Экономические науки/1. Банки и банковская система

 

к.е.н., доцент Бондаренко Л.А., Мохамад О.В.

Криворізький економічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Причини фінансової кризи 2008 року

 

Світові фінансові кризи  являються великою перевіркою для економіки будь-якої країни світу. Дослідження їх причин та наслідків посідають вагоме місце, оскільки останні, як правило, мають циклічний характер і проявляються не спонтанно. У більшості випадків фінансові кризи в країні чи на світовому рівні переростають в економічні. Їх результатом можуть бути не лише значні матеріальні збитки, а й банкрутство фінансових та нефінансових установ, безробіття, скорочення обсягів виробництва, дефолт тощо.

Останнім найсильнішим випробуванням для країн стала світова фінансова криза 2008 року. Вона проявилася у вересні-жовтні 2008 року у формі дуже сильного погіршення основних економічних показників у більшості розвинених країнах світу, і, як наслідок, в кінці вищезазначеного року – глобальна рецесія [1].

Криза 2008 року характеризується погіршенням головних економічних показників майже у всіх країнах світу. Розпочалося все з іпотечної кризи у Сполучених Штатах Америки, а саме з появи «дешевих» грошей у зв’язку зі зниженням Федеральною резервною системою США процентних ставок після теракту 11-го вересня 2001 року.

Спрощення доступу до отримання кредитних ресурсів позичальниками, які раніше  не  могли  одержати  кредит (наприклад,  безробітні) спричинило таку ситуацію, коли кредит на практично будь-який товар міг отримати кожен бажаючий. У зв’язку з цим, надзвичайно багато охочих стало користуватися послугою покупок «в розстрочку». Тоді це здавалося вигідною пропозицією, але відсутність контролю над кількістю виданих кредитів призвела до глобальної проблеми та фінансової кризи.

Показавши хороші темпи зростання іпотечного кредитування, банки США не ставили за мету їх зниження. Для цього вони почали свідомо видавати кредити неплатоспроможним позичальникам, орієнтуючись не на доходи останніх, а на динаміку вартості нерухомості. У результаті чого в країні виникла проблема неякісних кредитів [2].

Однак Федеральна резервна система США, не заважаючи ні на що, навмисне продовжувала підтримувати низьку вартість грошей з метою стимулювання високих темпів росту ВВП, чим і спровокувала іпотечну кризу. На той час інвестори не володіли достовірною інформацією щодо реальної вартості грошей. Наслідком стала низка банкрутств провідних американських банків, а зокрема ощадно-позикового банку Washington Mutual (WaMu) та банкрутство банку Lehman Brothers.

Отже, можна зробити висновок, що світова фінансова криза почалася з банкрутства американського інвестиційного банку Lehman Brothers, яке відбулося 15 вересня 2008 року. Варто відмітити, що цьому передувало, те, що Bank of America і британській Barclays припинили переговори про придбання Lehman. Ця новина негативно вплинула на основні біржові котирування, зокрема індекс Dow Jones упав на 2,78%, індекс NASDAQ на 1,74, Standard & Poor’s-500 – на 2,40% [3, с.89].

Хвиля даної фінансової кризи прокотилась не лише по території Сполучених штатів Америки, а й нанесла значний вплив на розвиток та функціонування інших держав (в тому числі європейських). У таблиці 1 зазначено причини виникнення світової фінансової кризи в Україні та сусідніх державах. 

Таблиця 1

Причини виникнення світової фінансової кризи

Країна

Передумови виникнення кризи

Україна

1) стан платіжного балансу: у 2008 р. від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу збільшилось до 12,9 млрд. дол. США, що складало 7,1% ВВП порівняно з 5,3 млрд. дол. США та 3,7% ВВП у попередньому році;

2) зниження темпів приросту ВВП: обсяг даного показника скоротився на 35,6% у порівнянні з 2008 роком; 

3)наявність галопуючого темпу росту  інфляції: у 2008р. базова  інфляція досягла 17,1%, в той час, як у цілому споживчі ціни зросли на 18,0% порівняно з 2007 р.;

4) скорочення обсягу експорту: номінальні  обсяги експортних поставок скоротились на 55% порівняно із 2008 р.;

5) падіння обсягу виробництва промислової продукції на 30% у порівнянні з відповідним показником попереднього року.

