ДОСЛІДЖЕННЯ
ВЗАЄМОВПЛИВУ ЗНАЧЕННЄВИХ СТРУКТУР СВІДОМОСТІ НА РЕГУЛЯЦІЮ
ПСИХІЧНИХ
СТАНІВ
Ю.В. Серьогін
У статті на
основі порівняльного аналізу виконаних нами експериментальних досліджень і
даних, наявних у літературі, показано, що
в системі «смисл – стан»
існує не тільки однобічна регуляція психічних
станів
значеннєвими структурами свідомості, але й зворотне - психічних станів на значеннєву систему
свідомості.
Ключові слова: свідомість, смисл, психічний
стан, регуляція.
Експериментальні дослідження, проведені нами на попередніх етапах вивчення
проблеми впливу саморегуляції на
психічні стани студентів і фахівців, діяльність яких, відповідно,
буде відноситися й вже відноситься до професій типу «людина - людина» [1]
показали, що в системі «смисл – стан»
існує не тільки однобічна регуляція психічних
станів
значеннєвими структурами свідомості, але й зворотне - психічних станів на значеннєву систему
свідомості.
Практично до таких саме висновків прийшов і О.О. Прохоров, який своїми
дослідженнями показав [2, с.305], що «стани,
віднесені до категорії «нерівновагих», можуть бути ланкою, що передує виникненню новотворів у структурі
особистості й ментальності суб'єкта».
Як наслідок, експериментальні дані, отримані О.О. Прохоровим і дані, отримані
нами, саме й стали відправною точкою для вивчення
регуляторного впливу
станів на значеннєві
структури свідомості.
Беручи до уваги актуальність проблеми, її
важливість і той інтерес, який викликають у вчених дослідження відносин «смисл – стан», метою
даної роботи є вивчення впливу станів,
у тому числі й нерівновагих станів різної модальності, на значеннєву систему свідомості.
Для
проведення досліджень у якості основного емпіричного інструментарію нами були
вибрані наступні методики:
- методика
граничних смислів і методика смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.О. Леонтьева [3];
- методика
«Рельєф психічного стану» О.О. Прохорова [4];
- методика
ціннісних орієнтацій М.Ж. Рогова [5].
Опираючись на
вище названі методики, дослідження
проводилися нами за наступною схемою: у чіткій відповідності із професійним
статусом випробуваного йому пропонувалося пригадати ситуації високої
суб'єктивної значимості й такі, які мали як позитивну, так і негативну
оцінки.
Наприклад,
для студентів - захист дипломної роботи з оцінкою «відмінно», для фахівців - посадове «підвищення» по службі – як події з високим позитивним результатом; крадіжка, наприклад, у студента
паспорту й грошей в аеропорту перед самим вильотом за кордон і для фахівців -
втрата роботи у зв'язку зі скороченням штатів – як події з важкими -
негативними наслідками.
Ретроспективно
випробувані повинні були пригадати й власні стани в ці моменти, і той характер
значеннєвої спрямованості свідомості, змушеної переосмислити як життєві
цінності, так і свої реальні можливості в цих – конкретних ситуаціях.У
дослідженні абсолютно добровільно взяли участь 30 людей: 15-ть чоловіків і
15-ть жінок, у віці від 20 до 57 років.
Характер змін психічних станів
і цінністно - значеннєвої сфери в кризових ситуаціях
Проведені нами дослідження
дозволили встановити наступне: до виникнення негативно
пофарбованої ситуації випробувані перебували в наступних станах:
·
47% - у рівноважному стані;
·
53% - зазнавали нерівновагі стани підвищеної психічної активності.
У момент виникнення критичної
- негативно пофарбованої ситуації психічні стани змінилися
в такий спосіб:
·
57% випробуваних зазнали стани зниженої психічної активності;
·
43% випробуваних зазнали стани підвищеної психічної активності.
