Экономические науки/10. Экономика предприятия

 

Здобувач Остапенко Т.В.

Чернігівський національний технологічний університет, Україна

Напрями розвитку потенціалу підприємств АПК

 

За сучасних умов економічного розвитку важлива роль у формуванні господарської системи відводиться виробничому потенціалу підприємства. Знання його якісних та кількісних характеристик, цільових умов його формування дозволяє приймати обґрунтовані основоположні стратегічні рішення. Розв’язання проблем із формування та реалізації оптимальної для підприємств агропромислового комплексу (АПК) стратегії забезпечення нарощування економічного потенціалу є найбільш нагальним завданням в системі сталого розвитку України. Це пов’язано із необхідністю нарощування масштабів агровиробництва на рівні підприємств задля підвищення їхньої економічної ефективності та реалізації цільової операційно-виробничої функції в межах зазначеного виду економічної діяльності. Тому розв’язання завдань продовольчої безпеки держави та її регіонів, ефективне використання потенціалу агропродовольчого комплексу для задоволення потреб внутрішнього ринку і нарощування експортних ресурсів потребує формування і реалізації стратегії нарощування виробничого потенціалу галузі, обумовленої глобалізаційними викликами і особливостями прояву інтеграційних процесів.

Доцільність такого виду діяльності в АПК обумовлена необхідністю техніко-технологічного переозброєння основних сфер його діяльності і, насамперед, сільськогосподарського виробництва, недостатністю фінансових ресурсів, погіршенням платоспроможності агропромислових товаровиробників, низьким рівнем матеріального і технічного забезпечення, високим моральним та фізичним зносом основних засобів виробництва. Так, понад 70% наявної техніки агропідприємств відпрацювали свій амортизаційний строк, а темпи її відновлення знаходяться в межах 10% від потреб. За роки реформування економіки інвестиції в сферу АПК різко скоротилось, придбання тракторів зменшилось в 1,5 раз, комбайнів – в 1,4 раз. Назріла необхідність призупинення руйнації технічного потенціалу АПК.

Потенціал підприємств АПК можна визначити як це складну, динамічну, поліструктурну систему, комплекс взаємопов’язаних ресурсів сільськогосподарського виробництва зокрема, трудових, земельних, матеріальних, які дають змогу досягати об’єктивно визначеного рівня господарських результатів при заданих умовах.

Можна стверджувати, що потенціал підприємств АПК має характерні риси:

·                   потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в сфері сільськогосподарської діяльності, як реалізованими, так й нереалізованими з будь-яких причин;

·                   можливості підприємства здебільшого залежать від наявних ресурсів і резервів (економічних, соціальних, адміністративних, інформаційних), не залучених у виробництво. Тому потенціал підприємства АПК характеризується також і певним обсягом ресурсів, як залучених у виробництво, так і ні але підготовлених для використання;

·                   потенціал підприємства визначається не тільки наявними можливостями, але ще й вмінням персоналу до його використання з метою виробництва продукції та отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення ефективного функціонування та сталого розвитку суб’єкта господарювання;

·                   рівень та результати реалізації потенціалу підприємства виражаються у обсягах виробництва та отриманому прибутку і визначаються формою підприємництва та організаційною структурою.

Формування потенціалу сучасного підприємства сфери АПК – це процес створення набору підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення. Ці властивості підприємства як економічної системи уможливлюють формування загальних принципів, які слід ураховувати при нарощуванні потенціалу підприємства:

·                   потенціал підприємства – це складна система розширених характеристик його елементів які є альтернативними;

·                   потенціал підприємства не можна сформувати на базі механічного додавання елементів (наприклад робочої сили, основних засобів), оскільки він є динамічним угрупованням;

·                   під час формування потенціалу підприємства діє закон синергії його елементів, кожен елемент потенціалу має вплив на інші, тобто чітко прослідковується взаємовплив, взаємозалежність та взаємодія;

·                   потенціал підприємства АПК може трансформуватись у зв’язку з появою нових складових елементів;

·                   структурні елементи потенціалу підприємства мають функціонувати одночасно і в сукупності, бо закономірності розвитку можливостей підприємства не можуть бути розкриті окремо, а тільки в їхньому поєднанні, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між окремими елементами потенціалу;

·                   усі елементи потенціалу об'єктивно пов’язані з функціонуванням і розвитком підприємства взагалі, тобто, з одного боку, вони підпадають під фізичне та техніко-економічне старіння, а з другого – вони чутливі до досягнень науково-технічного прогресу, сучасних інноваційних технологій, управлінських рішень.

Динамічний розвиток ринкових процесів на Україні вимагає переорієнтації зусиль менеджменту підприємств із забезпечення поточних результатів діяльності в площину забезпечення конкурентних переваг, формування яких є певним гарантом тривалого ефективного функціонування підприємства і залежить від якості реалізації його потенціалу. Тому серед напрямів нарощування виробничого потенціалу підприємств АПК пропонуємо наступні (рис. 1).

 

Агропромисловий сектор економіки України наразі переживає не кращі часи. Сільське господарство знаходиться у тяжкому фінансовому стані не дивлячись на значний експортний потенціал та земельні ресурси. Тому ефективне функціонування, нарощування та розвиток виробничого потенціалу необхідно вивчати комплексно та, безумовно, з урахуванням якісних та кількісних характеристик, беручи до уваги особливості його структури та динамічності.

Література

1. Федонін О. С., Рєпіна І. М., Олексюк О. І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 316с.