. Він повинен змінити діяльність на пов’язану із меншим фізичним навантаженням - більшою творчою та розумовою роботою.

Зменшивши важливість фізичного стану для себе підліток зосереджується на своїх емоційних та інтелектуальних станах. А вони вже готові для зупинення вживати наркотики. І тоді фізичний біль та хворобливість підлітка вже вважається ним не такою важливою. Це призводить до легшого перенесення хворобливого етапу кидання вживання наркотичних засобів, аж до повного виліковування.

Під час лікування, організм вирівнює свої занижені показники біологічних ритмів до своєї звичайної норми. Горизонтальна вісь переміщається на місце, що призводить до уникнення залежності станів організму від штучних наркотичних стимуляторів.

В якості висновку, слід зазначити важливість відстеження педагогом емоційних станів у підлеглих їм підліткам. Відстеження станів біологічних ритмів підлітків допоможе педагогу контролювати часи ризику, коли підліток найбільш вразливий та здатний до вживання наркотичних засобів.

Зусилля по боротьбі з наркоманією та алкоголізмом насамперед повинні зосереджуватись на заходах первинної профілактики, найбільш поширеними з яких є профілактична робота в сім’ї і в навчальних закладах. Зважаючи на те, що найчастіше наркотики та алкоголь починають вживати у підлітковому та юнацькому віці, основні зусилля профілактичної роботи повинні бути спрямовані на цю вікову категорію. Ефективна профілактична робота серед молоді неможлива без широкого залучення батьків, вчителів (викладачів), психологів навчальних закладів. Їх зусилля, серед іншого, повинні бути спрямовані на раннє виявлення початку вживання молоддю психоактивних речовин. Для цього слід застосовувати поведінкові тести, з урахуванням рівня біоритмів та переведення уваги з емоційної на фізичну складові.