Після негативно пофарбованої критичної ситуації (зріз теперішнього
часу), тобто після кризи, 47% випробуваних перебували в нерівновагомому стані
підвищеної психічної активності, 33% - у рівновагомому стані й 20% - у
нерівновагомому стані зниженої психічної активності. (Зауважимо, що в
представлених нижче матеріалах, нами будуть відбиті результати вивчення
значеннєвих характеристик у тих ситуаціях, які були характерні для
випробуваних, які перебували виключно в даних станах.)
Зрівняємо смисложиттеві
орієнтації до кризи (нагадаємо,
що до кризи 47% випробуваних перебували в рівноважному стані, 53%
випробовуваних у нерівновагомому стані підвищеної психічної активності), зі смисложиттевими орієнтаціями в момент критичної ситуації (коли
57% усіх респондентів перебувало в нерівновагомому стані зниженої психічної
активності, а 43% у нерівновагомому стані підвищеної психічної активності).
Аналіз середніх значень параметрів свідомості життя показав, що з
виникненням кризової ситуації всі показники свідомості життя суттєво
змінюються: виникають зміни в сфері цілей життя, у сприйнятті
випробуваними самого процесу життя, в оцінці результативності прожитого
відрізка часу, а також в уявленнях про себе й можливості управляти своїм життям
(Таблиця 1).
|
Таблиця 1. Середні
значення показників СЖО до кризової події і в момент події.
Примітка. t-критич.=2,050
(р<0,05). |
Як бачимо результати, представлені в Таблиці 1, об'єктивно показують різкі зміни (погіршення) показників смисложиттевих орієнтацій у всіх
випробуваних по всім субшкалам. Розглянемо середні значення параметрів СЖО під час кризи і їх аналоги на цей
час (Таблиця 2). Як і передбачалося,
порівняльний аналіз даних виявив значні зміни по кожному показнику.
|
Таблиця 2. Середні
значення показників СЖО в момент кризової події і після події
Примітка. tкритич.=2,050 (р <0,05). |
В результаті нами було
встановлено, що після кризи у всіх випробуваних спостерігалося істотне
зростання показників СЖО по всім
субшкалам, що, у свою чергу, переконливо свідчить про підвищення в них
цілеспрямованості, свідомості й упевненості в правильності своєї життєвої
позиції.
Аналогічна
картина спостерігалася й у показниках, що відображають задоволеність
випробуваних життям і результатами своєї самореалізації.
Аналогічна картина спостерігалася
й у показниках, що відображають задоволеність випробуваних життям і
результатами самореалізації в нових життєвих умовах. У них з'явилася
переконаність у здібності контролювати власне життя й робити правильний вибір.
Порівняємо смисложиттеві
орієнтації до й після кризи. Як випливає із наведених вище даних серед усіх
показників СЖО істотні відмінності
виявлені тільки в сфері цілей життя випробуваних: до кризи вони становили
28,03, після - 33,03 при -3,94 (при р<0,001), тобто нерівновагі стани,
характерні для ситуації кризи, призвели до зміни цілей життя, цілеспрямованості
й спрямованості суб'єкта.
Таким чином, як показали
результати проведенних нами досліджень, після кризи, у порівнянні з до кризовим
періодом, смисложиттеві орієнтації найбільш суттєво змінюються в сфері життєвих
цілей, а також залежно від інтенсивності нерівновагого стану, який був
характерним для суб'єкта після кризи: найбільші зміни характерні для суб'єктів,
що переживають після кризи нерівновагі стани підвищеної психічної активності.
Звернемося до життєвих смислів респондентів до виникнення кризи й
у критичній ситуації.
Аналіз показує, що в критичній
ситуації спрямованість життєвих смислів змінюється: у момент кризи, так само як
і до кризи, переважають гедоністичні
граничні смисли, але загальна кількість останніх суттєво зростає. До кризи
другі позиції займали екзистенціальні
смисли, тоді як у момент кризи цю позицію зайняли смисли самореалізації.
