Экономические науки/ 3. Финансовые отношения

Надольська В.В.,

Пипкина Л.С., керівник

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВНЗ Університету «Україна»

Фактори, що визначають платоспроможність підприємства

Рівень платоспроможності підприємства визначається низкою факторів. Розглянемо основні з них.

По-перше, стан платоспроможності підприємства безпосередньо залежить від розміру наявних грошових коштів підприємства. Але величина залишків грошових коштів на рахунках підприємства не повинна перевищувати розміри, необхідні для здійснення нормального процесу господарської діяльності, тому що надмірне їх зростання свідчить про неефективне управління коштами, що може негативно позначитись на результатах діяльності підприємства.

По-друге, рівень платоспроможності підприємства визначається його здатністю забезпечувати утворення грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов'язанням та платіжним потребам підприємства.

Згідно з П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертованими у певну суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Такими еквівалентами, як правило, є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці. Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогу вивчити їх динаміку, визначити суму перевищення надходжень над витратами, що дозволяє робити висновки про можливості внутрішнього самофінансування і найефективніше їх використання.

Ще одним важливим фактором, що визначає платоспроможність підприємства є раціональне управління дебіторською і кредиторською заборгованістю підприємства. Підприємство повинно суворо слідкувати за строками погашення дебіторської заборгованості, недопускати її прострочення застосовуючи до порушників фінансові санкції; визначити для себе найоптимальнішу політику кредитування покупців та залучення товарних кредитів. Позитивним фактором є скорочення періоду обороту дебіторської заборгованості.

Підприємство повинне прагнути до найоптимальнішого співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, для чого потрібно дотримуватись такого періоду погашення кредиторської заборгованості, щоб максимально скористатись нею і вчасно її сплатити.

Позитивним фактором, що впливає на підвищення платоспроможності підприємства є зменшення середніх розмірів його матеріальних запасів за рахунок їх найоптимальнішого використання, реалізації зайвих, тощо, якщо це не є перешкодою для нормального ходу діяльності підприємства. Скорочення періодів обороту запасів і грошових коштів підприємства підвищує рівень його платоспроможності.

Одним з найвагоміших факторів, що формують рівень платоспроможності підприємства на майбутні періоди є політика фінансування активів підприємства. Вона виявляється в оптимізації об'єму і складу фінансових джерел їх формування з позиції забезпечення ефективного використання власного та позикового капіталу.

Вплив наведених факторів на загальний рівень платоспроможності підприємства можна деталізувати через вплив на коефіцієнт покриття, що є узагальнюючим показником платоспроможності, який характеризує платіжні можливості підприємства. Він показує якою мірою поточні кредиторські зобов’язання забезпечуються поточними активами.

Нездатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав визначає неплатоспроможність підприємства. Причинами неплатоспроможності підприємства є: помилки в розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції, її собівартості; невиконання планових завдань виробництва і реалізації продукції, порушення її структури та асортименту, зниження якості; підвищення собівартості продукції; в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників; неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин; невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел фінансування підприємства; інфляційні процеси і податкова політика; значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у надлишкові виробничі запаси; низьке обертання оборотного капіталу.

Також фактори, що впливають на платоспроможність підприємства класифікують за такими двома основними групами – зовнішні (загальноекономічні) та внутрішні, в складі яких визначено найбільш значущі чинники – фінансові та не фінансові.

До зовнішніх фінансових факторів платоспроможності підприємств включають: стан економіки, грошову, податкову, кредитну та амортизаційну політику, стабільність фінансового та валютного ринків, платіжно-розрахункова дисципліна партнерів. Серед загальноекономічних не фінансових факторів платоспроможності підприємств виокремлюють соціально-культурні, демографічні, політичні та правові фактори, а також розвиток науки і техніки.

До групи фінансових внутрішніх факторів платоспроможності підприємства включають: склад і структуру необоротних та оборотних активів, грошові кошти та їх еквіваленти, суми короткострокових зобов’язань, управління ліквідністю підприємства, дебіторсько-кредиторська заборгованість, фінансове планування. Серед мікроекономічних (внутрішніх) не фінансових факторів платоспроможності підприємства розрізняють договірну дисципліну, рівень техніки, технології та організації виробництва, маркетинг та цінову політику підприємства, організацію збуту.