Економічні науки/2. Банки і банківська система

Пунько Л. С.

Одеський національний економічний університет, Україна

Оцінка якості активів як складова комплексного аналізу діяльності банківських установ

Якість активів на сучасному етапі є об’єктом ретельного дослідження, оскільки встановлено, що вчасна оцінка якості банківських активів є запорукою фінансової стійкості банку. Хоча аналіз банківської діяльності в основному спрямований на дослідження активів (зокрема ступеня їх ризику, якості та ін.) та ліквідності банку, проте комплексний аналіз має передбачати всеохоплююче вивчення як активів, так і пасивів банку, що свідчить про актуальність обраного напряму дослідження.

Поняття «якість активів» трактується вченими як інформація про ті властивості та параметри, котрі забезпечують високу прибутковість та ефективність банківської діяльності [1] або як здатність активів бути поверненими в банк у повному обсязі з урахуванням розміру встановленої плати та не пізніше терміну, встановленого договором [2]. Отже, якість активів безпосередньо впливає на забезпечення фінансової стійкості банку як основної мети антикризового менеджменту. При оцінці якості активів використовують такі кількісні та якісні параметри, що доповнюють одне одного: склад та структура активів, строки розміщення, доходність активів, ліквідність активів, рівень ризиковості активів для цілей оцінки та управління достатністю капіталу[1].

Мета статті – обгрунтувати основні показники оцінки якості та ризикованості банківських активів.

У ході здійснення оцінки доходності активів розраховуються ряд показників, що характеризують ефективність роботи активів як в розрізі окремих напрямків діяльності, так і загалом. Зокрема показник доходності активів відображає дохідність однієї гривні активу:

Таблиця 1

Аналіз доходності активів банків України протягом 2008 – 2013 рр. (cтаном на 01.01, %)

Банк	2008	2009	2010	2011	2012	2013
ПРИВАТБАНК	22,4	19,2	21,0	16,4	15,5	14,3
УКРЕКСІМБАНК	22,8	16,4	15,6	11,1	11,2	10,2
ОЩАДБАНК	15,6	6,3	12,9	15,5	13,5	14,1
РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ	11,4	9,5	17,6	16,2	16,5	17,1
ПРОМІНВЕСТБАНК	16,4	19,0	14,4	13,0	12,0	11,9
UniCredit (УКРСОЦБАНК)	12,7	9,7	16,1	14,5	13,9	14,3
ВТБ БАНК	18,5	9,3	14,8	12,4	13,0	17,0
ДЕЛЬТА БАНК	12,1	9,5	14,8	33,2	28,2	17,7
ПУМБ	12,5	10,5	21,8	14,1	10,0	14,4
НАДРА	5,7	4,8	11,9	15,7	9,9	9,6

Оптимальним значенням показника вважається в межах 14 – 22%. З таблиці видно, що протягом всього періоду дослідження відбувались коливання в протилежні сторони, при чому майже всі банки дотримуються рекомендованого значення. Станом на 01.01.2013 р. доходність активів банків Ураїни варіювалась в менш значній мірі, в порівнянні з початком аналізованого періоду: 9,6 – 17,7% та 5,7 – 22,8% відповідно. Протягом 2008 року спостерігається різке падіння значення показника, що є характерним для кризового періоду. Поступове зменшення доходності ПрибатБанку, УкрЕксІм банку та Промінвест банку пояснюється більш швидкими темпами зростання активів в порівнянні з темпами зростання доходів.

Необхідно враховувати, що з точки зору оцінки якості дохідної бази банків вагомим є не тільки високий рівень доходів, а й стабільний та довготерміновий характер їх отримання. Стабільні доходи банку – це доходи, що залишаються практично незмінними протягом достатньо тривалого терміну і можуть бути легко спрогнозованими на перспективу. Доходи від основної діяльності банку характеризуються вищою стабільністю, проте потенційно прибутковіші операції банку мають зазвичай підвищений ризик. Тому відсутність стабільності доходів відображає ризикованість банківського бізнесу, а погіршення якості активів є наслідком зростання нестабільності доходів.

Ризикованість активів означає потенційну можливість втрат банком коштів при їх перетворенні в грошову форму.

Ступінь ризику активів залежить від ряду чинників, специфічних для кожного з їх видів. На приклад, ризик позики обумовлений фінансовим станом позичальника, змістом об'єкта кредитування, обсягом позики, порядком видачі та погашення та ін.. Ризик вкладень у цінні папери залежить від фінансової стійкості емітента, механізму випуску і продажу цінних паперів, здатності котируватися на біржі та ін.