При порівнянні смислів у момент кризової події й у цей час було
виявлено, що після критичної ситуації їх спрямованість змінилася в такий
спосіб: у момент кризи суттєво переважали гедоністичні граничні смисли, тоді як після кризи вони
розділили лідируючу позицію з екзистенціальними.
У момент кризи другу позицію
займали смисли самореалізації,
а третю - екзистенціальні,
тоді як після кризи третю позицію зайняли альтруїстичні смисли.
Когнітивні, альтруїстичні й комунікативні смисли, які в момент кризи не
були представлені взагалі, після кризи зайняли третю й четверту позиції.
Зіставимо життєві смисли до й
після кризи (Таблиця 3).
Таблиця 3. Життєві смисли до
кризової події й після кризи.
|
Категорії життєвих смислів |
Гедоністич- ні |
Экзістен- ціальні |
Сімейні |
Самореалі-зація |
Альтруіс- тичні |
Когнітивні |
Комуні- кативні |
Статусні |
|
До кризи |
15 |
8 |
4 |
3 |
2 |
1 |
1 |
0 |
|
Після кризи |
13 |
23 |
1 |
3 |
4 |
3 |
1 |
0 |
Дослідження показують, що
психічні стани, що виникають у період кризової ситуації, привели до зміни
життєвих смислів суб'єктів: до кризової ситуації, як було показано нами,
переважали гедоністичні граничні смисли, другу позицію
займали екзистенціальні граничні смисли, третю - сімейні, тоді як після кризи гедоністичні
смисли розділили лідируючу позицію з екзістенціональними,
а на третє місце піднялися альтруїстичні граничні смисли.
Частота зустрічальності сімейних смислів зменшилася.
Особливо сильний вплив на зміни
значеннєвих характеристик надавали актуалізовані в критичних ситуаціях стани
високого енергетичного рівня, а найменше - стани низького енергетичного рівня.
Відзначимо, що й у момент кризи смисложіттєві орієнтації суб'єктів і життєві
смисли також змінювалися.
Звернемося до категорії цінностей. Порівняємо
термінальні й інструментальні цінності до кризової події й у момент кризи,
відповідно Таблиці 4 и Таблиця 5, враховуючи при цьому, що термінальні й інструментальні
цінності були оцінені респондентами як значущі або незначущі. З виникненням
кризової події в значеннєвій структурі випробуваних з'явилися нові
значущі термінальні цінності: впевненість
у собі, самостійність, рівність, справедливість для всіх, продуктивність,
максимальне використання своїх сил. У момент кризи перестали бути значимими: задоволення, активне життя, визнання й
повага, гроші. Кризова подія призвела до появи нових незначущих цінностей: цікава
робота, гроші, творчість (Таблиця
4).
Таблиця 4. Значущі й незначущі термінальні
цінності до кризового
події й у
момент кризи
|
№ п/п |
До події |
В момент події |
|
Значимі |
Значимі |
|
|
1. |
Задоволення, успіх |
Воля, упевненість у
собі |
|
2. |
Воля |
Самостійність |
|
3. |
Широке коло спілкування |
Рівність,
справедливість для всіх. Широке коло спілкування |
|
4. |
Активне життя. Визнання, повага |
Успіх. Продуктивність,
максимальне використання своїх сил |
|
5. |
Гроші |
|
|
|
Незначущі |
Незначущі |
|
1. |
Влада над людьми |
Загальна гарна обстановка в країні керівна робота |
|
2. |
Керівна робота |
Влада над людьми |
|
3. |
Загальна гарна
обстановка в країні |
Цікава робота |
|
4. |
|
Гроші, творчість |
Примітка: № - рівень значимісті.
