Географія і геологія/6. Природовикористання і
екологічний моніторинг
К.г.н.
Вальчук-Оркуша О.М.
Вінницький
державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, Україна
Захисні
лісові насадження
у
збережені залізниці
Залізничний транспорт України – це
технічно складний транспортний комплекс, зосереджений практично на всій
території України. Залізниці забезпечують внутрішні та зовнішні
транспортно-економічні зв’язки України та потреби населення у перевезеннях. Їх
діяльність сприяє функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва,
соціального та економічного розвитку, міжнародній співпраці країни. Південно-Західна
залізниця – одна з найдавніших залізниць України і її невід’ємною частиною.
Обслуговує територію з розвиненою промисловістю та інтенсивним сільським
господарством. Експлуатаційна довжина заліpниць становить 4584,5 км, у т.ч. дві та більше колії -
1731,7 км, зокрема розгорнута довжина головних колій складає 6349,9 км [2].
Залізничний транспорт значно
впливає на екосистеми, що проявляється у забруднені повітряного і водного
середовища та земель під час створення та експлуатації залізничних доріг. При
цьому надходять у великій кількості важкі метали та їх сполуки, вуглекислий
газ, в результаті чого видозмінюються ландшафти, знищуються фітоценози,
вилучаються ресурси сільськогосподарських земель, порушуються гідрологічні
умови, створюються умови для ерозії, знищується родючий шар ґрунту,
засмічуються території, тощо.
Водночас відбувається поширення та
нагромадження шкідливих речовин на прилеглих полях та земельних угіддях, що є
не менш шкідливим чинником впливу як для довкілля, так і для життя та здоров’я
населення. Оскільки важкі метали та їхні сполуки мають здатність накопичуватись
у сільськогосподарських куль турах, а споживання їх людиною ставлять їх під
загрозу.
Захисні смуги лісів уздовж
залізничних магістралей – розташовані з обох боків доріг смуги лісу, призначені
для їхнього захисту від снігових і піщаних занесень, селів, лавин, обвалів,
осипів, ерозії і дефляції, а також для зниження рівня шуму, виконання
санітарно-гігієнічних і естетичних функцій, огородження рухомого транспорту від
несприятливих аеродинамічних дій.
Захисні лісові насадження в умовах
роботи залізничного транспорту захищають земляне полотно та цивільні споруди
від негативного впливу водних потоків, закріплюють ґрунти, прикривають лінії
зв’язку, автоблокування, централізації та сигналізації від впливу вітру та
інтенсивного утворення льоду, є надійним засобом захисту залізничних шляхів від
сніжних і піщаних заносів, зсувів та селевих потоків, а також знижують опір
вітрових потоків руху потягів. Смуги, створені вздовж залізничних колій,
позитивно впливають на підвищення урожайності сільськогосподарських культур,
які розташовані на прилеглих полях, також захищають посіви від забруднення
шкідливими речовинами, які виділяються залізничним транспортом.
На ділянках автомагістралей із
захисними лісонасадженнями сильне забруднення є характерним лише у 15-метровій
зоні від колії до смуги. А на ділянках без лісових смуг, або із розладнаною
структурою, значною мірою спостерігається забруднення рослин важкими металами.
Варто зазначити, що 1 га таких
захисних насаджень знижує загальну забрудненість повітря на 10-35 %, а також
забезпечує зниження температури і вологості повітря у прилеглій до залізничного
полотна зоні на 10-15%; смуга деревно-чагарникових насаджень, шириною 25-30 м,
знижує рівень концентрації вуглекислого газу на 70%; поглинає 75-80 кг фтору,
200 кг сірчаного газу та 30-70 т пилу [1].
За даними візуального спостереження,
більшість лісових насаджень має незадовільний санітарний стан, розладнану
структуру, загущеність, пошкодженість шкідниками та фітозахворюваннями,
забрудненням сміттям, тощо. Це знижує не лише захисні властивості зелених
насаджень, але й їхні естетичні функції. Зелені насадження потребують
санітарних та доглядових рубок для формування оптимальної структури і виконання
ними захисних функцій. Також захисні стінки необхідно проектувати вздовж
залізничних колій з урахуванням місцевих умов і норм, що визначають допустимі
рівні шуму і вібрації для організму людини.
Необхідно врахувати, що захисні
лісонасадження залізниць біля міст і станцій належать до їх зелених зон. Ці
насадження необхідно формувати стійкими і такими, щоб відрізнялися
декоративністю та естетичними якостями. Стійкість забезпечувати відбором кращих
дерев, з добре розвиненими кронами; декоративність – за рахунок різноманітного
змішування порід і будови насаджень, вирощування особливо примітивних дерев за
розмірами, формою стовбура, крони та іншими ознаками, внаслідок поєднання
різних за складом і віком ділянок лісонасаджень і групового розміщення в них
дерев.
Лісові насадження
Південно-Західної залізниці, особливо у зоні великих міст – Києва, Житомира,
Хмельницька, Тернополя – є також невід’ємним структурним елементом зелених зон,
які мають специфічну структуру з нахилом естетичної привабливості.
Загалом у вирішені питання збереження
залізниць захисним лісовим насадженням належить безперечно домінуюча роль.
Окрім цього, лісові смуги є дешевим та надійним засобом захисту залізничного
полотна від негативного впливу природних явищ.
Література
1. Природоохоронная деятельность на
железнодорожном транспорте Украины: проблемы и решения /Плахотник В.Н., Ярышкина Л.А.,
Сираков В.И., Таньшин В.Т., Савина Т.Л., Бойченко А.Н. – К.: Транспорт Украины,
2001. – 244 с.: ил.