Шевчук О.А., Танасієнко О.І.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Криклива С.Д.

Вінницький національний медичний університет

ім. М. І. Пирогова

ВПЛИВ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ НА АНАТОМІЧНУ БУДОВУ КОРЕНЯ РОСЛИН КОНЮШИНИ

Важливою біологічною особливістю переважної більшості бобових є здатність до азотфіксації. Встановлено, що за рахунок діяльності бобових в більшості ґрунтів України шляхом азотфіксації зв’язується за сезон не 5-10 кг/га азоту, як вважалось раніше, а не менше 40-60 кг/га, а в сприятливі роки і більше [1]. Серед відомих регуляторів росту рослин найбільшу ціннісну у практиці сільського господарства отримали синтетичні інгібітори росту – ретарданти [6]. Виявлено, що ретарданти не лише впливають на ростові процеси в корені, але і спричиняють збільшенню відростаючих коренів [3]. Хлорхоліхлорид, наприклад, гальмує ріст і накопичення вегетативної маси надземних органів пшениці, але одночасно посилює приріст кореневої системи [4]. В останні роки велику увагу приділяють використанню синтетичних регуляторів росту з метою посилення процесів бульбоутворення, відтоку продуктів фотосинтезу з вегетаційної маси в бульби [5]. Однак, вплив ретардантів на анатомічну будову коренів конюшини практично невивчений.

Робота проводилась на культурі конюшини сорту Красуня (Krasunia). Обробку рослин конюшини здійснювали водним розчином ретарданту 1%-им хлормекватхлоридом на 40-ий день після появи сходів, у фазі шести листків.

Нашими дослідженнями встановлено, що вплив ретарданту – хлормекватхлориду (1%) позначився на анатомічній будові кореня рослин конюшини сорту Красуня (табл. 1). Діаметр поперечного зрізу середньої частини кореня конюшини сорту Красуня за дії 1%-го хлормекватхлориду достовірно збільшувався у порівняні з контролем.

Ксилема (деревина) – комплексна провідна тканина, до складу якої входять провідні, паренхімні та механічні гістологічні елементи [2]. До провідних тканин ксилеми відносяться судини і трахеїди; до механічних – деревинні (ксилемні) волокна; до запасаючих – деревинна (ксилемна) паренхіма та замінюючи волокна.

Нами виявлено, що за дії 1%-го хлормекватхлориду у коренів рослин конюшини сорту Красуня збільшувався діаметр ксилеми у порівняні з контролем. Так, у контрольному варіанті діаметр деревини (ксилеми) становив 345,8±6,54 мк, тоді як у дослідному варіанті (1%-ий хлормекватхлорид) – 425,8±5,09 мк. Збільшення ксилеми у дослідному варіанті призводило до збільшення кількості судин (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив хлормекватхлориду на анатомічні показники кореня рослин конюшини сорту Красуня

Показник	Контроль	Хлормекватхлорид (1%)
Діаметр зрізу середньої частини кореня, мк	1325 ± 9,6	*1765 ± 10,2
Діаметр деревини (ксилеми), мк	345,8 ± 6,54	*425,8 ± 5,09
Товщина кори, мк	356,7 ± 8,63	*445,9 ± 9,03
Кількість судин	40,6 ±0,62	*59,8 ± 2,04
Діаметр судин в середній частині кореня, мк	42,6 ± 0,36	*56,4 ± 1,04

Примітка: 1. Особливості анатомічної будови визначали на 70-ий день після обробки; 2* - різниця достовірна при Р=0,05.

Слід підмітити, що діаметр судин в середній частині кореня також збільшувався при застосуванні 1%-го хлормекватхлориду.

Дослідження товщини кори показали, що відбувається достовірне потовщення кори за дії ретарданту.

Таким чином, обробка рослин конюшини сорту Красуня 1%-им хлормекватхлоридом на 40-ий день після появи сходів (у фазі шести листків) призводила до потовщення середньої частини кореня, яке відбувалося за рахунок збільшення товщини кори та деревини (ксилеми). При цьому за дії ретарданту збільшувались кількість судин та діаметр судин в середній частині кореня, що на нашу думку є позитивною ознакою, оскільки покращується проведення мінеральних розчинів та води у рослині.

Список використаних джерел

1. Бабич А. О. Кормові білкові ресурси світу / А. О. Бабич. – К. : Аграрій, 1995. – С. 28-37.

2. Барна М. Ботанка. Терміни. Поняття. Персоналії : словник / М. Барна. – К. : Видавничий центр Академія, 1997. – 273 с.

3. Блиновский И. К. Разработка синергических смесей ретардантов на основе изучения механизма их действия / И. К. Блиновский, Д. В. Калашников, А. В. Кокурин // Регуляторы роста растений / под ред. акад. В. С. Шевелухи. – М. : Агромромиздат, 1990. – С. 36-45.

4. 3адонцев А. И. Хлорхолинхлорид в растениеводстве / А. И. 3адонцев, Г. Р. Пикуш, А. Л. Гринченко. – М., 1973. – 73 с.

5. Ткачук О. О. Дія ретардантів на морфогенез, перерозподіл асимілятів і продуктивність рослин картоплі / О. О. Ткачук // Актуальні питання географічних, хімічних, біологічних наук. Основні наукові проблеми і перспективи : зб. наук. праць ВДПУ; [відп. ред. А. В. Гудзевич]. – Вінниця, 2007. – 5 (12) – С. 111-114.

6. Шевчук О. А. Дія ретардантів на морфогенез, газообмін і продуктивність цукрових буряків : дис. ... канд. біол. наук : 03.00.12 / Шевчук Оксана Анатоліївна. – К., 2005. – 156 с.