Экономические науки/10. Экономика предприятия

Щебликіна З.В.

ст. викладач, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Б. Хмельницького

Пенькова О.О.

студентка, Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Б. Хмельницького

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Ресурсний (виробничий) потенціал підприємства є структурою, яка складається з декількох виробничих елементів, що виконують різні функції в процесі виробництва продукції, і якому притаманні принципи конструювання, закладені в створенні складної економічної структури: цілісність, складність, взаємозамінність і взамоєдоповнюваність елементів, здатність до відтворювання і сприйняття всіх видів взаємодії.

Виробничий потенціал відіграє важливу роль у розв’язанні науково-технічних, організаційних і економічних завдань господарювання. Рівень забезпеченості підприємства необхідними елементами виробничого потенціалу та ефективності їх використання характеризують рівень організації виробництва, технологічного і ресурсного забезпечення, ступінь використання техніки, предметів праці, створюють передумови розширення діяльності, покращення фінансової стійкості, конкурентоспроможності і, як наслідок, залучення нових інвестицій.

Виробничому потенціалу притаманна особливість, яка значно впливає на характер і зміст взаємозв’язків його елементів, - його взаємозамінність, що створює можливості вибору ефективних варіантів випуску продукції та економії ресурсів.

Виробничий потенціал підприємства слід розглядати як ціле, в якому єдність форми і змісту виникають через збереження і залежність його складових [2].

Важливо визначити, які саме фактори обумовлюють розвиток його елементів і впливають на їхню збалансованість і ефективність використання.

До зовнішніх факторів відносяться економічні, соціальні, політичні, юридичні умови, вплив яких визначається обмежувальними або стимулюючими заходами з боку різних державних органів, банків, інвестиційних компаній, суспільних груп, політичних сил тощо.

До внутрішніх факторів відноситься, насамперед, стратегія підприємства, принципи організації та ведення бізнесу, якими керуються на підприємстві, моральні цінності й амбіції керівників, а також загальноприйняті в рамках підприємства цінності та культура.

Загальні особливості формування виробничого потенціалу підприємства зводяться до того, що:

1. Формуванню або реформуванню підлягає у першу чергу виробнича система підприємства, як носій потенціалу, від властивостей якого у найбільшій мірі залежить виробничий потенціал усього підприємства;

2. Зміни носія потенціалу виробничої системи не обов'язково потягнуть за собою зміни інших систем, лише якщо це пов'язано зі зміною енергоспоживання, збільшенням матеріалоємності або трудомісткості продукції, але якщо йдеться про створення нового підприємства, саме виробнича система обумовлює склад, вид, структуру та масштаби усіх інших систем цілісного носія та згодом і його виробничий потенціал;

3. Формування або реформування носія потенціалу виробничої системи здійснюється за ланцюжком — зміна (вибір) виробу або зміна конструкції виробу чи матеріалів, що його складають, зміна (вибір) масштабів та типу виробництва, зміна (вибір) технології виробництва за видами обробки та рівнем використання готових комплектуючих вузлів, зміна (вибір) рівня автоматизації процесів і відповідно — вимог до виробничого персоналу;

4. Виробничий потенціал підприємства відображує максимум обсягу, який може забезпечити підприємство за встановленими номенклатурними позиціями й асортиментом продукції у межах повної місткості ринку за кожним виробом;

5. Від вибору виду продукції залежатимуть одиниці виміру потенціалу (штуки, тони умовного палива, метри, нормо-години, інше), як обсягу продукції, робіт, послуг у натуральному або умовно-натуральному виразі за встановлений відтинок часу;

6. Основними суб'єктами оцінки та діагностики виробничого потенціалу підприємства є власник (співвласники) та конкуренти даного підприємства.

Вказані особливості притаманні як процесу формування нового носія так і реформуванню існуючого. Але ж є істотна різниця між новим та існуючим підприємством щодо врахування впливу зовнішнього середовища. Для існуючого підприємства єдиний шлях такого врахування — зміна носія, його реформування. При проектуванні нового підприємства можливі два шляхи:

— зміна самого середовища або дислокації самого об'єкта в ньому (вибір іншого міста розташування, попереднє лобіювання прийнятних варіантів господарчого законодавства, врахування майбутніх змін інфраструктури за державними проектами, інше);

— пристосування проекту майбутнього носія виробничого потенціалу до обраного середовища [1].

Література:

1. Бачевський Б.Є. Потенціал і розвиток підприємства [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Б. Є. Бачевський, І. В. Заблодська, О. О. Решетняк. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 398 с.

2. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства : підручник / С.Ф. Покропивний. - вид. 2-ге . - К. : КНЕУ, 2000. - 346 с.