Мехеда Н.Г.,  Тагінцева Єлизавета

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Проблема прибутковості підприємств готельного господарства в Україні

Україна має достатній рекреаційно-ресурсний потенціал, щоб стати однією з розвинених туристських держав світу. Адже, саме туризм здатний подолати розбіжності в розвитку окремих регіонів країни, які значно посилилися останнім часом. Основним чинником, який негативно позначається на зростанні як вітчизняного, так і іноземного ту­ризму в регіонах України, є недостатній рівень розвитку матеріально-технічної бази туризму та її невідповідність міжнародним стандартам. Та чи вигідно займатися готельним бізнесом в Україні?

Діяльність підприємства в будь-якій сфері спрямована на отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Особливістю виробництва готельних послуг є їх нематеріальний характер. При цьому послуги не можуть вироблятись окремо від існуючого матеріального продукту, тобто без експлуатації матеріально-технічної бази, яка виступає основою виробництва та реалізації пропонованих послуг. З урахуванням особливостей обслуговування в готельному господарстві, де поєднуються виробництво та споживання послуг, цей процес визначається поняттям - «надання послуг». Слід підкреслити, що в процесі цієї діяльності здійснюється продаж і безпосереднє надання послуг [1]. 

Прибуток — один з основних економічних показників, що відобража­є ефективність підприємства, його фінансовий стан, успіхи та можливості у виконанні розробленої програми економічного та соціаль­ного розвитку.

В умовах ринкової економіки, з переходом готелів на самофінансування, основною умовою існування підприємств готельного господарства є їх  прибуткова діяльність [2].

Багатогранна діяльність підприємств готельного господарства обумовлює створення та використання у планово-аналітичній роботі різні значен­ня прибутку: прибуток (збиток) від реалізації послуг; прибуток від операційної діяльності; прибуток (збиток) від впливу інфляції; валовий прибуток; прибуток від звичайної діяльності до оподаткування; прибуток від звичайної діяльності; чистий прибуток (прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства). Відмінність цих понять визначається їх економічним змістом, з одного боку, та положеннями законодавства про оподаткування прибутку підприємства, з другого боку [3].

Для ведення готельного бізнесу можна обрати систему оподаткування залежно від розміру готелю та обсягу послуг, зокрема:

- юридична особа на загальній системі оподаткування;

- юридична особа на єдиному податку 3% плюс платник ПДВ та 5% без ПДВ;

- фізична особа на загальній системі оподаткування;

- фізична особа на єдиному податку, за ставками 20% мінімальної заробітної плати, 3% плюс платник ПДВ та 5% без ПДВ. [4].

Держава знижує податкове навантаження на суб’єктів підприємницької діяльності у тій чи іншій сфері з метою підвищення з їхньої сторони інвестиційної активності. При цьому найбільшого ефекту у цьому напрямку добиваються ті країни, де не просто знижують податкові ставки, а застосовують такі засоби, як податкові пільги цільового призначення. 

Так, відповідно до п. 17 підрозділу 4 р. XX ПКУ тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняється від оподаткування прибуток суб'єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг у готелях категорій "п'ять зірок", "чотири зірки" і "три зірки", у тому числі новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд.

Згідно з п. 30.2 ст. 30 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних витрат. Прибуток, отриманий таким суб'єктом господарської діяльності від інших видів послуг, оподатковується податком на прибуток підприємств на загальних підставах [4].

Згідно з новим Податковим Кодексом України, прийнятим 02.12.2010 р., з кожним роком ставка податку на прибуток буде поступово знижуватись. Так, у 2012 р. вона становить 21%, натомість у 2014 р. знизиться до 16% [5]. 

Не можливо не відзначити позитивну тенденцію, спрямовану на стимулювання та розвиток готельної індустрії: 

1. Прибуток готелів звільнено від оподаткування, але лише при умові, що готелі насправді займаються наданням послуг з розміщення, що складає хоча б 50% сукупного доходу;

2. Пільга надається лише у відношенні до прибутку, отриманого суб’єктом господарювання від надання готельних послуг;

3. Вивільнені кошти готельєри використовують на власний розсуд, але в рамках 3-річного строку і в межах цільового призначення, визначеного законом, спрямованого на розвиток готельної індустрії [6].

Отже, розвиток готельного бізнесу один із найперспективніших. Адже кількість готелів в Україні на душу населення вважається недостатньою, а більшість існуючих готелів потребує реконструкції та значного оновлення фондів. Але введення податкових пільг в готельній галузі буде ефективною лише при застосуванні комплексних заходів для стимулювання індустрії.

Література

1.      Амбросій О.І. Класифікація доходів готельного господарства та фактори, що впливають на їх розмір. – Вісник Чернівецького торгівельно-економічного інституту, 2010. – № 1. – С. 195-199.

2.      Кузнєцова Н.Н. Основи економіки готельного та ресторанного господарства: Навч. посібник. – 2-е вид., Київ, 2005. – 250 с.

3.      Кухаренко Ю. І. Прибуток підприємств готельного господарства: сутність та шляхи збільшення. – [Електронний ресурс] – 2013. – Режим доступу: http://sophus.at.ua/

4.      Оксана Пукіш. Готельний бізнес серед Євро-2012. Важливі кроки. - Український бізнес-ресурс. – 2012. – Режим доступу: http://ubr.ua/business-practice/own-business

5.      Податковий Кодекс України від 02.12.2010. - [Електронний ресурс] - 2012. - Режим доступу: http://rada.gov.ua

6.      Вуйцик О. І. Оподаткування прибутку готельного бізнесу як засіб державного регулювання інвестиційної діяльності. – Економіка. Управління. Інновації. – 2012. - №2 (8).