Экономические науки/ 10.Экономика предприятия.

Студентка Савіцька О.О.

Вінницький національний технічний університет,Україна, Вінниця

ГЕНЕЗИС, СУТНІСТЬ ТА ПОНЯТТЯ БАНКРУТСТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ

Сучасний рівень розвитку української економіки характеризується значним зростанням кількості неплатоспроможних та збанкрутілих підприємств. Виходячи з цього, слово «банкрутство» є найбільш вживаним та поширеним поняттям, що визначає стан не лише окремого підприємства, а й економіки в цілому. У зв’язку з цим, виникає необхідність детального та глибокого вивчення і дослідження проблеми банкрутства підприємства та факторів, що його зумовлюють.

Останнім часом значну увагу сучасні науковці приділяють питанню банкрутства підприємства, що викликано рядом закономірних причин: світовою економічною кризою, нестабільністю економіки та зростанням збанкрутілих підприємств. На нашу думку, проблема банкрутства не втрачає своєї актуальності і потребує подальшого вивчення та дослідження.

На сьогоднішній день в науковій літературі існує досить багато різноманітних поглядів щодо визначення сутності поняття банкрутства. Різноманітні трактування терміну «банкрутство» подають у своїх працях такі вчених, як Андрущак Є.М., Бланк І.О., Возіянова Н.Ю., Лігоненко Л.О., Лосєва М.С., Ляшенко Г.М., Сайфулін Р.С., Ситник Л.С., Терещенко О.О., Третяк О., Шеремет А.Д., Герасимова В.Я. та інші.

Розмаїття часто протилежних наукових підходів щодо розуміння сутності банкрутства першочергово зумовлює потребу дослідження основних засад розвитку даної категорії, що має стати основою для визначення його поняття, яке б відповідало сучасним потребам суспільного розвитку України. Тому важливо систематизувати та проаналізувати сучасні трактування банкрутства різними науковцями.

Поняття «банкрутство» - італійського походження, зустрічається ще в середньовічних джерелах права італійських міст, де використовувались терміни fuggitivi – коли неспроможний боржник тікав від своїх кредиторів, та decoctor – що означало поступове зменшення майна боржника. У дослівному розумінні банкрутство означає відмову громадянина або фірми сплачувати за власними борговими зобов'язаннями через брак коштів.

Впродовж довготривалого розвитку інституту банкрутства використовувались різноманітні терміни в основному для визначення стану боржника в той момент, коли він не в змозі виконувати свої зобов’язання перед іншими кредиторами. Лексично слово «банкрутство» походить від латинських слів «bancus» (лава) та «ruptus» (зламаний). «Банком» спочатку називалася встановлювана в людних місцях (наприклад, ринки або ярмарки) лава, на якій лихварі проводили свої операції і оформлювали документи. Коли власник такого «банку» розорявся, він ламав свою лаву і припиняв свою діяльність [5].

Взагалі, перші законодавчі акти багатьох європейських країн виходили з тлумачення банкрутства як власне злочину. Однак в результаті розвитку людства, суспільних відносин і безпосередньо економічних законів, зміст понять банкрутства та неспроможності змінювався, іноді ці поняття ототожнювались та застосовувались одне замість одного.

Слід наголосити на тому, що терміни «неспроможність», «неплатоспроможність» та «банкрутство» у різних державах вживаються у різних значеннях, і все ж у більшості випадків банкрутство є частковою неспроможністю, її кримінальним видом. Крім того, сам по собі термін «банкрутство» має більш вузьке значення порівняно з «неспроможністю».

Згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури [4]. Як бачимо, українське законодавство практично ототожнює процедуру банкрутства з ліквідаційними процесами. З наведеного визначення випливає, що банкрутство має економічний і правовий характер.

З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю продовження суб'єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості [6].