Польща

1) уповільнення зростання ВВП: у 2009 р. ВВП 38-мільйонної Польщі (з урахуванням реальної купівельної спроможності) становив 535 млрд євро. Приріст ВВП скоротився на 3,7 % порівняно з попереднім роком та на 5,5 % порівняно з 2007 р.;

2) збільшення безробіття порівняно з попереднім роком на 1,5 %, а станом на кінець 2009 р. даний показник сягав 9%;

3) суттєве зниження курсу національної валюти: злотий подешевшав відносно євро на 10%, а відносно долара – майже на 30% [4].

Австралія

1) девальвація австралійського долару;

2) падіння цін на акції (в тому числі і акції австралійських компаній) , у зв’язку з чим виникли значні збитки австралійських пенсійних фондів;

3) зменшення попиту на сировину з боку промисловості Китаю і падіння світових цін негативно позначилося на добувної промисловості Австралії.

Росія

1) надмірні запозичення приватного сектора в умовах глибокого потрійного шоку: з боку умов зовнішньої торгівлі, відпливу капіталу та жорсткості умов зовнішніх запозичень;

2) понижуючий тренд на російських фондових ринках в кінці травня 2008 р., який перейшов в обвал котирувань в кінці липня;

3) існування великого обсягу зовнішніх корпоративних боргів при незначному державний борг і третіх у світі за величиною золотовалютних резервах держави;

4) погіршення стану в реальному секторі економіки: різкий спад промислового виробництва, перша хвиля скорочень робочих місць.

 

Дослідивши негативні наслідки впливу світової фінансової кризи 2008 року, уряди та центральні банки різних країн розпочали розробляти та реалізовувати певні дії щодо зменшення обсягів можливих збитків. У таблиці 2 зазначені певний перелік основних антикризових дій, які були прийняті у різних країнах Європейського Союзу.

Таблиця 2

Основні антикризові заходи урядів та центральних банків країн Європейського Союзу

Країна

Антикризові заходи

Польща

Для того, щоб подолати фінансову кризу 2008 р., уряд даної країни розробив «План стабільності і розвитку», основні положення якого були втіленні в реальність уже в травні 2009 р. Відповідно до даного плану у 2009 р. передбачалося виділення 40 млрд. злотих (14,2 млрд. дол. США) на [5]:

1) збільшення лімітів і гарантій Державного казначейства для банків;

2) 20 млрд. злотих (7,14 млрд. дол. США) – для малого і середнього бізнесу з метою забезпечення їхньої кредитної спроможності (в основному за посередництвом Державного економічного банку Польщі профінансованого на суму 0,7 млрд. дол. США);

3) використання фінансових інвестицій з бюджету Європейського Союзу на суму 16,8 млрд. злотих (6,0 млрд. дол. США). 

Німеччина

На початку 2009 року уряд Німеччини затвердив наймасштабніший у Європі план стимулювання економіки, який оцінюється у 50 млрд. євро та розрахований на 2 роки і доповнює попередній, який обчислюється сумою близько 12 млрд. євро. Створено спеціальний фонд обсягом 480 млрд. євро для стабілізації фінансових ринків, що допомагає владі трансформувати великі банки у державну чи напівдержавну власність, з яких 480 млрд. євро спрямовано на забезпечення гарантій, а 80 млрд. євро – на рекапіталізацію банківської системи. Провідні політики країни і фінансові експерти розглядають можливість створення так званого «поганого банку», діяльність якого має бути профінансована платниками податків.

Велико-британія

Уряд Великобританії інвестував понад 50 млрд. фунтів стерлінгів для викупу часток у великих банках та 200 млрд. фунтів стерлінгів – на короткострокові кредити Банку Англії. Надання гарантій міжбанківських кредитів на суму 250 млрд. фунтів стерлінгів Королівському банку Шотландії, який закінчив 2008 рік із рекордним у британській корпоративній історії збитком. Британська влада мала намір надати гарантії за активами Королівському банку Шотландії і Банківській групі Ллойдз на суму 500 млрд. фунтів стерлінгів в обмін на їх зобов’язання збільшити кредитування на 40 млрд. фунтів стерлінгів.

