Ан О.В., Расторгуєва І.С.

Бердянський державний педагогічний університет

ОПТИМІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СПОРТСМЕНОК-ВОЛЕЙБОЛІСТОК НА ЗАКЛЮЧНОМУ ЕТАПІ РІЧНОГО

ЦИКЛУ ТРЕНУВАНЬ

Актуальність роботи. Питання контролю за нормальним функціонуванням окремих систем і органів осіб, що займаються фізичною культурою і спортом, залишаються важливими. Ні для кого не є секретом, що сьогодні тренувальні і змагальні навантаження виконуються на межі функціональних можливостей організму, внаслідок чого цілком реальними є явища фізичного перенавантаження, недостатнього і неповного відновлення з логічною небезпекою виникнення перед- і патологічних змін в організмі [1].

Значні навантаження, які переносять спортсмени, вимагають інтенсивного пошуку засобів відновлення їх працездатності в умовах оптимізації тренувального процесу, а також при підготовці до змагань і в період їх проведення. Тому знання закономірностей розвитку стомлення й відновлення організму спортсмена має важливе теоретичне й практичне значення.

Мета дослідження. Метою нашого дослідження було визначення та оптимізація стану функціональної підготовки спортсменок-волейболісток на заключному етапі річного циклу тренувань.

Відповідно до мети дослідження були визначені наступні завдання дослідження:

1. Розробити та впровадити корекційний комплекс заходів для оптимізації стану функціональної підготовки спортсменок-волейболісток на заключному етапі річного циклу тренувань.

2. Визначити ефективність корекційного комплексу заходів для оптимізації стану функціональної підготовки спортсменок-волейболісток у процесі річного циклу тренувань.

Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань нашої роботи були використані наступні методи дослідження:

1) аналіз літературних джерел з проблеми дослідження;

2) педагогічний експеримент;

3) медико-біологічні методи дослідження;

4) методи математичної статистики.

Організація дослідження. Дослідження проводилося на базі Бердянського Державного Педагогічного Університету (БДПУ). У ньому приймали участь 12 спортсменок - волейболісток, віком від 18 до 20 років. Усі спортсменки за станом здоров'я належать до основної медичної групи.

Групування спортсменок-волейболісток здійснювалося за допомогою визначення гемодинамічних показників: частоти серцевих скорочень (ЧСС), систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), пульсового артеріального тиску (ПАТ), ударного систолічного об'єму крові (УОК), хвилинного об'єму крові ( ХОК), типом вегетативної регуляції за індексом Кердо, характером відновних процесів після дозованого фізичного навантаження (проба Кевдіна) та після тренувального навантаження і результатів тестування за величиною фізичної працездатності РWС170 та показником (МСК) максимального споживання кисню.

За показниками функціональної підготовленості спортсменок була виявлена різна структура активності адаптивних систем організму, тому вони були розділені на дві групи за індивідуальними особливостями функціонування адаптивних систем.

Контрольна група спортсменок оцінювалася як група з адекватною активністю адаптивних систем.

Основна група оцінювалася як група з напруженістю механізмів адаптації (за індексом Кердо та типом реакції серцево-судинної системи за гемодинамічними показниками до фізичного навантаження), яка й потребувала застосування корекційних заходів.

З комплексу корекційно-відновлювальних заходів для основної групи були застосовані наступні засоби: педагогічні (раціональна побудова навчально-тренувального процесу), психологічні (позитивний емоційний фон занять та аутотренінг) та медико-біологічні (масаж, вправи ОФК, вітамінотерапія).

Результати дослідження та їх обговорення. На початку дослідження було встановлено, що вегетативний індекс Кердо в більшості спортсменок основної групи був зміщений в сторону переважання симпатичного компоненту регуляції; реакція серцево-судинної системи на фізичне навантаження була відмічена як гіпотонічна, так як відображала функціональну дизрегуляцію діяльності серця і регуляторних механізмів так як збільшення показника ХОК досягалося за рахунок прискорення ЧСС, при цьому САТ підвищувався незначно і практично не змінювався ДАТ і лише декілька збільшувався УОК. Це свідчить про неадекватну адаптацію системи кровообігу до навантаження, погіршення кровопостачання м'язів та зниження аеробної продуктивності організму, що й було підтверджено визначеними показниками РWС170 і МСК. У спортсменок контрольної групи була відмічена нормотонічна реакція на фізичне навантаження та середній рівень фізичної працездатності та аеробної продуктивності організму.

Результати отримані після проведених корекційних заходів показали, що засоби реабілітації для спортсменок-волейболісток стали модулятором активності адаптивних і регуляторних систем організму, які позитивно вплинули на процеси відновлення за рахунок нормалізації вегетативної нервової системи про що й свідчить покращення гемодинаміки у всіх спортсменок основної групи в сторону нормотонії. Показники фізичної працездатності та аеробної продуктивності в спортсменок основної групи наблизилися до показників контрольної групи. Величина РWС170 зросла на 3,2%, порівняно з вихідними даними. Аеробна продуктивність також покращилася, показник МСК зріс на 1,5%.

На наш погляд, це можна трактувати наступним чином. У спортсменок основної групи спостерігались передпатологічні явища, які були пов'язані з наявністю синдрому перетренування та хронічної перевтоми. Вказані явища були ліквідованими за допомогою засобів фізичної реабілітації, що і є поясненням досить високого ступеню підвищення показників РФС і МСК. Рівень фізичного стану спортсменок (РФС) також покращився і за шкалою Пирогової склав 0,8 ум.од., що відповідає рівню «високий». Це пояснюється, насамперед, нормалізацією показників гемодинаміки (ЧСС, САТ, ДАТ, ПАТ).

Висновки: На основі запропонованих методів обстеження було визначено вихідний рівень функціональної підготовленості спортсменок-волейболісток, відповідно до якого було дібрано засоби та методи фізичної реабілітації для його корекції. Підібраний нами комплекс реабілітаційних заходів для волейболісток включав: реабілітаційне обстеження за індивідуальною карткою обстеження спортсменки, вітамінотерапію, гідропроцедури, дихальні вправи, фізичні вправи, аутотренінг, відновлювальний масаж. Після завершення курсу відновлювально-реабілітаційних заходів була відмічена сприятлива динаміка показників функціональної підготовленості та фізичної працездатності спортсменок. Розроблений реабілітаційний комплекс з удосконаленням методики спортивного масажу для спортсменок-волейболісток дозволив досягти вагомих результатів відновлення функціонального стану, аеробної продуктивності та саморегуляторних процесів у волейболісток.

Література:

1. Уилмор Дж.Х. Физиология спорта и двигательной активности / Дж.Х.Уилмор, Д.Л.Костилл. – Київ: Олимпийская литература, 1997. – 503 с.

2. Руненко С.Д. Исследование и оценка функционального состояния спортсменов /С.Д.Руненко, Е.А.Таламбум, Е.Е.Ачкасов. – Москва: «Профиль», 2010. – 72 с.

3. Мухін В.М. Фізична реабілітація: підручник / В.М. Мухін. – 3-те вид., переробл. та доповн. – К.: Олімпійська література, 2009. – 488 с.