Таблиця 5. Значимі й незначущі
інструментальні цінності до виникнення
кризової події й у момент події
|
№ п/п |
До події |
У момент події |
|
Значимі |
Значимі |
|
|
1. |
Спілкування з людьми близькими за духом |
Чесність |
|
2. |
Чесність |
Спілкування з людьми близькими за духом |
|
3. |
Добрі відносини з людьми |
Самоконтроль Добрі відносини з
людьми |
|
4. |
Незалежність |
Відповідальність |
|
5. |
Ефективність у справах |
Терпимість до поглядів і думці інших |
|
|
Незначущі |
Незначущі |
|
1. |
Авториторизм |
Авториторизм |
|
2. |
|
Високі запити |
|
3. |
|
Лідерство |
|
4. |
|
Освіченість. Широта поглядів |
Виникнення кризової події (Таблиця 5) привело до появи в значеннєвій
структурі випробуваних нових значимих
інструментальних цінностей: самоконтролю,
відповідальності, терпимості до поглядів і думок інших. У момент події перестали бути значимими: незалежність,
ефективність у справах. З виникненням кризової події в значеннєвій
структурі випробуваних з'явилися нові незначущі цінності:
високі запити, лідерство, освіченість, широта поглядів. Порівняємо термінальні й інструментальні цінності до
виникнення кризової події й
після кризи (Таблиці 6 - 7).
Таблиця 6. Значимі й незначущі термінальні цінності до виникнення
кризової події й після кризи.
|
№ п/п |
До події |
Після події |
|
Значимі |
Значимі |
|
|
1. |
Задоволення Успіх |
Впевненість у собі |
|
2. |
Воля |
Цікава робота |
|
3. |
Широке коло спілкування |
Розвиток,
самовдосконалення |
|
4. |
Активне життя.
Визнання, повага |
Успіх |
|
5. |
Гроші |
Задоволення |
|
|
|
Воля |
|
|
Незначущі |
Незначущі |
|
1. |
Влада над людьми |
Влада над людьми |
|
2. |
Керівна робота |
|
|
3. |
Загальна
гарна обстановка в країні |
|
Таблиця 7. Значимі й незначущі інструментальні цінності до
виникнення кризової події й після кризи.
|
№ п/п |
До події |
Після події |
|
Значимі |
Значимі |
|
|
1. |
Спілкування з людьми
близькими за духом |
Ефективність у справах Спілкування з людьми
близькими за духом |
|
2. |
Чесність |
Добрі відносини з
людьми |
|
3. |
Добрі відносини з людьми |
Компетентність |
|
5. |
Ефективність у справах |
|
|
|
Незначущі |
Незначущі |
|
1. |
Авторитаризм |
Авторитаризм |
Після кризової події в порівнянні з періодом до її виникнення в значеннєвій структурі випробуваних з'явилися нові
значимі термінальні цінності: упевненість у собі,
цікава робота, розвиток, самовдосконалення;
перестали
бути значимими: гроші, широке коло спілкування, активне життя, визнання й повага;
перестали бути незначущими: цінності
керівної роботи й загальної гарної обстановки в країні.
Після кризи в порівнянні з періодом до її початку в
значеннєвій структурі випробуваних з'явилися нові значимі
інструментальні цінності: уміння довести будь-яку справу до
успішного кінця, компетентніст,.
І нарешті: після кризи перестала бути значимою - незалежність.
Таким чином, результати вивчення зміни термінальних і
інструментальних цінностей внаслідок переживання нерівновагих станів показують,
що нерівновагі стани, що виникли в критичній події, привели до
появи нових значимих цінностей, а ті цінності, що були значимими раніш,
перестали бути такими внаслідок станів, що виникли в кризовій ситуації. Причому
і це треба особливо зауважити, що динаміка рангового положення цінностей
змінюється й у момент кризової ситуації.
Зміни
психічних станів і цінністно-значеннєвої сфери
в
напружених позитивно пофарбованих ситуаціях
(весілля,
народження дитини й ін.)