На думку О. Терещенка [7], банкрутство – це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк заявлені до неї з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом. Підтримує таку точку зору і О. Третяк, яка розглядає банкрутство як наслідок неплатоспроможності суб’єкта: «банкрутство – це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі нездатність юридичної особи – суб’єкту підприємницької діяльності задовольнити вимоги своїх кредиторів у встановлений для цього строк» [8]. Так, бачимо, що у даних визначеннях банкрутства за основу прийнято поняття «неспроможність».

Схожу думку також має Є.М. Андрущак: «банкрутство – це визнане судовими органами незадовільне господарське становище фізичної чи юридичної особи, ознакою якого є припинення розрахунків за зобов’язаннями через нестачу активів у ліквідній формі» [1].

Більш чіткої позиції, у юридичному сенсі, дотримуються І. А. Бланк: так, він розглядає банкрутство як встановлену в судовому порядку фінансову неспроможність підприємства, тобто нездатність підприємства задовольнити в установлені строки пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги та виконати зобов’язання перед бюджетом [3].

Базілінська О.Я. визначає банкрутство (Bankruptcy) як неспроможність підприємства платити за своїми борговими зобов’язаннями та виконувати зобов’язання перед бюджетом [2].

Отже, як бачимо, банкрутство є складним процесом, його можна охарактеризувати з різних сторін - юридичної, управлінської, організаційної, фінансової тощо.

Саме по собі поняття «банкрутство» з’явилась досить давно і в подальшій перспективі не зникне з життя соціуму, оскільки ця категорія сьогодні повністю сприймається як невід’ємна складова суспільних відносин, побудованих крізь призму ринкової економіки.

Таким чином, можемо запропонувати наступне визначення даного поняття: банкрутство – це юридичний факт визнання боржника арбітражним судом банкрутом через неспроможність його платити за своїми зобов’язаннями як підсумковий результат глибокої фінансової кризи, що була спричинена незадовільним управлінням в довгостроковому та короткостроковому періоді.

В результаті проведеного дослідження можемо зробити висновок, що поняття «банкрутство» є доволі багатогранним та досить неоднозначним. Різноманітність поглядів науковців зумовлена впливом чинників як зовнішнього, так і внутрішнього характеру, а наявність більшості з розглянутих трактувань відображає собою розуміння ступеня впливу того чи іншого фактора. Тому це зумовило необхідність дослідження різноманітних підходів сучасних науковців до трактування поняття «банкрутство», виділення їх позитивних та негативних сторін та формулювання власного визначення, яке б відображало всі його ключові моменти. Виявлено також, що є неузгодженими трактування «банкрутства» вітчизняного законодавства та сучасних науковців, що також вказує на необхідність теоретичного переосмислення даного поняття. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямоку включають вивчення методичних підходів до діагностики неплатоспроможністі підприємства.

Література:

1. Андрущак Є. М. Удосконалення інституту банкрутства / Є. М. Андрущак // Фінанси України. – 2001. – № 9. – С. 29-37.

2. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: навч. посіб. / О.Я. Базілінська. - К.: ЦУЛ, 2009. - 328 с.

3. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. Серия «Библиотека финансового менеджера»; Вып. 3 / И.А. Бланк - К.: Ника-Центр. - 1999. – 512 с.

4. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Про банкрутство), 14 травня 1992 року N 2343-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2343-12

5. Капустін В.В. Банкрутство: генезис, сутність і поняття в умовах сьогодення / В.В. Капустін // Порівняльно – аналітичне право. – № 3,2. – 2013. – С. 165-168.

6. Квасницька Р.С. Теоретико-концептуальні підходи до визначення поняття «банкрутство»/ Р.С. Квасницька, І.М. Кордонець// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nauka.zinet.info/9/kordonets.php

7. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посіб./О.О. Терещенко – К.: КНЕУ. - 2000. – 412 с.

8. Третяк О. Про проблему банкрутства підприємств/О.Третяк // Економіка України. – 2000. - № 2. – С. 46-50.

9. Троц І. В. Визначення поняття банкрутства та причини його виникнення у сучасних умовах розвитку / І. В. Троц // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер.: Економіка. – 2011. – № 10/1, т. 19, вип. 5 (2). – С. 221–228.