Незалежно від конкретної практики різних країн класифікації активів за ступенем ризику існує єдине принципове положення, що дозволяє встановити залежність ліквідності банку від ризикованості активів – чим вищий сукупний ризик активів банку, тим нижче ліквідність і вище прибутковість. Таке співвідношення трьох ключових характеристик отримало назву магічного трикутника «прибутковість − ризик − ліквідність», який відображає суперечливість цілей інвестування та вимог, що пред'являються до інвестиційних цінностей[3].

Відповідно до українського банківського законодавства (Постанова НБУ № 368) активні операції банків за ступенем ризику вкладень і вірогідності втрат частини вартості діляться на 6 груп:

− 1 група (відсоток ризику – 0);

− 2 група (відсоток ризику – 10);

− 3 група (відсоток ризику – 20);

− 4 група (відсоток ризику – 35);

− 5 група (відсоток ризику – 50);

− 6 група (відсоток ризику – 100) [4].

Із урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження було розраховано та проаналізовано показник адекватності капіталу найбільших банків України (Таб. 2) [5]:

Таблиця 2

Адекватність капіталу банків України в 2008 – 2013 рр. (cтаном на 01.01, %)

Банк	2008	2009	2010	2011	2012	2013
ПРИВАТБАНК	9,6	10,2	11,9	10,5	11,5	10,6
УКРЕКСІМБАНК	9,0	9,3	19,0	23,9	23,6	20,3
ОЩАДБАНК	11,4	26,8	27,3	28,2	23,9	21,1
РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ	11,7	11,4	9,8	11,7	12,6	13,3
ПРОМІНВЕСТБАНК	10,3	11,9	18,4	13,3	13,3	12,8
UniCredit (УКРСОЦБАНК)	10,2	10,4	13,8	15,8	16,4	19,7
ВТБ БАНК	6,7	8,9	11,3	13,1	10,9	11,8
ДЕЛЬТА БАНК	14,8	10,5	7,0	4,4	6,2	10,1
ПУМБ	15,8	17,3	15,1	15,8	11,6	14,9
НАДРА	8,3	6,0	1,9	2,1	15,1	14,6
Усього по системі	11,6	12,9	13,8	14,6	14,7	15,1

Норматив адекватності встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку. З таблиці видно, в цілому досліджені банки дотримуються рекомендованого значення показника, причому спостерігається позитивна тенденція в цілому по банквській системі, тобто банки перкладають більшу частину ризиків на власників банку. Відмінною є ситуація лише стосовно Дельта та Надра банку, ризики діяльності яких протягом 2008 – 2010 рр. в значній мірі сконцентровувались на клієнтах банку.

Оцінити ризикованість активів також можна за допомогою коефіцієнтів:

− коефіцієнти забезпеченості позики;

− коефіцієнт забезпеченості збиткових кредитів;

− коефіцієнт захищеності позики від втрат сумою резерву;

− коефіцієнт покриття збитків за рахунок резерву;

− ступінь повноти формування резерву;

− коефіцієнт покриття позик власним капіталом[6].

Також про рівень якості активів банків можна робити висновки і за величиною резервів, сформованих на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями та за коефіцієнтом забезпечення резервами кредитних вкладень.

Класифікація кредитних операцій (п’ять категорій: «стандартні», «під контролем», «субстандартні», «сумнівні» та «безнадійні») здійснюється залежно від фінансового стану позичальника, обслуговування заборгованості за основним боргом і відсотками, рівня забезпечення кредитної операції.

Коефіцієнт забезпечення резервами кредитних вкладень характеризує якість кредитного портфеля банку, а також необхідний середній розмір резервів на кожну одиницю виданих кредитів. Позитивною динамікою показника є зниження його значення[7].

