Экономические науки/13. Региональная экономика

Сидоренко К.В.

Національний авіаційний університет, Україна

Особливості перспективного і стратегічного розвитку світового авіатранспортного ринку у взаємодії з виробничою інфраструктурою міжнародних аеропортів

Розвиток міжнародної цивільної авіації і аеропортів, як її невід'ємної частини, обумовлений загальносвітовими соціально-економічними, політичними та іншими факторами. За минулі 70 років з моменту підписання Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію, не враховуючи декількох короткочасних періодів, обсяги перевезень пасажирів, вантажів, багажу і пошти, частота польотів повітряних суден неухильно росли.

За оцінками ІСАО у 2012 р. продовжилося стійке зростання обсягів перевезень пасажирів, що склало загалом по світовій цивільній авіації майже 33% у порівнянні з рівнем 2006 р. Обсяги пасажирських перевезень на міжнародних авіалініях росли швидше внутрішніх авіасполучень. Їх збільшення у 2012 р. порівняно з 2006 р. склало приблизно 46%. За період 2006-2012 рр. приріст обсягів перевезених пасажирів на внутрішніх авіалініях склав приблизно 25%.

Серед регіонів найбільше збільшення вантажообігу спостерігається в авіакомпаній Близького Сходу, а також в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні й Африці. Темпи росту вантажообігу авіакомпаній Північної Америки, Європи й Латинської Америки були нижче середньосвітових показників.

Аеропорти на рівні з авіакомпаніями роблять значний внесок у валовий продукт і зайнятість у цивільній авіації. Аеропорти являють собою величезний сегмент ринку транспортних послуг, стратегічно важливий для різних конкуруючих сфер промисловості й комерційних постачальників послуг. Глобалізація, розширення сфери діяльності й зростання доходів найбільших корпорацій, а також середнього й малого бізнесу вимагають швидкого переміщення вантажів і пасажирів, навіть незважаючи на динамічний розвиток наземних комунікацій.

У 2012 р. регулярні польоти здійснювалися з приблизно з 4 тис. аеропортів, у т.ч. 1,2 тис. міжнародних [1], більшість з яких перебувають в Азіатсько-Тихоокеанському, Північноамериканському і Європейському регіонах. Однак, в обсягах обслужених пасажирів, перероблених вантажів і здійснених злітах-посадках повітряних суден продовжують зберігатися значні диспропорції (рис. 1).

Рис. 1. Структура світового ринку авіаційних перевезень аеропортами цивільної авіації за регіонами, 2012 р.

Після подолання кризових явищ 2008 р., починаючи з 2009 р. обсяги роботи світових аеропортів ростуть динамічними темпами. На глобальному рівні на ринку міжнародних повітряних перевезень стало домінують європейські перевізники, частка яких складає 38% від загального обсягу міжнародних перевезень, Азіатсько-Тихоокеанських авіакомпаній – 27%. У 2012 році Азіатсько-Тихоокеанські авіакомпанії показали найнижчі темпи росту у порівнянні з 2011 роком [2], в основному через зниження економічних показників і незадовільних результатів діяльності авіаперевізників Індії та Малайзії.

У 2012 р. питома вага міжнародних авіаліній у загальному обсязі авіапасажирів, що обслуговуються аеропортами світу, склала 41%, а в обсязі перероблених вантажів – 61%. Однак в окремих регіонах зазначені показники мали значну волатильність. Зокрема, частка міжнародних авіаліній у загальному обсязі роботи аеропортів Європи становила: за кількістю обслужених пасажирів – 71%, а за кількістю перероблених вантажів – 84%, аеропортів Близького Сходу – 73% і 84% відповідно, Африки – 60% і 80%. Висока питома вага міжнародних авіасполучень в обсязі вантажів, перероблених аеропортами АТР – 75%. У той же час на ринку Північної Америки й, у першу чергу США, переважали відправлення й прибуття пасажирів і вантажів на внутрішніх авіалініях. На міжнародні авіасполучення в цьому регіоні доводилося лише 12% обслужених пасажирів і 31% перероблених вантажів.

