Сергєєва О.Р., Холодова О.Ю., к.т.н.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Застосування хімічних методів з метою ідентифікації наркотичних речовин

Вивчення й аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчать про те, що найпоширенішими засобами для ідентифікації наркотичних речовин є тести, засновані на кольорових хімічних реакціях розчинів хімічних реактивів із досліджуваними об'єктами.

Апріорі, методики хімічного дослідження об'єктів базуються на використані одних і тих же реактивів і відрізняються тільки способом їх застосування. Єдиною вимогою до проведення експрес-тестування є ретельне подрібнення матеріалу зразків та підсилення сприйняття кольору.

Так, кольорові хімічні реакції можна проводити у маленьких хімічних пробірках на фільтрувальному папері, скляних платівках із заглибленням у середині годинниковому склі, з використанням індикаторних папірців та інших засобів.

Наряду з цим найпоширенішими засобами для оперативної ідентифікації наркотичних речовин є набори тестів, які залежно від способу застосування реактив можна поділити на крапельні, аерозольні та ампульні.

Застосовують набори тестів аерозольного типу у спеціальних балонах. Проведення тестування зводиться до обприскування реакційною сумішшю досліджуваних об'єктів на фільтрувальному папері. Ці наборі економічні, але не завжди селективні та достатньо складні для просочення паперу. У разі використанні крапельного способу до твердих об'єктів, або розчинів, які досліджуються додають декілька крапель розчину реагенту з піпеток або крапельниць. Реак­ції проводять на спеціальних плашках або в пакетах. Це найекономніші тести, але вони потребують миття посуду. Істотним недоліком більшості наборів крапельного типу є мала селективність, для підвищення якої необхідно перенести розчин з однієї реакційної комірки в іншу, що ускладнює аналіз. Найзручнішими для оперативних працівників вважаються набори в ампулах, які дозволяють проводити реакцію в контейнері з прозорого полімерного матеріалу, що підвищують техніку безпеки, особливо для персоналу, який не мас спеціальної підготовки. Реакції проводять шляхом роздушування однієї або кількох ампул з розчинниками та спеціальними реактивами. Тільки в наборах ампульного типу застосовується селективна рідинна екстракція.

Ідентифікацію наркотичних речовин починають із застосуванням тесту, що складається із 10 % розчину формаліну в концентрованій сірчаній кислоті, хлороформу, 5 % розчину карбонату калію. Для цього одну порцію подрібненого рослинного матеріалу поміщають за допомогою шпателя в реакційний контейнер і про­водять дослідження на можливу присутність опію або соломи маку. У випадку появи забарвлення верхнього шару, що відповідає кольоровій позначці на упаковці тесту, об'єкт передають на експертизу. При відсутності зазначеного забарвлення верхнього шару рідини кольоровим стає невеличкий нижній шар (реактиву Маркі). Якщо він має фіолетове, червоно-фіолетове, темно-червоне або майже чорне за­барвлення, об'єкт додатково випробовують на присутність морфіну, героїну або кодеїну за допомогою тестів, що складаються із 0,3 % розчину   молібдату амонію в

концентрованій сірчаній кислоті та окису алюмінію. При відсутності зазначеного забарвлення дослідження припиняють.

При хімічній ідентифікації фармацевтичної продукції та кустарно виготовлених препаратів напівсинтетичних та синтетичних наркотичних речовин спочатку їх зразки випробовують на присутність опійних алкалоїдів, промедолу або амфетамінів за допомогою тесту, склад якого містить 2 % розчин формаліну в концентрованій сірчаній кислоті та окис алюмінію в якості нейтралізатора. Для цього невеличку порцію випробуваного порошку або розтертих таблеток, розміром не більше сірникової голівки, поміщають у реакційний контейнер. При надлиш­ку випробуваного матеріалу швидко розвивається інтенсивне забарвлення аж до чорного. У цьому випадку повторюють дослідження із меншою кіль­кістю об’єкта. Для деяких зразків героїну бурого або коричневого кольору випробувана порція не повинна перевищувати розміри макового зернятка.

При правильно підібраній порції її забарвлення, що відповідає кольоровим міткам, свідчить про можливу присутність у досліджуваному об'єкті морфіну героїну, промедолу або амфетамінів.

Наркотик первітин (метамфетамін) з реактивами тесту, склад якого містить 2 % розчин формаліну в концентрованій сірчаній кислоті та окис алюмінію, набуває інтенсивного коричнувато-бурого забарвлення.

А, наприклад, для проведення дослідження на кокаїн одну-дві порції порошку поміщають у реакційний контейнер і проводять тестування у присутності 2 % водного розчину родоніту кобальту та хлороформу. Поява блакитного забарвлення нижнього (хлороформного) шару свідчить про можливу присутність кокаїну у дослід­жуваному об'єкті. Проте, аналогічне забарвлення можуть спричиняти і деякі азотовмісні ненаркотичні лікарські засоби, насамперед, місцеві анестетики.

Необхідно зазначити, що більшість реакцій, на яких ґрунтуються тести, є груповими і недостатньо селективними стосовно індивідуальних речовин. Тому позитивні результати, отримані при оперативній ідентифікації наркотичних речовин, потребують подальшою підтвердження експертизою з вико­ристанням хроматографічних та спектроскопічних методів аналізу.

 

Література

1. Буряк В.Ю., Геваза Ю.І., Замошець О.П. Експертиза наркотичних речовин. – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. - 266 с.

2. Васільєва В.О., Ємченко І.В. Експертиза наркотичних та вибухонебезпечних речовин. – Львів: Компакт-ЛВ, 2005. - 302 с.

3.       Ємченко І.В., Васільєва В.О. Методичний посібник для самостійної роботи студентів над вивченням курсу "Експертиза наркотично-отруйних та вибухових речовин" та підготовки до виконання лабораторних робіт. - Львів: ЛКА, 2001. - 120 с.