Таблиця 3

Динаміка обсягу резервів, сформованих на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (cтаном на 01.01, %)

Банк	2008	2009	2010	2011	2012	2013
ПРИВАТБАНК	9,0	11,5	17,8	16,2	18,0	22,2
УКРЕКСІМБАНК	2,7	3,7	8,9	14,2	18,6	23,2
ОЩАДБАНК	4,5	2,0	6,4	12,4	14,2	19,9
РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ	3,2	6,7	19,7	27,6	28,8	38,0
ПРОМІНВЕСТБАНК	5,4	9,5	20,1	8,1	7,5	6,2
UniCredit (УКРСОЦБАНК)	2,2	3,9	11,1	17,6	22,0	35,5
ВТБ БАНК	1,8	2,9	8,5	15,3	16,1	23,4
ДЕЛЬТА БАНК	3,0	3,5	6,1	27,1	23,4	18,0
ПУМБ	3,0	6,5	18,9	22,1	20,9	22,2
НАДРА	3,7	6,2	12,5	21,1	19,5	20,7
Усього по системі	4,0	5,7	14,8	18,6	18,2	19,0

За даними НБУ, до 2008 року простежувалася тенденція до зниження коефіцієнта забезпечення резервами кредитних вкладень, але фінансова криза 2008 року призвела до стрімкого зростання цього коефіцієнта, і період найбільш активного зростання обсягів резервів, сформованих на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, припадає на 2009 рік. За цей період їх рівень збільшився в 2,2 рази. Це було пов’язано зі збільшенням абсолютної суми нестандартних кредитів та з поступовим зменшенням обсягів кредитування. За даними НБУ, за станом на 01.01.2013 сукупні резерви під знецінення позик 176 банків становили 19% щодо самої заборгованості за кредитами, що свідчить про збереження низької якості кредитного портфеля банківської системи України.

Значне збільшення резервів під кредити в 2010 – 2011 рр. викликане погіршенням якості кредитних портфелів банків, а точніше, зростанням проблемної заборгованості за кредитами. Остання, у свою чергу, була сформована як під впливом макроекономічних чинників, так і в результаті відсутності в докризовий період ефективних систем ризик-менеджменту в українських банківських установах.

Отже, одним з елементів комплексного аналізу банківської установи є оцінка якості активів банку як сукупності параметрів, що безпосередньо впливають на забезпечення фінансової стійкості банку. Oснoвний aкцент в управлінні aктивaми нa сучасному етапі варто робити нa управлінні проблемними aктивaми, оскільки погіршення якості активів є основоположною причиною виникнення кризових явищ у банківській установі. Зниження якості активів є наслідком неефективної системи ризик-менеджменту, незваженої кредитної експансії або цілеспрямованих дій менеджменту банку, зокрема, надання кредитів пов'язаним з банком юридичним та фізичним особам.

Рис. 1. Причини та наслідки неналежного аналізу та управління якістю активів

В той же час погіршення якості активів спричинює необхідність надання позичальником додаткового забезпечення для мінімізації кредитного ризику, необхідність формування додаткових резервів за активними операціями, зменшення рівня капіталізації банку (у деяких випадках можливе порушення нормативних вимог регулятора щодо капіталу банківської установи), наявність додаткових витрат на управління проблемними активами (претензійно-позовну роботу, стягнення забезпечення) та проблеми з ліквідністю банку через зменшення прогнозованого обсягу грошових надходжень[1].

Література:

1. Сирота В., Терещенко О. Вирішення проблеми якості активів банку як основне завдання антикризового менеджменту банківської установи [Текст]/ В. Сирота , О. Терещенко // Економіка та управління : зб. наук. праць , 2012, № 19

2. Тарасевич, Н.В. Фінансовий менеджмент у банках [Текст]: навч. посібник / Н.В.Тарасевич. – Одеса: Ротапринт, 2008 р. – 182 с.

3. Магический треугольник инвестиционных качеств [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://logicell.net/load/investicionnaja_dejatelnost_kommercheskikh_bankov/magicheskij_treugolnik_investicionnykh_kachestv/7-1-0-115 – Сайт Фінансист

4. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні [Електронний ресурс] : Постанова, Інструкція від 28.08.2001 № 368. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.

5. Bankografo.com. Аналіз банків України: огляди, графіки, факти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bankografo.com/analiz-bankiv/bankivska-statystyka/pokazniki-diyalnosti-bankiv-vidnosni – Аналітичний матеріал

6. Гиляровская, Л. Т. Комплексный анализ финансово-экономических результатов деятельности банка и его филиалов [Текст] : [учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. 060500 и 060400] / Л. Т. Гиляровская, С. Н. Паневина. – СПб. И др. : ПИТЕР, 2003. – 240 с.

7. Основні показники діяльності банків України [Електронний ресурс] // Національний банк України : [сайт]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/Bank_supervision/dynamics.htm. – Назва з екрана.