У сфері міжнародних повітряних сполучень аеропорти АТР вийшли на друге місце після Європи, випередивши США. Найкращі показники в АТР у 2012 р. продемонстрував Beijing Capital International Airport, що збільшив кількість пасажирських перевезень на 4,1%, а обсяг вантажних – на 9% і на 4,5% – кількість зльотів-посадок літаків протягом року. Кілька головних аеропортів Азіатсько-Тихоокеанського регіону також розбудовувалися досить динамічно, включаючи Singapore Changi Airport (Сінгапур), Kuala Lumpur International Airport (Малайзія), Incheon International Airport (Південна Корея), Bangkok International Airport (Бангкок) і Tokyo International Airport (Японія). В Індії, в аеропортах Мумбая й Нью-Делі, також відзначався високий ріст обсягів роботи в 2012 році (зростання показників склало понад 20% у кожному).

Великі й середні аеропорти в країнах Європи, такі як Paris-Charles de Gaulle Airport (Франція), Rome-Leonardo da Vinci Airport та Milan-Malpensa Airport в Італії, Madrid-Barajas International Airport та Barcelona International Airport в Іспанії, Warsaw-Frederic Chopin Airport й Krakow-John Paul II International Airport у Польщі, Munich International Airport та Düsseldorf International Airport у Німеччині, Dublin Airport в Ірландії, Пулково (Санкт-Петербург) у Російській Федерації й ін. також продемонстрували у 2012 р. високі темпи росту. Показники роботи лондонського London Heathrow Airport залишилися на колишньому рівні у зв'язку із суворими погодними умовами наприкінці року, а також через відсутність резервів пропускної спроможності.

У Північній Америці на показники роботи аеропортів негативно вплинули труднощі авіакомпаній у таких «хабах», як Hartsfield–Jackson Atlanta International Airport, Cincinnati-Northern Kentucky International Airport, Fort Lauderdale-Hollywood International Airport, Minneapolis-Saint Paul International Airport, Salt Lake City International Airport й Washington-Dulles International Airport. Denver International Airport показав кращі результати – 9%, Newark Liberty International Airport та Houston-Bush Intercontinental Airport також побільшали показники на 7,5%.

Близькосхідні аеропорти добилися досить непоганих результатів у 2012 р. – Dubai International Airport (ОАЕ), Kuwait International Airport (Кувейт), Muscat International Airport (Оман) і Bahrain International Airport (Бахрейн) повідомили про двозначні темпи росту кількості обслужених пасажирів. Dubai International Airport став одним з найпривабливіших місць для бізнесу й відпочинку в регіоні (2 млн. 267 тис. пасажирів обслужено за 2012 р.).

У південноафриканському Johannesburg International Airport спостерігалося істотне зростання як за кількістю обслужених пасажирів (9%), так і за обсягом перероблених вантажів (15%). У Cape Town International Airport обсяги робіт зросли на 7%. Каїр і міста в Марокко також продемонстрували гарні показники протягом року.

У Латинській Америці загальне зростання було обмежене скороченнями польотів на рейсах авіакомпанії «Varig» – однієї з найбільших авіакомпаній у регіоні. Значний ріст обсягів пасажирських перевезень був зафіксований у ряді аеропортів регіону: у Панамі, Мексиці, Еквадорі, Ямайці й регіональних аеропортах Бразилії.

За підсумками 2013 року Азіатсько-Тихоокеанський регіон залишається найбільшим у світі ринком повітряних перевезень, його частка в глобальному обсязі авіаперевезень становить 31%, що на 7,2% більше за попередній рік. Не дивлячись на покращення економічного клімату в Європі і Північній Америці, підвищення обсягів перевезень авіакомпаній цих регіонів було незначним у порівнянні з середнім у світі: в Європі – 3,8%, у Північній Америці – 2,2%. Близький Схід залишається регіоном, де ринок послуг повітряного транспорту росте більш прискореними темпами: у порівнянні з 2012 роком його обсяг зріс на 11,2%.

Таким чином, нами було оцінено тенденції техніко-технологічного розвиту виробничої інфраструктури міжнародних аеропортів у структурі світової економіки та встановлено особливості функціонування виробничої інфраструктури, яка проводиться за допомогою системи показників, що відображають її зовнішні та внутрішні пропорції. Зовнішні пропорції виробничої інфраструктури відображають її взаємозв'язки із світовим господарством та глобальним авіатранспортним ринком, стан потенціалу виробничої інфраструктури країн світу. Внутрішні пропорції характеризують стан, рівень розвитку, а також ступінь виробничої інфраструктури міжнародних аеропортів і її елементів.

Література:

1. United Nations. Review Of Maritime Transport 2012. Geneva; November, 2012. – 196 p.

2. OECD. Strategic Transport Infrastructure Needs to 2030. OECD Publishing; March 21, 2012. – 248 p.