Проведенними дослідженями
встановлено, що до виникнення напруженої позитивно
пофарбованої ситуації випробувані перебували в наступних станах:
в
період напруженої позитивно пофарбованої ситуації психічні стани
випробуваних, що перебували в рівновагому стані, змінилися в такий спосіб:
- всі 100% зазнали нерівноваги стани підвищеної
психічної активності;
- після позитивно пофарбованої напруженої ситуації (зріз
теперішнього часу) нерівноваги психічні стани підвищеної психічної активності у
випробуваних змінилися в такий
спосіб: після події 47% перебували в нерівновагому стані
підвищеної психічної активності, 33%
- у рівновагому стані й 20% - у нерівновагому стані зниженої психічної
активності.
|
Таблица 8. Середні значення
показників СЖО до і під час
позитивної напруженої події
Примітка. tикритич.=2,050 (р<0,05). |
Надалі під час дослідження стану
(до, в момент і після даних ситуацій) співвідносилися характеристиками
значеннєвої сфери. Звернемось до смисло-життевих орієнтацій.
Порівняємо показники СЖО
до і після напруженої позитивної ситуації зі смисложиттевими
орієнтаціями
(Таблиця 8).
Примітка: tкрит. = 2,050 (р <0,05).
Порівняємо смисложиттеві
орієнтації під час позитивної напруженої події, коли 100% випробуваних
перебували в нерівноважному стані підвищеної психічної активності, зі СЖО після позитивної напруженої
ситуації, коли 47% усіх випробуваних перебувало в нерівновагому стані
підвищеної психічної активності, 33% - у рівновагому стані й 20% - в
нерівновагому стані зниженої психічної активності. Аналіз середніх значень
показує, що після напруженої позитивної події показники субтестів СЖО зменшуються (як би «повертаються на
місце»), за винятком тих, що відносяться до цілей
життя, які залишаються практично незмінними після їхнього
збільшення щодо фона під час події.
Порівняємо смисложиттеві
орієнтації до й після напруженої
позитивної події (Таблиця 9).
Таблиця 9. Середні
значення показників СЖО до позитивно напруженої
події й після нєї.
|
№ п/п |
Назва субшкал |
Хср. До події |
Хср. під час події |
t-критерій Стьюдента |
|
1. |
Мети
в житті |
27,50 |
33,03 |
-3,91 (р<0,001) |
|
2. |
Процес
життя |
28,47 |
31,67 |
- 2,16 (р<0,005) |
|
3. |
Результативність життя |
23,00 |
26,37 |
-3,41 (р<0,001) |
|
4. |
Локус контролю - Я |
19,03 |
21,60 |
-3,39 (р<0,001) |
|
5. |
Локус контролю
-життя |
28,43 |
33,17 |
-4,10 (р<0,001) |
|
6. |
Загальний показник ОЖ |
95,70 |
107,60 |
-3,79 (р<0,001) |
Отримані результати демонструють
виражене збільшення показників по кожній із субшкал СЖО, тобто нерівновагі стани, характерні для напруженого періоду,
привели до зміни смисложиттевих орієнтацій суб'єкта.
Звернемося до життєвих (граничних) смислів. Порівняємо
життєві смисли до виникнення позитивно напруженої події з
життєвими смислами під час позитивної події. Порівняння
показало, що під час позитивно пофарбованої події спрямованість граничних
смислів змінилася: так само, як і до події, переважають
гедоністичні граничні смисли, але кількість самих смислів зросла; 2-а
позиція залишилася за екзистенціальними смислами. До
позитивно напруженої події 3-ю позицію займали смисли самореалізації, тоді як у момент
події цю позицію утримували сімейні
смисли.
Проаналізуємо
життєві смисли під час позитивно напруженої події з
життєвими смислами і після неї. Порівняння показало, що
після позитивно пофарбованої напруженої ситуації спрямованість життєвих смислів
змінилася: під час події переважали
гедоністичні смисли, друга позиція залишилася за
екзистенціальними, на третьому місці смисли
самореалізації, тоді як після події лідируючу
позицію розділили гедоністичні й
экзістенціальні смисли, на третьому місці - альтруїстичні смисли.
Порівняємо
життєві смисли до позитивно напруженої події з життєвими
смислами після неї (Таблиця
10).
