к.е.н., доц.. Коваль Л.В., Сологуб Н.В

Вінницький національний аграрний університет

РОЛЬ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Функціонування системи бухгалтерського обліку та процесу його ведення вимагає відповідної організаційної інфраструктури, яка передбачає вирішення ряду методичних, технологічних, технічних і організаційних питань. У процесі їх вирішення, власник підприємства спільно з головним бухгалтером реалізує свою політику в сфері бухгалтерського обліку шляхом самостійного вибору облікових способів і процедур.

Це зумовлює появу такого інструменту організації бухгалтерського обліку як облікова політика.

Питанням удосконалення облікової політики підприємства приділяється багато уваги, зокрема плідно працюють над цією проблемою В.Л. Андрущенко, О.Д. Василик, О.Р. Квасовський, А.І. Кириленко, М.М. Свердан, Т.Б.Савченко, С.М.Онисько та інші.

Необхідно підкреслити, що автори наукової літератури зробили вагомий внесок в удосконалення облікової політики підприємства,проте є ряд проблем, які потребують додаткових досліджень.

Проблема застосування облікової політики є актуальною в усіх країнах світу, де її вирішують по-різному. Облікові системи різних країн характеризуються різноманітністю, реалізується весь спектр зв’язків між державним законодавством та внутрішніми установчими документами – від сильного впливу законодавства облікову політику до незалежного паралельного існування обох систем[2].

Облікова політика – це форма діяльності суб'єктів у галузі бухгалтерського обліку з метою реалізації власних інтересів. Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Тобто це вибір підприємством конкретних методик, форми та техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з положень чинних нормативних документів і особливостей діяльності підприємства[3].

Причинами появи облікової політики в ринкових умовах є:

- альтернативні варіанти щодо організації і ведення бухгалтерського обліку передбачені законодавчими документами;

- розширення видів діяльності та організаційно-правових форм суб'єктів господарювання;

- зміна ролі бухгалтера в господарському житті підприємства від простого реєстратора господарських операцій до активного його учасника. Будучи елементом системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку, облікова політика вітчизняних підприємств поєднує державне регулювання і певну самостійність підприємства з питань обліку[2].

Водночас ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежено державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка передбачає методики та облікові процедури, серед яких припустимі альтернативні варіанти. Свобода підприємства полягає у можливості вибору конкретних способів оцінки, калькулювання, переліку бухгалтерських рахунків тощо.

Водночас нормативні документи можуть не містити конкретних рекомендацій щодо правил ведення бухгалтерського обліку окремих фактів господарського життя. Якщо не встановлено порядку ведення бухгалтерського обліку з конкретного питання, то підприємство самостійно розробляє відповідний спосіб, формуючи облікову політику[1]. Облікова політика підприємства передбачає вибір методики бухгалтерського обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя у бухгалтерському обліку. Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління бухгалтерським обліком, у вузькому - як сукупність способів ведення обліку. Встановлення нормативних меж, в яких здійснюється ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, їх закріплення у законодавчих документах є проявом політики держави в сфері бухгалтерського обліку.

Облікова політика як специфічний елемент системи бухгалтерського обліку повинна створювати організаційно-методичне забезпечення виконання завдань бухгалтерського обліку[2].

Таким чином, формування і реалізація облікової політики є тим інструментом, який дозволяє власникам організувати бухгалтерський облік так, щоб максимально задовольнити їх потреби в інформації для управління власністю.

Отже, облікова політика покликана забезпечити одержання достовірної інформації про фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, що необхідно для всіх користувачів бухгалтерської звітності для прийняття відповідних рішень.

Список використаної літератури

1. Богач А. Наказ про облікову політику – основний регламентуючий документ із формування методики обліку логістичних витрат підприємства / А. Богач // Економічний аналіз. – 2010. – Вип. 6. – С. 180-182

2. Кірсанова В.В. Вплив облікової політики підприємства на формування його фінансових результатів // Інноваційна економіка. – 2013. - № 6. – С. 321-325

3. Пушкар М.С. Теорія і практика формування облікової політики: монографія / М.С. Пушкар,М.Т. Щирба. – Тернопіль: Карт-бланш, 2010.–260с.

4. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. – Закон України № 996-XIV від 16.07.1999