Мехеда Н.Г., Бойко Ю.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Сучасні підходи щодо вдосконалення системи управління витратами на промислових підприємствах

Управління витратами — це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Воно є важливою функцією економічного

механізму будь-якого підприємства. Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за їхніми видами; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і зниження витрат. Такими підсистемами керують відповідні структурні одиниці підприємства залежно від його розміру (відділи, бюро, окремі виконавці).

Джон Шанк та Віджей Говіндараджан розробили в 90-х рр. ХХ ст. Досить нову та оригінальну концепцію управління підприємством, засновану на стратегічному управлінні витратами. Ця концепція включає три основні методи: аналіз ланцюжка цінностей, аналіз стратегічного позиціювання та аналіз затратостворюючіх факторів. Саме застосування підходів стратегічного управління витратами дозволяє підприємству досягти стійких конкурентних переваг в сучасному бізнесі, а також, високих ринкових і фінансових результатів.

Якщо традиційний аналіз витрат обмежен оцінкою фінансового впливу альтернативних управлінських рішень, без розгляду стратегічних задач, то стратегічне управління витратами (SCM - Strategic Cost Management) Співвідноситься з широким контекстом, у якому стратегічні фактори стають більш усвідомлені, ясні та формалізовані, і дані з витрат застосовуються для розробки кращих стратегій на шляху досягнення переваг у конкурентній боротьбі. Тобто стратегічне управління витратами - це процес оцінки фінансового впливу альтернативних управлінських рішень у стратегічному контексті. Системи обліку, які застосовані лише на розгляді фінансових показників, не охоплюють всіх моментів, які необхідні для досягнення успіху підприємства. На собівартість кінцевих продуктів, які виходять на ринок, впливають не тільки традеційно враховуючі фактори - ціни на сировину, розмір оплати праці та інше, але також фактори функіональні (якість, дизайн і постійне технологічне удосконалення). Без комплексного розгляду та обліку в процесі господарської діяльності не можливо досягти успіху у довгостроковій перспективі.

Розглянемо складові концепції стратегічного управління витратами більш детально.

Ланцюжок цінностей для будь-якої фірми, займающейся будь-якою діяльністю, - це узгоджений набір видів діяльності, утворюють цінність, починаючи з вихідних джерел сировини для постачальників до готової продукції, доставленої кінцевому споживачу. Тобто акцент робиться на процесах, які відбуваються за межами підприємства, і кожне підприємство розглядається у контексті загального ланцюга видів діяльності утворюючих цінність, як одна з частин цього ланцюга.

У протилежність цієї точки зору, сучасний управілінський облік часто зосереджує увагу на процесах, які відбуваються внутрі фірми - її закупках, виробах та замовниках. Він розглядає стадії досягнення цінності, починаючи з виплат постачальникам т(закупки) і закінчуючи отриманням оплати від замовників (реалізації). Ключовим моментом вважається доведення до максимуму різниці (доданої вартості) між закупкою та реалізацією.

Концепція ланцюжка цінностей докорінно відрізняється від концепції доданої вартості. З точки зору стратегічної перспективи, концепція доданої вартості має дві великі проблеми: вона починається надто пізно і закінчується надто рано. Початок аналізу витрат з моменту закупівки не дає можливості використання у своїх інтересах зв' язків з постачальниками. А припинення аналізу витрат з моменту реалізації упускає всі можливості використання зв'язків з клієнтами.

Загальноприйнятий аналіз витрат орієнтувався в основному на поняття доданої вартості (продажна ціна мінус витрати на придбання початкових матеріалів і амортизацію основних фондів) при помилковому враженні, що це являється єдиною сферою, де форма може вплинути на розмір витрат. Але ланцюжок цінностей - являється більш значущим методом дослідження конкурентоспроможності. Головний інтерес аналізу ланцюжка цінностей знаходиться поза межами фірми: він розглядає фірму в контексті повного ланцюжка діяльності по створенню вартостей, в якій фірма є, можлива, тільки однією із ланок. Аналіз ланцюжка цінностей точно визначає, де у ланцюжка може бути збільшена цінність для споживача чи зниження собівартость.

Конкурентна перевага не може бути істотно досліджена на рівні галузі в цілому. Ланцюжок цінностей розбиває кожну галузь на окремі стратегічні види економічної діяльності.

Отже, вихідна точка до аналізу витрат - це визначення ланцюжка цінностей даної галузі і встановлення витрат, доходів для кожного виду економічної діяльності, утворюючого цінність. Такі види економічної діяльності є будівельними блоками, за допомогою яких підприємства даної створюють продукцію, яка представляє цінність для споживачів.

Список використаних джерел

1. Економіка підприємства: Підручник. За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2005. – 528 с.

2. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник – К.: Знання, 2004. – 654 с.

3. Шваб Л.І. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів в. н. з. – К.: Каравела, 2006 – 584 с.

4. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства – К.: Алеута 2003 – 485 с.