Таблиця 10. Життєві смисли до
позитивно напруженої
події й після неї.
|
Категорії життєвих смислів |
Гедоністичні |
Экзістенціальні |
Сімейні |
Самореалізація |
Альтруістичні |
Когнітивні |
Коммуникатив-ні |
Статусні |
|
До події |
14 |
8 |
2 |
7 |
1 |
0 |
0 |
2 |
|
Після
події |
13 |
13 |
1 |
3 |
4 |
3 |
1 |
0 |
З Таблиці 10 випливає, що після події життєві смисли змінилися: до цього переважали гедоністичні
граничні смисли, друга позиція була за екзистенціальними
смислами, на третьому місці були смисли самореалізації.
Після події лідируючі позиції
розділили гедоністичні й екзістенціальні смисли, на
третьому місці - альтруїстичні смисли. По завершенню
події збільшилося число екзистенціальних, альтруїстичних
і когнітивних смислів.
Таким чином, результати, представлені в Таблиці 10 показують, що життєві смисли також змінюються після
позитивно пофарбованої події, хоча й у меншій мірі. Розглянемо категорію цінностей. Порівняємо термінальні
цінності до виникнення позитивно напруженої події з термінальними цінностями
в момент позитивної події. Результати показують, що з виникненням
напруженої позитивної події в значеннєвій структурі випробуваних з'явилася нова значима термінальна
цінність: активне життя.
В момент позитивної події перестали бути значимими: розвиток,
самовдосконалення, пізнання (можливість утвору), продуктивність.
Розглянемо те ж, але в контексті інструментальних цінностей. Так, у стані напруженої позитивної події, у значеннєвій структурі випробуваних
з'явилися
нові значимі інструментальні цінності: сміливість у відстоюванні своїх поглядів,
тверда воля.
В момент позитивної події перестали бути значимими: утвір,
ефективність у справах, суспільне схвалення.
Порівняємо термінальні й інструментальні цінності до виникнення позитивно
пофарбованої події й після (Таблиці 11-12).
Таблиця 11. Значущі й
незначущі термінальні
цінності до й після
виникнення події.
|
№ п/п |
До події |
Після події |
|
Значимі |
Значимі |
|
|
1. |
Воля Розвиток,
самовдосконалення |
Упевненість
у собі Цікава
робота |
|
2. |
Успіх |
Розвиток,
самовдосконалення |
|
3. |
Пізнання
(можливість утвору) Продуктивність |
Успіх |
|
4. |
Самостійність Упевненість
в собі Задоволення |
Задоволення |
|
|
|
Воля |
|
|
Незначущі |
Незначущі |
|
1. |
Влада
над людьми |
Влада
над людьми |
|
2. |
Керівна робота |
|
Після позитивно напруженої події
в порівнянні з періодом до її виникнення в значеннєвій
структурі випробуваних, з'явилася нова значима
термінальна цінність: цікава робота.
Після позитивної події перестали бути значимими: пізнання (можливість
утвору), продуктивність, самостійність.
Після позитивної події в
значеннєвій структурі випробуваних перестала бути незначущою керівна робота.
Після позитивної події, у порівнянні з періодом до її виникнення, у значеннєвій структурі випробуваних з'явилася нова значима інструментальна цінність: компетентність.
Після позитивної події перестали бути значимими: утвір,
суспільне схвалення, а також перестала бути
незначущою така цінність, як лідерство.
Таблиця 12. Значимі й
незначущі інструментальні
цінності до й після
виникнення позитивної
події.
|
№ п/п |
До події |
Після події |
|
Значимі |
Значимі |
|
|
1. |
Воля Розвиток,
самовдосконалення |
Упевненість
у собі Цікава
робота |
|
2. |
Успіх |
Розвиток,
самовдосконалення |
|
3. |
Пізнання(можливість
утвору) Продуктивність |
Успіх |
|
4. |
Самостійність Упевненість
у собі Задоволення |
Задоволення |
|
|
|
Воля |
|
|
Незначущі |
Незначущі |
|
1. |
Влада
над людьми |
Влада
над людьми |
|
2. |
Керівна робота |
|
ВИСНОВКИ: результати, отримані в
наших дослідженнях, свідчать про те, що нерівновагі стани, що виникають у
напружених ситуаціях життєдіяльності як негативні так і позитивні, приводять до
зміни смисложиттевих орієнтацій, термінальних і інструментальних цінностей, а
також домінуючих життєвих смислів суб'єкта. Причому нерівновагі стани, що
виникають у кризових ситуаціях, приводять до більших кількісних і якісних змін
у значеннєвій сфері.
