Мехеда Н.Г., Мудь А.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

 

Бізнес етикет на ділових прийомах

 

Фундаментальною складовою культури міжособистісних стосунків у діловій сфері є бізнес-етикет (культура ділового спілкування).

Бізнес-етикет - сукупність правил вербального і невербального ділового спілкування, які регламентують порядок зустрічі делегацій, ведення ділових бесід, переговорів, офіційних і неофіційних заходів (прийомів, фуршетів тощо).

Різновидами культури вербального спілкування у сфері ділових стосунків є культура ділової бесіди і переговорів. Важливим елементом культури невербальної комунікації у сфері ділових стосунків є культура одягу. Стандарт поведінки у цій сфері визначає дрес-код (dress-code) - набір відносно сталих, загальновизнаних правил, які визначають зовнішній вигляд людини відповідно до професійно-ділових особливостей.

Ділова бесіда - різновид ділового спілкування, за якого відбувається лише обмін думками або пропозиціями щодо ймовірного підписання договорів або вироблення обов'язкових для виконання рішень.

Переговори (комерційні) - процес поетапного досягнення згоди між партнерами за наявності суперечливих інтересів [1]. Переговори мають офіційний характер, що передбачає підписання певних документів, в яких визначають взаємні зобов'язання сторін.

Бізнес-етикет як невід'ємний атрибут бізнес-культури конкретної країни має досить виражену національну специфіку. Водночас існує міжнародний кодекс ділового спілкування.

Культура ділового спілкування послуговується загальними принципами ділової культури і морально-етичними правилами бізнес-етикету. За будь-яких умов головними принципами ділового спілкування є: емоційна стриманість, увага до співрозмовника, візуальний контакт, зосередженість на розмові, уникнення суперечок, конфіденційність розмови, позитивна реакція на партнера, уникнення поспішних висновків, зайвих порад, моделювання і дотримання лінії поведінки, прогнозування можливого конфлікту, аналіз особистих і професійних якостей партнера.

Важлива роль у структурі бізнес-етикету належить культурі проведення ділових прийомів, зокрема частуванню запрошених персон. У діловій сфері виокремлюють офіційні прийоми, на які запрошують посадових осіб (співробітників фірм, організацій, закладу, часто із дружинами, чоловіками), і неофіційні прийоми, учасники яких пов'язані з їх організаторами діловими, особистими (дружніми, сімейними) відносинами.

Головними формами офіційних і неофіційних ділових прийомів є сніданок, обід, обід-фуршет, вечеря, фуршет, коктейль, келих вина, келих шампанського, а також невеликі прийоми (кавовий, чайний столи). їх поділяють на денні та вечірні, з розсадженням і без нього. Денними прийомами є келих вина та сніданок. Всі інші вважаються вечірніми. Особливо урочистими прийомами із розсадженням є сніданок, обід, вечеря [3].

Відповідно до етики підготовки прийому гість має отримати запрошення не раніше ніж за тиждень до його проведення. Якщо візит гостя небажаний, запрошення йому вручають у день урочистого прийому. Таке запрошення необхідно розглядати як формальне і відмовитися від нього, зіславшись на певні обставини. Загалом вважається, що відповідати на запрошення потрібно у будь-якому разі, що є свідченням поваги до партнера.

Буває, що запрошена особа не може прибути на прийом, але має бажання налагодити відносини з організацією, яка його влаштовує. У такому разі необхідно зв'язатися з його організатором по телефону, подякувати і висловити жаль з приводу неможливості своєї участі.

Запізнення на прийом вважається порушенням етикету і може сприйматися як образа. Якщо на прийом запрошено кілька представників фірми (організації), першими мають прийти особи, які обіймають нижчі посади, а потім - вищі.

Де б не відбувався прийом (в офісі фірми, ресторані тощо), господарі мають зустрічати гостей біля входу в приміщення. Господар з господинею зустрічають їх за шість метрів від дверей основної зали. У групі гостей найповажніша особа (почесний гість) має стояти посередині, щоб можна було підійти до неї і привітатися. Якщо почесний гість прибуває із запізненням, то перебування інших гостей в аванзалі може бути довшим максимум на 30 хв.

Першою вітається дружина гостя: спочатку - з господарем, потім - з господинею; чоловік (гість) спочатку вітається із господинею, а потім з господарем. Після привітань не варто затримуватися біля господарів, гість має повернутися до аванзали і вклонитися, а не потискувати руку кожному із присутніх. Сидіти в аванзалі не заведено: тут усі спілкуються, переходячи від однієї групи до іншої.

Під час бенкету господар і господиня зобов'язані обмінятися з кожним гостем хоча б кількома репліками, приділити їм увагу, щоб вони відчули себе бажаними гостями.

Перебування на святкуванні урочистої події довше, ніж зазначено в запрошенні, є ознакою низької культури [2].

Отже, нормативна база бізнес-етикету пронизує майже всі складові ділового спілкування, адже він регламентує порядок зустрічі партнерів, ділову бесіду, переговори тощо.

 

Список використаних джерел:

1.    Гриценко Т. Б., Гриценко С.П., Іщенко Т.Д., Мельничук Т.Ф.,Чуприк Н.В., Анохіна Л.П. Етика ділового спілкування: / за редакцією Т.Б. Гриценко, Т.Д. Іщенко, Т.Ф. Мельничук / Навч. посібник. — К.: Центручбової літератури, 2007 — 344 с

2.    Сайтарли І.А. Культура міжособистісних стосунків: Навч.посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 240 с.

3.    Інтернет ресурс: http://megalib.com.ua/content/8313_53_Skladovi_kyltyri_dilovogo_spilkyvannya.html