Физическая культура и профессиональный спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К. п. н. Бочкова Н.Л., студент Плющева О.Г

Сучасні підходи до реабілітації хворих після інсульту

Національний технічний університет України «КПІ»

Ішемічний інсульт - руйнування мозкової тканини (інфаркт мозку), що відбувається через недостатнє кровопостачання та надходження кисню до головного мозку. Симптоми та наслідки інсульту залежать від локалізації та ступеня ураження, але головним фактором успішного результату є негайний початок лікування та процесу реабілітації [1,4]. Реабілітація післяінсультних хворих починається ще у клінічному відділенні, продовжується у спеціальних реабілітаційних відділеннях, куди хворі надходять через 1-2 тижні. Основною метою комплексної реабілітації є досягнення оптимального рівня фізичних, інтелектуальних, психічних та соціальних функцій особами з обмеженими можливостями внаслідок перенесеного інсульту [2,3]. Майже у всіх (90%) хворих після інсульту спостерігаються різноманітні наслідки, і найчастіше це рухові та мовні порушення. Процес фізичної реабілітації після інсульту включає в себе:

-відновлення ходьби, а саме розвиток опорної функції паралізованої нижньої кінцівки;

-відновлення порушеної внаслідок інсульту рівноваги;

-відновлення функцій руки - як дрібної моторики кисті, так і рухових функцій верхньої кінцівки;

-зменшення та попередження синдрому «больового плеча»;

-збільшення незалежності в побутовому житті;

-індивідуальний підбір засобів пересування.

У процесі фізичної реабілітації стимулюються процеси, при яких нейрони, що оточують уражену ділянку мозку, беруть на себе частину її функцій. Цей процес активно відбувається у перші місяці після інсульту, тому дуже важливим є ранній початок фізичної реабілітації – відразу після стабілізації пацієнта у гострому періоді у палаті інтенсивної терапії. Визначальною характеристикою відділення для лікування інсульту є реабілітація, що здійснюється комплексною бригадою. Показано [3] покращення життєздатності у пацієнтів, які пройшли ранню і комплексну реабілітацію: спостереження протягом 5 і 10 років виявило збережений результат реабілітаційного процесу у порівняння з контрольною групою. Основними принципами реабілітації таких хворих є:

-ранній початок реабілітаційних заходів, які проводяться з перших днів, якщо дозволяє стан хворого, що прискорює темп і робить більш повним відновлення порушених функцій, запобігає розвиткові вторинних ускладнень;

-тривалість та систематичність відновної терапії – досягаються завдяки повному виконанню ретельно розробленої програми реабілітації, яка має починатись вже у клінічному (ангіоневрологічному) відділенні, продовжуватись у реабілітаційному відділенні, реабілітаційному центрі, спеціалізованому реабілітаційному санаторії, на базі кабінету поліклініки;

-комплексність і адекватність реабілітаційних заходів можуть забезпечити тільки висококваліфіковані фахівці – неврологи-реабілітологи, методисти ЛФК, кінезіотерапевти, працетерапевти. Кінезіотерапевт – спеціаліст з відновлення втрачених рухових можливостей у пацієнтів після інсульту або іншого ушкодження центральної нервової системи, що володіє спеціалізованими прийомами та методами, які допомагають відновити у пацієнта втрачені вміння самостійно сидіти, стояти, пересуватися. Відновлюючи силу та тонус м’язів, покращуючи рухомість суглобів, кінезіотерапевт працює з проявами спастичності м’язів, відновлює та тренує навички рівноваги та балансу, тим самим допомагає хворому досягти максимально можливого результату у відновленні рухової активності. У хворих після інсульту спостерігаються різноманітні порушення рухових функцій, різного ступеня важкості, тому при складанні реабілітаційної програми спеціаліст з фізичної реабілітації має виходити з даних клінічного обстеження. Працетерапевти – спеціалісти з відновлення втрачених умінь та навичок з повсякденного життя, потрібних для самообслуговування, самостійного, незалежного від сторонньої допомоги, життя. Цілі реабілітації можуть змінюватись від мінімізації ушкодження на початку реабілітації до складніших завдань, спрямованих на створення та підтримку рухової активності післяінсультного хворого.

Висновки

Показано, що оптимальний результат може бути забезпечений лише раннім початком процесу реабілітації та співпрацею багатьох спеціалістів: ангіоневрологів, кінезіотерапевтів, працетерапевтів (ерготерапевтів), логопедів, психотерапевтів.

Література.

1. Рекомендации по ведению больных с ишемическим инсультом и транзиторными ишемическими атаками 2008/Исполнительный комитет Европейской инсультной организации (ESO) и Авторский комитет ESO. -2008. -114 с. [Електронна версія]. Реж. дост.: http://www.eso-stroke.org/pdf/ESO08_Guidelines_Russian.pdf

2. Langhorne P, Dennis MS: Stroke units, an evidence based approach./BMJ Publishing group. London,1998.

3. The European Stroke Initiative Executive Committee and the EUSI Writing Committee: European stroke initiative recommendations for stroke management – update 2003. //Cerebrovascular Disease. – 2003. -№16. –р. 311-337.

4. WHO: International classification of functioning disability and health: Geneva World Health Organisation, 2001. [Електронна версія]. Режим доступу http://www.who.int/classifications/icf/en

ПІБ: Бочкова Наталія Леонідівна

Науков. ступінь: канд. педагогічних наук

Вчене звання: доцент

Місце роботи: Національний технічний університет України «КПИ», міжуніверситетський медико-інженерний факультет, кафедра фізичної реабілітації.

Адреса для кореспонденції: м. Київ 04111, вул..Щербакова 54 кв.19

Контактний телефон: 0-67-275-43-61.

Електр. пошта: bochkovanl@ukr.net,