Встановлено, що переживання
напружених кризових ситуацій активізує цілі в житті людини, надає їй більшу
свідомість, спрямованість і часову перспективу. При тому, що найбільш значимими
категоріями життєвих смислів залишаються як гедоністичні, так і екзистенціальні.
Дослідження також показали, що
особливо важливими й значимими гедоністичні смисли стають у момент переживання
кризи, коли впевненість у собі стає для особистості
надзвичайно важливою термінальною цінністю, стійко закріплюючись на вершині
ієрархії його цінностей, тоді як до події ця цінність не була значущою.
Переживання напружених позитивно
пофарбованих подій впливає на цілеспрямованість особистості й підсилює її.
Трохи змінюється оцінка випробуваними власне процесу життя, що, у свою чергу, веде до розгляду останнього як
винятково важливого, цікавого, емоційно насиченого й, головне, наповненого
смислом. Результати по шкалі результативності життя дозволяють нам
стверджувати, що переживання позитивно пофарбованої події веде до збільшення
відчуття продуктивності й свідомості вже прожитого відрізка життя. Крім того,
позитивно пофарбована подія впливає й
на посилення уявлень про себе як про сильну особистість, здатну будувати своє
життя у відповідності зі своїми цілями й інтересами, що, у свою чергу,
переконує людину в можливості вільного контролю власного життя.
Дослідження також показали, що
найбільш значимими категоріями життєвих смислів є гедоністичні й
экзістенціальні граничні смисли. Як наслідок у випробуваних поменшалася
кількість смислів самореалізації й, тим самим, збільшилося число альтруїстичних
і когнітивних смислів.
Після переживання випробуваними
напруженої - позитивно пофарбованої ситуації така коштовна людська якість як упевненість у собі
перемістилася із четвертої позиції на першу.
Воля, яка займала лідируючу позицію, перемістилася на
шосте місце. І це при тому, що така інструментальна цінність як суспільне схвалення, сильно
понизившись у ранзі, поступилося в момент події своїм місцем такій цінності як сміливість у відстоюванні
своїх поглядів, яка
стала пріоритетною й особливо значимою.
Література
1. Серьогін Ю.В. Експериментальні дослідження впливу значеневих
структур свідомості на саморегуляцію психічних станів. // Актуальні проблеми
психології: Збірник науковіх праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН
України. Том V:
Психологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. – Випуск 11. – К.:
ДП «Інформ.- аналіт. агенство», 2011.
С.149-160.
2. Прохоров
А.О. Смисловая регуляция психических
состояний.- М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. – 352 с.
3. Леонтьев
Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). М.: Изд-во «Смысл», 1992. – 156
с.
4. Прохоров
А.О. Методики диагностики и измерения психических состояний личности. М.:
Изд-во «ПЕР СЭ», 2004, - 121 с.
5. Рогов М.Г.
Ценности и мотивы личности в системе непрерывного профессионального
образования. Дис. д-ра психол наук. Казань. 1999, - 398 с.
РЕЗЮМЕ. В статье на основе
сравнительного анализа выполненных нами экспериментальних исследований и
данных, имеющихся в литературе, показано, что в системе «смысл - состояние»
существует не только односторонняя регуляция психических состояний смысловыми
структурами сознания, но и обратное – регуляция психическими состояниями
смысловой системы сознания.
Ключевые
слова: сознание, смысл, психические
состояния, регуляция.