К.е.н.доц. Петрашевська А. Д., студ. Томащук В.В.

Одеська національна академія зв’язку ім.. О.С. Попова, Україна

Принципи фінансування інноваційної діяльності підприємства.

Важливим фактором, який визначає стан інноваційної діяльності підприємства, є його фінансування. Воно є однаково визначальним для всіх етапів і стадій інноваційного процесу – науково-технічної діяльності, стадії новаторської творчості і стану впровадження досягнень науки і техніки у виробництво. Класифікація інновацій і інноваційних процесів представлено на рис.1.

Рис.1 Класифікація новацій і інноваційних процесів.

Фінансування інноваційної діяльності виступає складовим елементом фінансової політики підприємства. Питання фінансування - це визначення необхідних для цієї мети обсягів фінансових коштів, джерел їх надходження і спрямування в рамках чіткого окреслення границь та суб’єктів цієї сфери діяльності. Відбувається воно через функціонування відповідної системи і належного до неї організаційно-економічного механізму.

Система фінансування науково-технічної й інноваційної діяльності розбудовується за такими принципами:

чітка цільова орієнтація системи, тобто забезпечення нею швидкого, широкого й ефективного використання сучасних науково-технічних досягнень;

логічність, обґрунтованість та юридична захищеність прибутків і механізмів, які при цьому використовуються;

наявність різних джерел фінансування;

комплексність системи, тобто можливість охоплення широкого кола технічних і технологічних нововведень та напрямів їхнього практичного використання;

адаптивність і гнучкість, що передбачає постійну спрямованість усієї системи й окремих її елементів на умови динамічних змін зовнішнього середовища для підтримки максимальної ефективності.

Реалізація цих принципів може бути успішною за наявності фінансового механізму ( рис.2), тобто сукупності певних методів і важелів фінансового впливу на науково-технічну й інноваційну сфери діяльності.

Рис.2 Структура фінансового механізму науково-технічної та інноваційної діяльності.

Сутність фінансового забезпечення полягає у виділенні певної суми ресурсів з одночасним встановленням джерел їх фінансування для здійснення проектів, робіт, заходів науково-технічної та інноваційної діяльності підприємства. Основу фінансового забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності становлять джерела фінансових ресурсів, до яких належать:

бюджетні асигнування;

кошти спеціальних позабюджетних фондів;

власні ресурси підприємства;

кредитні ресурси;

ресурси венчурних фондів.

Існуючі джерела фінансового забезпечення інвестицій класифікуються залежно від тих чи інших ознак або характеристик, що видно з таб.1. Вибір джерел фінансування та порядок їх залучення безпосередньо пов'язаний з організаційно-фінансовим механізмом та принципами фінансування.

Таблиця 1. Класифікація інноваційних інвестицій.

Ознаки	Види інвестицій	Характеристика
Об'єкт вкладення	реальні (виробничі або капітальні вкладення)	вкладення з метою отримання реальних матеріальних і нематеріальних активів
	фінансові	для придбання цінних паперів з метою отримання дивідендів чи відсотків
Характер участі в інвестуванні	прямі	вкладення в певні об'єкти без участі посередників
	непрямі	вкладення через посередників, останні розподіляють дохід між індивідуальними інвесторами пропорційно величині вкладу
Час інвестування	короткострокові	-
	довгострокові	-
Форми власності	приватні	інвестиції фізичних осіб і підприємств недержавної власності
	державні	держава в особі уряду та державних підприємств
	іноземні	оклади іноземних інвесторів в об'єкти на території країни
	спільні	інвестиції кількох фондів і компаній.
Регіональність	внутрішні	вклади всередині країни
	зовнішні	вклади за межами країни

Отже дослідження свідчить, що нові економічні умови вимагають інтенсивної інноваційної діяльності підприємств,тому,перш за все,необхідно прискорити організацію фінансового забезпечення інноваційного підприємства використовуючи принципи фінансування для підвищення ефективної організації нововведень.

Література:

1. Потапова-Синько Н.Е. Экономическое обоснование хозяйственных решений. Учебное пособие для студентов экономических специальностей. Одесса: ОНАС им. А.С. Попова 2005 167с.

2. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения/Гранатуров Владимир Михайлович. - М.: Дело и сервис, 2010.-208 с.

3. Шумпетер Й.А. История экономического анализа: В 3-х т./Шумпетер Й.А. Пер. с англ. Под ред. Автономова В.С. Спб.: Экономическая школа, 2004 г. Т.1.L.V.I. 496 с.

4. Экономика предприятия связи: уч.-мед. Пособие к практическим занятиям для специальности факультета менеджмента и экономики предприятия./[Потапова-Синько Н.Е., Захарченко Л.А., Князева Е.А., Отливанская Г.А., Орлов О.В.,] – Одесса, ОНАС им.А.С. Попова, 2002(ч.1 и ч.2.).

5. Закон Украины про инновационную деятельность / Верховную Раду Украины. - Офиц. Изд. – К.: Парлам. Изд, 2002.