Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ІV курсу Юра К.В., студентка ІV курсу Піскорська Т.В.,

к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив синтетичних аналогів основних стимулюючих гормонів росту рослин на ріст, розвиток і продуктивність баклажанів

В процесі росту рослини піддаються впливу як ендогенних, так і екзогенних факторів, причому їхня дія може проявлятися по-різному. За сучасними уявленнями регуляція росту здійснюється комплексом фітогормонів, що включає ауксини, цитокініни, гібереліни, АБК, етилен, брасиностероїди, фузикокцин та ін. Розмаїття реакцій відповіді рослин на будь-який вплив визначається змінами фітогормонального комплексу, компоненти якого активно взаємодіють. Вивчення ефектів, пов’язаних із зміною функціонування гормональної системи рослини під дією синтетичних аналогів природних гормонів дозволяє направлено регулювати онтогенезом і продуктивністю рослин, формуванням урожаю та його якістю [4].

Важливою овочевою культурою є баклажани. Вони займають важливе місце в раціоні населення нашої держави. Плоди баклажана багаті на вітаміни, мінеральні солі, пектинові речовини, органічні кислоти, каротини. Баклажан важлива лікарська культура. При певній кулінарній обробці баклажани вживають для лікування атеросклерозу, печінки, захворювань водно-сольового обміну. Плоди баклажанів також володіють радіопротекторною та протипухлинною дією. У зв’язку з цим важливим є вивчити вплив синтетичних стимуляторів росту та розвитку рослин баклажанів [2].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях баклажанів селянського фермерського господарства «Бержан» с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту «Алмаз» обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – модифікаторами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК₃) та 6-бензиламінопурином (6-БАП) Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна.

Морфологічні показники вивчали кожні 10 днів. Площу листків визначали методом висічки. Товщину стебла в центральній частині вимірювали штангенциркулем. З метою вивчення впливу регуляторів росту на продуктивність культури проведено визначення урожайності. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [1].

За результатами наших досліджень встановлено, що синтетичні стимулятори росту та розвитку рослин 1-НОК, ГК₃, 6-БАП зумовлювали зміни у морфогенезі і продуктивності рослин баклажанів сорту Алмаз (табл.).

Зокрема досліджено, що за дії 1-НОК та ГК₃ спостерігалося збільшення

Таблиця.

Вплив стимуляторів росту та розвитку рослин на анатомо-морфометричні показники культури баклажанів сорту Алмаз (фаза початку дозрівання плодів)

Показники	Висота росли (см)	Кількість листкових пластинок на рослині (шт)	Маса листків з 1 рослини (г)	Маса стебла (г)	Діаметр стебла (см)	Маса кореня (г)	Діаметр кореневої шийки (см)	Середня урожайність з дослідної ділянки (кг)
Контроль	49,07±2,21	61,13 ±2,97	68,54 ±3,17	75,03 ±3,32	0,99 ±0,04	36,33 ±1,79	1,27 ±0,05	247,32 ±15,63
1-НОК	56,23 ±2,53	74,91 ±3,51	77,14 ±3,50	82,97 ±4,09	1,11 ±0,05	27,82 ±1,12	1,19 ±0,04	282,16 ±18,41
ГК3	63,57 ±3,03	98,06 ±4,07	189,01 ±7,16	98,76 ±4,26	1,26 ±0,06	52,47 ±2,44	1,58 ±0,07	264,17 ±17,89
6-БАП	51,12 ±2,48	79,55 ±3,84	123,32 ±6,01	79,38 ±3,69	1,18 ±0,05	49,16 ±2,20	1,18 ±0,04	271,54 ±12,98

лінійних розмірів дослідних рослин відповідно на 15 та 30%. При застосування синтетичного аналога цитокінінів – 6-БАП висота рослин достовірно не відрізнялася від контролю.

Нами встановлено, що за дії стимуляторів росту 1-НОК, ГК₃ і 6-БАП зростала кількість листкових пластинок на рослині відповідно на 23, 60 та 30%. Листкова маса при цьому збільшувалася на 12, 175 і 79% відповідно. Препарат з ауксиновою активність та гіберелова кислота збільшували масу стебла на 11 та 32%. За дії цитокінінового препарату зростання маси стебла було недостовірним. Одночасно із збільшенням маси стебла відбувалося його потовщення у середній частині. Зокрема за дії 1-НОК діаметр стебла зростав на 12%, при застосуванні ГК₃ показник товщини стебла збільшувався на 27%, а за дії 6-БАП на 19%.

Маса кореня після обробки синтетичними аналогами гіберелінової і цитокінінової дії у порівнянні з контролем зростала на 44 і 35%. Ауксиновий стимулятор росту зменшувала масу кореня до 23%. Діаметр кореневої шийки при застосування 6-БАП і 1-НОК практично не змінювався. За дії гіберелової кислоти діаметр кореневої шийки зростав на 24%.

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур є площа листкової поверхні [3]. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що стимулятори росту збільшували площу листкової поверхніза дії 1-НОК та ГК₃ відбувалося зростання площі листкової поверхні у порівнянні з контролем (рис.).

Найбільш суттєво площа листкової поверхні зростала при застосуванні гіберелової кислоти. В даному випадку площа листя зросла більш ніж у двічі. За дії 1-нафтолоцтової кислоти та 6-бензиламінопурину площа листя була не такою значною, але при цьому вона достовірно перевищувала площу листя у контролі. При застосуванні 1-НОК листкова поверхня збільшувалася на 45%, а за дії 6-БАП на 24%.

Зростання площі асимілюючої поверхні зумовило підвищення продуктивності культури. Зокрема за дії 1-НОК середня урожайність

Рис. Вплив стимуляторів росту на площу листкової поверхні рослин баклажанів сорту Алмаз.

баклажанів зростала на 14,09%, при застосування ГК₃ на 6,81%, а при обробці 6-БАП на 9,79%.

Отже, застосування стимуляторів росту 1-НОК, ГК_3, 6-БАП на рослинах баклажанів сорту Алмаз зумовлювало зростання лінійних розмірів дослідних рослин, збільшувало кількість та масу вегетативних органів і покращувало урожайність культури.

Література

1. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

2. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

3. Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.

4. Effects of uniconazole and GA₃ on cold-induced stem elongation and flowering of Raphanus sativus L. / T. Nishijma, N. Katsura [et al.] // Plant Growth Regulation. – 1997. – Vol. 21, № 3. – P. 207-221.