Мехеда Н.Г., Антонів Р.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Динаміка розвитку малого підприємництва в Україні.

Вступ. Трансформація світових систем господарювання на тлі глобалізації ринків та посиленні конкуренції здійснює міцний поштовх щодо зміцнення світової економіки. Одним із головних чинників формування в Україні середнього класу, становлення демократії, побудови громадянського суспільства є розвиток підприємництва, яке в умовах системної перебудови національної економіки виступає гарантом стабільності економіки та підвищення рівня життя громадян.

Актуальність. Реформування економіки України, перехід її з глибокої кризи до динамічного, прогресивного розвитку пов'язаний зі становленням високоефективного соціально орієнтованого ринкового господарства, заснованого на ініціативі людей до підприємництва.

Мета – охарактеризувати стан малого та середнього бізнесу в Україні та навести тенденції його розвитку.

Виклад основного матеріалу.  Малий і середній бізнес є, по суті, дним із дієвих заходів структурної перебудови, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами. Це свідчить про достатній внутрішній потенціал малого бізнесу, бажання і можливості широкого прошарку населення забезпечити власними силами свою економічну самостійність.

Категорія власників малого бізнесу завжди була найбільш вразливою до ряду зовнішніх подразників, серед яких: податкове та митне законодавство, коливання цін на виробничі ресурси та товари збуту, відсутність дієвої кредитної політики підтримки малого бізнесу, тощо. Критеріями розвитку та успіху справ у малому підприємництві є рівень доходів та число бажаючих займатися малим бізнесом. В даній публікації ми розглянемо число бажаючих започаткувати та завершити підприємницьку діяльність згідно статистичних даних, щодо кількості зареєстрованих фізичних осіб-підприємців державними реєстраторами України протягом 2005-2013 (першої половини) років.

Найбільший спад підприємницької активності відбувся у 2011 році, за який було зафіксовано найвище абсолютне число 248 тис. 763 фізичних осіб-підприємців, підприємницьку діяльність яких припинено. Цей рік також став єдиним протягом 2005-2013 років, коли вперше було зафіксовано вище число знятих з обліку підприємців, а ніж зареєстрованих 248 763 проти 175 301 фізичних осіб-підприємців. Наступний 2012 рік також не відзначається ростом підприємницької активності, адже число знятих з обліку все ж перевищувало число зареєстрованих на 21 тис. 636 осіб. У першій половині 2013 року, станом на 1 липня число зареєстрованих в незначній мірі перевищило число фізичних осіб-підприємців, підприємницьку діяльність яких припинено 80 402 проти 80 287. Дану негативну тенденцію, яка розпочалася у 2011 році, можна пояснити тим що станом на 01 січня 2011 року припадає введення в дію нового податкового кодексу (регулює відносини, що виникають у сфері податків і зборів), який був стартом нової податкової реформи.

Податкове законодавство має сильний вплив на розвиток підприємництва та формування платоспроможного класу населення загалом. З проаналізованих статистичних даних, ми бачимо чітку тенденцію, яка виражає реакцію підприємницького класу на фінансову кризу 2008 року та введення нового податкового кодексу 2011 року на формування підприємницької активності в країні у 2005-2013 роках. В умовах ринкової економіки саме підприємці забезпечують левову частку ринку споживання товарів та послуг, сприяють розвитку внутрішньої конкуренції та ділової активності, а при перетіканні даного класу в тінь, чи реального згортання діяльності неминучі скорочення грошових надходжень до бюджетів різних рівнів, обсягів виробництва та споживання, зрештою росту реального безробіття.

Висновок. Категорія власників малого бізнесу завжди була найбільш вразливою до ряду зовнішніх подразників. Після розвалу міжгалузевого виробничого циклу, скорочення виробництва та робочих місць, населення стояло перед вибором отримання соціальної допомоги та самозайнятості, в результаті чого найбільш ініціативні та рішучі наважувалися засновувати власну справу. З часів незалежності України до 01 липня 2013 статус приватного підприємця набуло 5 млн. 142 тис. 048 осіб, а 2 млн. 099 тис. 999 млн. осіб припинили власну справу. Проаналізовані статистичні дані свідчать, що розвиток малого та середнього бізнесу в Україні не стоїть навісці, проте на сьогодення бажає кращого і більш прийнятних законів, які сприятиму подальшому розвитку підприємництва в цілому.

Література

1. Воротіна Л. І. Можливості збереження підприємств сектору малого бізнесу економіки України. / Л. І. Воротіна // Теоретичні та прикладні питання економіки: Зб. Наук. пр. – К : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. – Вип.19. – С.32-38.

2.  Ларіна Р.Р. Малий бізнес в Україні: роль та особливості розвитку в національній економіці (монографія). / Р.Р. Ларіна, О.В. Азаров – Донецьк : “Вебер” (Донецька філія), 2007. – 300 с.

3.  Статистичний щорічник України за 2014 рік / за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Держкомстат України.

4. Центральна статистична класифікація продукції за видами економічної діяльності (Центральна статистична класифікація) / Наказ Держкомстату від 26.12.2006 №630. [Електронний ресурс]. – Доступний з : http://www. kapitalizator.com/natsionalni-derzhavni-statystychni-klasyfikatsiyi-klasyfikatory

5. Україна у цифрах у 2010 році / Держкомстат України; за ред. О.Г. Осауленко. – К.: Консультант, 2011. – 260 с.