Мехеда Н.Г., Захарченко Я.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Конкурентноспроможність України в готельному господарстві

Конкурентоспроможність - багатоаспектне поняття, що означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів [1].

За даними останнього звіту Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність у 2012-2013 рр., Україна серед 144 країн посіла 73-є місце проти 82-го у 2011-2012 рр., Україна піднялася ще на 9 позицій, продовжуючи демонструвати свої основні конкурентні переваги – освіту та ємність ринку.

Але з іншого боку, незважаючи на проведені в Україні економічні реформи, залишаються слабкою система інституцій (132-е місце) та неефективним ринок товарів і послуг (117-е місце). Пріоритетним напрямом також має стати стабілізація фінансового сектора України (114-е місце) та підвищення рівня розвитку бізнесу (91-е місце)[2].

Підприємства готельного господарства представляють матеріальну основу туристичної галузі і несуть в собі величезний потенціал для сталого доходу в державний бюджет. Ефективний розвиток підприємств готельного господарства є стратегічно важливим напрямком для туризму. Як елемент інфраструктури, готельне господарство відображає облаштованість соціального простору в рамках міста, культурно-ділових об’єктів та виробництва.

Конкурентоспроможність готельної послуги – це вміння ефективно та якісно задовольнити потреби клієнта, перевершуючи конкурентів на ринку готельних послуг за споживчими характеристиками послуги при мінімальних витратах на їх задоволення, забезпечуючи при цьому комерційний успіх організацій індустрії гостинності.

Основними параметрами в оцінені конкурентоспроможності готелю є: можливість готелю запропонувати клієнту послуги, що є більш привабливими ніж у конкурента; ефективність діяльності готельного підприємства на ринку, обраховується як співвідношення отриманого ринкового результату до затрат; ринковий результат, що дозволяє розвиватися готелю в майбутньому та задовольняє потреби власників й персонал готелю.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в країні зареєстровано 6 042 колективних засобів розміщування (готелі, мотелі, хостели, кемпінги, санаторії, пансіонати, тощо), зокрема готелів - 2 739. Середня вартість номеру – 853 грн[3]. Проте рівень українського готельного сервісу поки не дотягує до європейських стандартів, а ціни на послуги невиправдано завищені.

Проблема конкурентоспроможності готельних підприємств для нашої країни є актуальною, так як більшість українських готелів не мають сертифікації на категорію. Таким готелям важко вижити в умовах конкурентності (якщо це тільки не єдиний готель в невеликому місті).

Висока ступінь конкуренції, залежність від сезонності, природних, загальнополітичних та інших зовнішніх факторів. Умови розвитку ринку готельних послуг, складність роботи на ньому диктуються також особливостями функціонування підприємств готельного господарства.

Економічна сутність готельної діяльності має нематеріальний характер. Саме конкурентоспроможність виступає запорукою успішного переходу від кастомізації до персоналізації клієнтського досвіду[4]. 

У даному випадку конкурентоспроможність готелю може бути описана наступною формулою:

Конкурентоспроможність готелю = конкурентоспроможність готельних послуг + імідж (бренд),

Де Конкурентоспроможність готельних послуг = якість + ціна + обслуговування.

Саме якість необхідно сьогодні розглядати як пріоритет в діяльності готельних підприємств. Під забезпеченням якості розуміється процес формування необхідних властивостей і характеристик послуги, здатних задовольняти або передбачати очікування споживача. 

Можливість забезпечення необхідного рівня розвитку складових елементів конкурентоспроможності визначається такими базовими виробничими факторами, як технічний рівень готелю, рівень організації виробництва послуг і управління. 

Глобалізація і концентрація готельного бізнесу проявляються в створенні великих корпорацій і готельних мереж. Готельні підприємства концентруються через створення союзів або асоціацій У ринкових умовах оптимально сформовані готельні ланцюги за рахунок об'єднання ресурсів, зокрема фінансових, є більш конкурентоспроможними порівняно з « одиночними » готелями і в перспективі найбільш життєстійкими.

З готелями стали конкурувати власники квартир, які здають житло в добову оренду. При цьому готелі не витримують цінової конкуренції.

Конкурентоспроможність виступає найважливішим фактором забезпечення виживання готелю Управління конкурентоспроможністю готелю припускає сукупність заходів щодо систематичного вдосконалення послуг, постійного пошуку нових видів реклами, нових груп потенційних клієнтів, поліпшення сервісу.

Література:

1. Кобиляцький Л.С.Управління конкурентоспроможністю: Навч.посіб. – К.: Зовнішня торгівля, 2010. – 304 с.

2. Місце України за глобільним індексом конкурентоспроможності у 2012 – 2013 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua

3. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://me.kmu.gov.ua

4. Бабанчикова О.А. Управление конкурентоспособностью гостиничного предприятия: теория и практика / О. А. Бабанчикова. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rguts.ru