студентка 4 курсу, Тищенко Т.М.

Дніпропетровська державна фінансова академія

Управління кредитними ризиками

 Ризики притаманні будь-якому виду соціально-організованої діяльності, особливо пов’язаної з обслуговуванням операцій фінансового ринку. Вони виникли разом із появою грошового обігу й постійно супроводжують відносини позичальника - кредитора. З розвитком фінансових систем спектр ризиків розширювався. Управління ними, зважаючи на масштаби фінансово-кредитних операцій, багатовекторний набір фінансових інструментів і швидкість здійснення трансакцій, стало однією з проблем керівництва, налаштованого на успішну діяльність банку.

Ризики притаманні всім сферам банківської діяльності. Більшість ризиків пов’язана з активними операціями банку, насамперед кредитною та інвестиційною діяльністю.

Кредитний ризик - ризик невиконання дебітором своїх зобов'язань перед постачальником товарів або провайдером послуг, тобто  ризик виникнення дефолту дебітора. В рамках даного визначення носіями кредитного ризику є в першу чергу угоди прямого і непрямого кредитування ( прямий ризик ) і операції купівлі - продажу активів без передоплати з боку покупця.

Двома основними кінцевими оцінками кредитного ризику є - очікувані і несподівані втрати . При класичному підході до управління кредитними ризиками покриття очікуваних втрат проводиться за рахунок формованих резервів , покриття несподіваних втрат за кредитними ризиками має здійснюватися за рахунок власних коштів (капіталу ) організації. [ 1 ]

У найширшому розумінні кредитний ризик — це невизначеність щодо повного та своєчасного виконання позичальником своїх зобов’язань згідно з умовами кредитної угоди. Кредитний ризик характеризує економічні відносини, що виникають між двома контрагентами — кредитором і позичальником — з приводу перерозподілу фінансових активів.

Фінансова криза спричинила негативний вплив на кредитну діяльність вітчизняних банків, що обумовило, серед іншого, збитковість. До кризи в Україні функціонувало 198 банків, за станом на 01.01.2012 року їх кількість скоротилась і становила 176 банків (один з них санаційний). За підсумками І півріччя 2012 року загальна сума активів банківської системі України склала 1 104,5 млрд. грн. або близько 138 млрд. доларів. До кризи загальні активи українських банків становили близько 120 млрд. у доларовому еквіваленті. Відповідно, є можливим констатувати скорочення кількості банків, але спостерігається позитивна динаміка їх активів, тобто тенденції розвитку у банківських структурах є неоднозначними, що обумовлено необхідністю пристосування до економічних реалій.

Відповідно на ринку кредитних послуг спостерігаються зміни, що стосуються як динаміки так і структури кредитування. Так, у липні 2012 року обсяги виданих кредитів, наданих резидентам, були найбільшими із початку року і зросли порівняно з червнем на 3,9 % (до 114, 6 млрд. грн.). На кінець липня залишки за кредитами склали 799,7 млрд. грн., річні темпи приросту кредитів становлять 2,7 %. Так, за 7 місяців 2012 року портфель кредитів, наданих не фінансовим корпораціям зріс на 6,8 % та становить 584,7 млрд. грн., в той час, як портфель кредитування фізичних осіб за той же період зменшився на 9,0 % або на 18,8 млрд. грн. і склав 189,8 млрд. грн. Це визначає переорієнтацію банків із споживчих кредитів на кредитування юридичних осіб. Проте, одночасно це обумовило скорочення обсягів довгострокових кредитів та відповідно визначає спрямованість на кредитування операційної діяльності підприємств на короткострокових засадах.

Станом на кінець липня 2012 р. найбільші обсяги ресурсів сконцентровані у оптовій та роздрібній торгівлі – 36,6 % від загального обсягу кредитів, промисловості, зокрема, в переробній – 20,6 %, операціях з нерухомим майном -15,7 % [3].

Управління кредитним ризиком банку здійснюється на двох рівнях відповідно до причин його виникнення — на рівні кожної окремої позички та на рівні кредитного портфеля в цілому [ 5 ].

Сукупний ризик кредитного портфеля залежить від рівня ризикованості кредитів, з яких його сформовано, а тому для визначення портфельного ризику слід проаналізувати ризик усіх його складових.

Методи управління кредитним ризиком поділяються на дві групи:

1) методи управління кредитним ризиком на рівні окремого кредиту (аналіз кредитоспроможності позичальника, аналіз та оцінка кредиту, структурування позички, документування кредитних операцій, контроль за наданим кредитом і станом застави);

2) методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля банку ( диверсифікація,  лімітування,  створення резервів для відшкодування втрат за кредитними операціями комерційних банків, сек’юритизація) [ 2 ].

 

Кредитний ризик – це основний вид ризику, властивий банківській діяльності. Під кредитним ризиком розуміється можливість того, що в певний момент у майбутньому вартість банківських активів зменшиться у зв'язку з неповним чи несвоєчасним поверненням цих активів.

Кредитний ризик залежить від зовнішніх (пов'язаних зі станом економічного середовища) і внутрішніх (викликаних помилковими діями самого банку) факторів. Можливості управління зовнішніми факторами обмежені, хоча своєчасними діями банк може певною мірою пом'якшити їх вплив і запобігти великим втратам. Однак основні важелі управління кредитним ризиком лежать у сфері внутрішньої політики банку [ 4 ].

Основними елементами системи управління кредитним ризиком є:

                   організаційне забезпечення кредитної діяльності;

                   система лімітів і нормативів;

                   оцінка заявок на кредит і кредитоспроможності позичальника;

                   встановлення кредитного рейтингу (ранжирування кредитів за ступенем ризику);

                   визначення відсоткової ставки з урахуванням кредитного ризику;

                   авторизація кредиту – розподіл повноважень при прийнятті рішень про видачу кредиту;

                   кредитний моніторинг;

                   управління кредитним портфелем;

                   відновлення проблемних кредитів.

Процес управління кредитним ризиком складається з таких стадій:

                   оцінка ризику – визначення ймовірності негативної події, тривалості періоду ризику, суми коштів, що знаходяться під ризиком, і обсягу збитків, що можуть виникнути за відповідними активами;

                   реалізація заходів для мінімізації ризику.

 

Література:

1. Єрмілова К. В, Тахтарова В.О.,  Управління кредитними ризиками як система - 2012

2. Примостка Л. О. Фінанансовий менеджмент банку, - [ Режим доступу - http://sesia.com.ua/book/92/6375.html ], - 2010

3. Скачко Т. М. Інформаційне забезпечення управління кредитними

ризиками комерційних банків в сучасних умовах // Економічні науки, - №22,— 2012

4. Череп А. В.  Управління кредитними ризиками банків, - 2011

5. http://xreferat.ru/7/2798-2-upravl-nnya-kreditnimi-rizikami-v-d-yal-nost-komerc-iynih-bank-v.html