Психология и социология/8. Педагогическая психология

К.психол.н. Ламаш І.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Особливості мотиваційної сфери студентів та фахівців

На даний час у межах психологічної теорії та практики не може не виникати питання про те, що змінюється у взаємозв'язках і взаємовідносинах людини зі світу, яким чином функціонує особистість в координатах життя, які змінилися і продовжують змінюватися. Постають питання: яким чином впливають на особистість нові соціокультурні умови, середовище проживання, темп комунікації, нові технології задоволення потреби, чи готова людина до нових змін, чи здатна особа спланувати прогресивний особистісний та професійний розвиток і реалізувати активну життєву стратегію.

Дослідження, що спрямовані на вивчення проблем професіоналізації, вказують: мотивація, яка формує зміст професійної діяльності людини, є наданий момент збідненою. Крім того, слід наголосити, що сучасність провокує дефіцитарність ставлення людини до себе як до суб'єкта професійної діяльності.

В даний час проблема мотивації праці стає все більш актуальною. Професіонали різних галузей зацікавлені у вивченні провідних мотивів діяльності, що визначають трудову поведінку фахівців різних професій, маючи на меті оптимізацію процесу діяльності. Якщо раніше сутьність трудової мотивації зводилася до усвідомлення працівниками соціальної значимості їхньої праці, то сьогодні, в умовах трансформації суспільства необхідною є побудова нових, специфічних для представників різних професій, мотиваційних програм, які враховували б індивідуально-психологічні особливості, притаманні працівникам тієї чи іншої галузі. Вивчення мотиваційних переваг, аналіз життєвих цінностей і потреб, що лежать в основі професійної поведінки, виявлення мотивуючих і демотивуючих факторів, дослідження умов праці, а також пошук найбільш прийнятних методів мотиваційного впливу, відноситься до одного з актуальних напрямків наукових досліджень.

Для мотивації співробітників підприємств і організацій сьогодні використовують як фінансові, так і нефінансові методи винагороди. Між тим, визначеної картини про співвідношення окремих аспектів мотиваційної сфери співробітників сьогодні і найбільш ефективних методів управління ними. Складність практичної організації системи мотивації персоналу визначається так само слабкою вивчення мотиваційної сфери працівників, зайнятих в окремих галузях і видах виробництва. Еволюція застосування різних моделей мотивації показала як позитивні, так і негативні аспекти їхнього застосування, і це природний процес, тому що в теорії і практиці керування немає ідеальної моделі мотивування, яка відповідала б різноманітним вимогам.

Проблеми регуляції мотиваційної сфери особистості, виходячи з розуміння системної природи мотиву, висвітлюються в роботах М.Алексєєвої, Л.Анциферової, В.Асєєва, А.Асмолова, Л.Божович, О.Брушлинського, Л.Бурлачука, В.Вілюнаса, Г.Костюка, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна, та інших.

Проблеми управління персоналом в різних аспектах достатньо детально вивчалися як вітчизняними, так і зарубіжними ученими. Дослідження в даній області відбиті в роботах вітчизняних учених: Антропова В.А., Архипова Н.І., Базарова, Т.Ю., Віханського О.С., Виварця А.Д., Генкіна Б.М., Гительмана Л.Д., Дятлова В.А., Євенко Л.І., Єгоршина А.П., Кибанова А.Я., Кочеткової Л.І., Маслова Є.В., Нестерової Д.В., Никітіна І.А., Пічуріна І.І., Семененко В.В., Татаркина О.І., Травіна В.В., Шаталова М.І., Шекшня С.В. і ін., в працях яких досліджені питання формування, відтворення персоналу підприємств, збереження їх кадрового потенціалу.

     Досвід розвитку персоналу зарубіжних організацій розглядається в працях зарубіжних учених Дж. Іванцевіча, М.Х. Меськона, М.Альберта, Ф.Хедоурі, Р. Марра, Г. Шмідта і ін. Ними досліджені і вирішені багато теоретичних і прикладних завдань по оптимізації організаційних структур, обумовлені змістом робіт по управлінню персоналом в промислових організаціях.

Слід зазначити, що дослідників, які займаються даною проблемою, цікавлять не тільки особливості мотиваційної сфери вже працюючих професіоналів, але і особливості особистості студентів, бо, саме, під час навчання у внз закладаються основні уявлення про професію, і формуються ті компоненти мотиваційної сфери, які пов'язані безпосередньо з майбутньою професією.

Метою даної роботи було вивчення відмінностей мотивації студентів та стажованих фахівців.

В якості діагностичного матеріалу були використані: «Морфологічний тест життєвих цінностей» (МТЖЦ) В.Ф. Соколова, проективна методика «Символ життєвого успіху» Ю.Варбан, методика малюнкових метафор І.Л. Соломіна «Життєвий шлях». Було сформовано дві групи, одну з них склали студенти старших курсів економічних спеціальностей у кількості 52 особи у віці 20 – 22роки(27 дівчат і 25 юнаків), друга група складалася з 65 випробовуваних - кваліфікованих фахівців в економічній сфері з вищою освітою у віці 40-45 років зі стажем професійної діяльності більш 10 років (34 жінка і 31 чоловіки).

Отримані у даному дослідженні результати дозволили зробити наступні висновки. Мотиваційна сфера студентів характеризується значними відмінностями, обумовлені як віковими особливостями, так і наявністю професійного і життєвого досвіду. Мотиваційна сфера студентів більш конфліктна порівняно з мотиваційною сферою фахівців. Мотиваційна сфера студентів характеризується несформованістю, конфліктністю інтересів, ціннісних орієнтацій особистості, відсутністю (нечіткістю) дійсних уявлень у студентів про реальну життя, бажанням проявити свої здібності, свій творчий потенціал у всіх сферах життя.

Уявлення про професійну діяльність у студентів носять інфантильний характер. Образ професійної діяльності у фахівців є сформованим і досить позитивним. Для студентів характерним є незрілі, несформовані уявлення про свою професійну діяльність і про своє майбутнє, що, можливо, є наслідком недостатнього інформування їх під час навчання в внз про можливості професії, недостатністю практичної підготовки до майбутньої професії, спостерігається сильне прагнення до досягнення високого соціального становища, матеріального благополуччя. Фахівці відрізняються досить стабільною, врівноваженою системою цінностей, сформованими уявленнями про професійну діяльність і своє місце в ній, а також чітким уявленням про своє подальше життя, що можна пояснити наявністю життєвого і професійного досвіду фахівців, їх включеністю в професійне життя.

Уявлення про життєвий шлях студентів більше, в порівнянні з фахівцями, орієнтовані на досягнення у професійній діяльності.
Отримані у даному дослідженні результати підтверджують необхідність спеціальних програм практичної професійної практичної професійної підготовки фахівців у внз та дозволяють зробити наступні висновки.

Якісною професійна освіта з формуванням необхідного рівня компетентності та наявністю переліку відповідних компетенцій можлива лише в умовах усвідомлення особистістю головних опорних моментів в просторі свого життєвого шляху. Це, в свою чергу вимагає формування змістовної системи уявлень не тільки про предмет та зміст власне праці (професії), але і про особливості, специфічні риси професійної діяльності в цілому і в соціальному контексті, що має бути втілено у спеціальних програмах практичної та професійної підготовки майбутніх фахівців.