Ірландія

Ірландія надала гарантії загалом на 400 млрд. євро, що вдвічі перевищує її річний обсяг виробництва; приблизно половина цієї суми – роздрібні депозити. Пакетом допомоги ірландському уряду в розмірі 5,5 млрд. євро передбачалося, зокрема, придбання державою до 75% участі в капіталі Англо-ірландського банку та вкладення 2 млрд. євро у Банк Ірландії і Союз ірландських банків.

Франція

Уряд Франції надав 320 млрд. євро гарантій за міжбанківським кредитуванням та 40 млрд. євро для рекапіталізації банків.

Португалія

Уряд Португалії в листопаді 2008 року оголосив про націоналізацію Португальського бізнес банку. Управління ним узяв на себе державний банк Сховище загальних депозитів. Міністр фінансів Португалії оголосив про виділення 20 млрд. євро на забезпечення гарантій банкам.

Австрія

Уряд прийняв рішення про 100% гарантування вкладів населення. Здійснення націоналізації проблемних банків, зокрема, держава купила за символічну ціну восьмий щодо розміру активів Банк місцевих кредитів Австрії.

 

Варто більш детально звернути увагу на те, що спостерігалось у нашій країні упродовж кризового періоду. В Україні світова фінансова криза призвела до кризи ліквідності у банківському секторі. Проте в  умовах, коли  закордонні банки  згорнули  свої кредитні програми, українські банки опинилися перед загрозою кризи ліквідності. По-перше, для повернення закордонних кредитів банки змушені були перекредитовуватися за значно вищими ставками, по-друге,  нові залучені з-за  кордону  кошти  теж  стали  значно  дорожчими. Проте, наслідки фінансової кризи могли бути ще більш  серйозними, якби більшість великих українських банків не були у власності закордонних банків. Це дало їм змогу продовжувати залучати грошові ресурси із закордону, а також пропонувати кращі умови в порівнянні з іншими [6-7].

Ознаки кризових явищ у банківській системі України

Масовий відплив депозитних коштів із банківських рахунків

Значна і тривала недостатня ліквідність окремих банків

Суттєве погіршення якості кредитного портфеля банків

Збиткові результати діяльності значної кількості банків

Рис. 1. Форми прояву фінансової кризи в банківській системі України

 

Основними формами прояву фінансової кризи в банківській системі Україні є масовий відплив коштів населення з банківських рахунків, криза ліквідності деяких банків, значне зростання проблемної позичкової заборгованості й збиткові результати діяльності українських банків, у тому числі системоутворюючих [8, c.15].

Таким чином, світова фінансова криза являє собою кризу не лише окремої групи країн, а й цілого суспільства. Її наслідки можуть бути непередбаченими і призвести до значних матеріальних та нематеріальних втрат. У зв’язку з цим, до  розробки антикризових дій повинно бути залучено якомога більше спеціалістів різних країн світу, а реалізація програм протистояння кризі повинна бути поетапна і скорегована на досягнення максимального ефекту.

 

Література:

1. Вільна енциклопедія «ВікіпедіЯ» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org.

2. Стельмащук Н.І. «Економічна правда», 20.08.2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.epravda.com.ua/publications/48abfe6351141.

3.  Чуб О. Банківські кризи у глобальному середовищі / Олена Чуб // Банківська справа. – 2011. – № 1. – С. 89-94.

4. Польща  – єдина країна ЄС, яка у  2009  році  продемонструвала  економічне зростання [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.wz.lviv.ua. 

5. Офіційний сайт посольства України в республіці Польща [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.mfa.gov.ua/poland/ua/31252.html.

6.  Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. – К. : НВЦ НБУВ, 2009 – 687 с.

7. Тригуб П. М. Світова фінансово-економічна криза і Україна : наук. праці. – Т. 104. – Вип. 91. – С. 6-12.

8. Герасименко В. Причини виникнення та форми прояву фінансової кризи в банківській системі України / Віра Герасименко, Раїса Герасименко // Вісник Національного банку України. – 2010. – № 7. – С. 12-19.