Екологія/ 6. Екологічний моніторинг

Буран І.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені М.М.Коцюбинського, Україна

 

Система злочинів у сфері охорони довкілля

Природа, що оточує людину, це сукупність умов, які складають сферу існування людства, будучи водночас джерелом життя людини, її благополуччя та процвітання, питання виживання сьогодні залежить від гармонії людини, природи, космосу в цілому, як ніколи, постає актуальним існування людини у тісному зв’язку з навколишнім середовищем

Охорона довкілля – одна з найактуальніших проблем сучасності, що є важливою функцією нашої держави. Науково-технічний прогрес і посилення антропогенного навантаження на природне середовище неминуче призводять до загострення екологічної ситуації: виснажуються запаси природних ресурсів, забруднюється довкілля, втрачається природний зв’язок між людиною і природою, тому, в наукових дослідженнях та освітянській роботі в галузі екології, розглядаються питання екологічного права громадян України на використання та охорону природних ресурсів і довкілля, питання відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, питання міжнародного екологічного права.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, всі природні багатства нашої країни – «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної( морської) економічної зони, є об’єктами права власності Українського народу» та статтею 66 Конституції України, яка зобов’язує кожного громадянина не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки[3], але проаналізувавши теперішню екологічну ситуацію в країні, ми спостерігаємо зворотне, відслідковується високий рівень заподіяння шкоди навколишньому середовищу.

Наявна екологічна ситуація в державі суттєвим чином обумовлена існуванням масштабної злочинності проти довкілля, яка не відображається в загальній статистиці (табл.1)

 

Роки

 

Зареєстровано злочинів проти довкілля

 

Зареєстровано всього злочинів

 

Питома вага,

%

2009

2164

434678

0,49

2010

2062

500902

0,41

2011

2115

515833

0,41

2012

2169

(до 20 листопада)

443665

0,49

 

Табл.1 Питома вага злочинів проти довкілля у загальній структурі злочинності України за період 2008-2012 років

(за даними Департаменту інформаційних технологій МВС України [4] )

Аналіз статистичних даних про стан екологічної злочинності в Україні свідчить, що її частка в загальній структурі злочинності є стабільно незначною, порівнюючи показники в динаміці видно, що найвищий відсоток порушень у сфері охорони довкілля спостерігається у 2012 році, і це при тому, що статистичні дані зазначені у період до 20 листопада 2012 року, а відповідно показник до кінця року зросте.

За результатами перевірок, проведених екологічними інспекторами протягом січня-листопада 2012 року, було складено 73884 протоколи про правопорушення. Так, за 2010 рік було складено 94647 протоколів, а за підсумками 2011 року даний показник склав 86196 протоколів[2].

Найбільше уваги фахівців з екології, протягом року, потребували водні та лісові ресурси, викиди шкідливих речовин в атмосферу, а також питання браконьєрства та нераціонального або несанкціонованого використання земель.

Злочини проти довкілля можуть бути класифіковані за різними категоріями: об’єктивною стороною, суб’єктом, суб’єктивною стороною, але найбільш логічною та аргументованою є класифікація за безпосереднім об’єктом:

1)                злочини, що посягають на екологічну безпеку (порушення порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об’єктів, якщо це спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки);

2)                злочини у сфері землекористування, охорони надр, атмосферного повітря (забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин підземних вод, а також геодезичних знаків; порушення вимог законодавства щодо раціонального використання родовищ корисних копалин);

3)                злочини у сфері охорони водних ресурсів (порушення правил охорони водних об’єктів, якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, питних джерел, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, виснаження водних джерел, недотримання водокористувачем встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлення лімітів збору води);

4)                злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного і тваринного світу (знищення або пошкодження лісових масивів; умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно - заповідного фонду; незаконна порубка лісів; порушення законодавства про захист рослин; незаконне полювання; незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; проведення вибухових робіт з порушення правил охорони рибних запасів; порушення ветеринарних правил)[5].

У структурі екологічних злочинів велику частку становлять: незаконна порубка лісу; порушення правил риболовства; незаконне полювання; забруднення водойм та повітря.

За мотивацією та метою вчинення екологічних злочинів їх можна класифікувати на:

1)                     корисливі злочини, що вчиняються з метою отримання прибутку чи матеріальної вигоди, сюди можна віднести незаконну порубку лісу, незаконні заняття рибним, звіринним бо іншим водним добувним промислом;

2)                     екологічні злочини, що вчиняються посадовими особами внаслідок невиконання ними екологічного законодавства, це – забруднення водойм та атмосферного повітря, забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров’я людей або живих ресурсів моря, порушення законодавства про континентальний шельф України;

3)                     необережні злочини, до яких належать необережне пошкодження лісу, забруднення водних об’єктів чи атмосферного повітря, ці злочини вчиняються з причин ігнорування елементарних правил техніки безпеки;

Причини злочинів проти довкілля взаємопов’язані з природничо-географічними умовами, в яких здійснюється протиправна діяльність; у регіональному рівні показники кількості зареєстрованих злочинів проти довкілля відображають характер та особливості природокористування в окремих регіонах України, їх основних еколого - географічних показників.

Екологічна ситуація в Україні перебуває під постійним контролем Міністерства екології та природних ресурсів України та Державної екологічної інспекції України, а також інших органів виконавчої влади. Охорона навколишнього природного середовища, екологічно збалансоване використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід’ємна умова екологічно збалансованого економічного та соціального розвитку України.

Література:

1.       Бойчук Ю.Д., Екологія і охорона навколишнього середовища/ Ю.Д.Бойчук, Е.М.Солошенко, О.В.Бугай - Суми: Університетська книга, 2002.- 288с.

2.        Журнал «Вісник Екологічної Безпеки» № 12 '2012 року 

3.        Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. - Ст. 13, 66   

4.       [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/ 

5.       [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.crime.org.ua/