Економічні науки / 5. Управління трудовими ресурсами

К.е.н. Вертель В. В.

Державний економіко-технологічний університет транспорту, Київ, Україна

Вплив продуктивної роботи персоналу на ефективність діяльності підприємства

Підвищення продуктивності праці – невід’ємна ознака розвитку економіки. Як відомо, в суспільному виробництві будь-якої країни задіяна лише частина її трудового потенціалу. Інша, наприклад, безробітні, вимкнена з цього процесу. Що стосується ефективності задіяного у виробництві трудового потенціалу, то її достатньо точно характеризує традиційна («економічна») продуктивність праці. Очевидно, що при незмінних показниках економічної продуктивності праці і чисельності економічно активного населення зі зростанням безробіття знижується суспільна продуктивність праці.

Останнім часом з’явилося багато публікацій вітчизняних вчених на тему підвищення продуктивності праці персоналу підприємства, серед них публікації: С. М. Петренка, М. С. Пушкаря, Ю. С. Цал-Цалко, Є. М. Кайлюка тощо. У фундаментальних працях вітчизняних вчених, зокрема, В. Д. Базилевича, І. М. Бойчика, І. К. Бистрякова, П. П. Борщевського, Б. В. Буркинського, О. О. Бутинця, В. О. Василенка, Т. П. Галушкіної, Б. М. Данилишина, М. І. Долішнього, С. І. Дорогунцова, А. Ю. Жулавського та інших розкрито основні тенденції підвищення продуктивності праці персоналу підприємства. Але через новий підхід до вирішення цієї проблеми, необхідне її системне дослідження.

На даному етапі господарювання продуктивність праці є важливим планово-економічним показником, що характеризує не тільки ступінь використання трудових ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому. А це означає, що фундаментальним напрямком розвитку нової ринкової системи повинні стати стабілізація вітчизняного виробництва та ріст на цій основі продуктивності праці. Метою даної публікації є дослідження, як саме збільшення продуктивності праці робітників впливає на ефективність діяльності підприємства і якими факторами досягаються підвищені показники продуктивності праці.

Ефективність використання живої праці завжди вивчалась і становила інтерес для багатьох дослідників. При підготовці до оцінки ефективності праці персоналу формується певний набір показників, який необхідний для відображення змісту роботи і необхідних результатів по її завершенню. Всі показники повинні бути взаємопов’язаними, збалансованими і знаходитися в одній системі. Але при цьому вони повинні чітко відповідати певній специфіці діяльності. Основні показники, що характеризують результати діяльності персоналу наведені у табл.

Основні показники результатів діяльності персоналу

Показники	Продуктивність праці (П)	Інтенсивність праці (І)	Задоволеність працею	Компетентність працівника
Характе-ристика показника	Виробіток, який відображає кількість продукції,виготовленої за одиницю часу	Ступінь напруженості робочої сили в процесі праці, обумовлена витратами життєвої сили в одиницю робочого часу	Психологічне відчуття значимості своєї роботи, відповідність робочого місця, посадових обов’язків і результатів праці очікуванням робітника	Ступінь кваліфікації працівника, яка визначає здатність якісно виконувати свої функції, успішно освоювати нове і швидко адаптуватися до умов, що змінюються
Засоби вимірювання	П = ВП / Чсс, де ВП – обсяг продукції (шт, т, грн, н-год., м^2), Чсс – середньо-списковий склад виробничого персоналу, чол.	І = К / В, де К – кількість випущеної продукції, В – час, за який випущено певну кількість продукції.	- сам процес праці; - оплата праці; - рівень винагороди; - керівництво та їх професійні і людські якості тощо.	- рівень освіти; - атестація; - неперервність навчання; - особистий та кар’єрний розвиток тощо.
Вплив на ефективність діяльності підприємства	Збільшення продуктивності праці дозволяє скоротити витрати на персонал	Збільшення рівня інтенсивності праці скорочує тривалість виробничого циклу	Підвищення рівня задоволеності працею підвищує рівень віддачі робітника	Підвищення рівня компетенції робітника дозволяє оптимізувати виконання його виробничих завдань

Результативність використання кожного окремого працівника залежить від його здатності виконувати покладені на нього функції та обов’язки, враховуючи мотиви, за допомогою яких ці функції і обов’язки виконуються. Оскільки людський фактор є досить складним об’єктом управління, оцінка ефективності управління персоналом носить досить відносний характер. Можна припустити, що в якості критеріїв в області ефективності управління персоналом, можуть виступати виконання встановлених норм виробітку чи обслуговування при належній якості роботи і зниження витрат, що виникають через підвищену плинність персоналу, необґрунтовані простої. При цьому, ефективність управління персоналом складається з двох компонент:

- економічної ефективності, що характеризує досягнення цілей шляхом використання персоналу на підставі принципу економічного витрачання наявних ресурсів,

- соціальної ефективності, що характеризує ступінь очікування потреб та інтересів найманих працівників. 

Між економічною і соціальною ефективністю існує як взаємодоповнюваність, так і суперечливість. Досягнення балансу інтересів соціальної та економічної ефективності являє собою центральну проблему управління персоналом. Від об’єктивності і точності оцінки ефективності управління персоналом багато в чому залежить ефективність роботи підприємства в цілому. Зокрема, підвищення ефективності управління персоналом сприятливо впливає на ефективність використання устаткування, машин, механізмів, своєчасність виконання робіт, і як результат, обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток та інші показники ефективності діяльності підприємства.

Неефективне використання трудових ресурсів значно знижує рівень кваліфікації і працездатності працівників, продуктивність праці, збільшує матеріальне та моральне старіння основних фондів, підвищує матеріалоємність продукції, призводить до значного підвищення собівартості продукції та зниження ефективності виробництва.

Отже, в умовах посиленої конкуренції на ринках товарів, послуг і праці великого значення набуває підвищення продуктивності праці на підприємствах, що призводить до зміни співвідношення витрат живої і уречевленої праці. Зростання продуктивності праці сприяє скороченню виробничого циклу, а також збільшенню маси і норми прибутку.

Для підвищення ефективності виробництва пропонується, поряд з розробкою заходів щодо підвищення продуктивності праці, підвищувати рівень інтенсивності праці, збільшувати рівень задоволеності працею та розвивати виробничу компетенцію робітників. Враховуючий значний вплив людського фактору на результати діяльності, лише налагодження комплексної системи економіко-соціального управління персоналом здатне підвищити ефективність діяльності підприємства

Література:

1. Афонин A. C. Основы мотивации труда: организационно-экономические аспект. – К.: Укр. энциклопедия им. М. П. Бажана. – 1994. – 304 с.

2. Богиня Д. П., Семикіна M. B. Трудовий менталітет у системі мотивації праці. – Кіровоград: Поліграф-Терція. – 2002. – 256 с.

3. Завадский И. С., Червинская Л. П. Факторы мотивации персонала в менеджменте // Экономика Украины. – 1999. – № 9. – С. 53-59.

4. Ковальчук О. А., Ситнік, О. Д. Оцінка персоналу в системі мотивації // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 11. – С. 84-87.

5. Шевченко Л. С. Конкурентное управление. – Х.: Эспада. – 2004. – 520 с.

6. Шекшня С. В. Управление персоналом современной организации. 5-е узд., перераб. и доп. – М.: ЗАО Бизнесс-школа «Интел-Синтез». – 2002. – 368 с.

7. Ядранська О. В. Оцінка персоналу в системі ефективного управління // Економіка & держава. – 2009. – № 1. – С. 60-63.