Мехеда Н.Г., Мудь
А.
Черкаський національний університет
ім.Б.Хмельницького
Бізнес етикет на ділових
прийомах
Фундаментальною складовою культури
міжособистісних стосунків у діловій сфері є бізнес-етикет (культура ділового
спілкування).
Бізнес-етикет - сукупність правил
вербального і невербального ділового спілкування, які регламентують порядок
зустрічі делегацій, ведення ділових бесід, переговорів, офіційних і неофіційних
заходів (прийомів, фуршетів тощо).
Різновидами культури вербального
спілкування у сфері ділових стосунків є культура ділової бесіди і переговорів.
Важливим елементом культури невербальної комунікації у сфері ділових стосунків
є культура одягу. Стандарт поведінки у цій сфері визначає дрес-код (dress-code)
- набір відносно сталих, загальновизнаних правил, які визначають зовнішній
вигляд людини відповідно до професійно-ділових особливостей.
Ділова бесіда - різновид ділового
спілкування, за якого відбувається лише обмін думками або пропозиціями щодо
ймовірного підписання договорів або вироблення обов'язкових для виконання
рішень.
Переговори (комерційні) - процес
поетапного досягнення згоди між партнерами за наявності суперечливих інтересів [1]. Переговори мають
офіційний характер, що передбачає підписання певних документів, в яких
визначають взаємні зобов'язання сторін.
Бізнес-етикет як невід'ємний атрибут
бізнес-культури конкретної країни має досить виражену національну специфіку.
Водночас існує міжнародний кодекс ділового спілкування.
Культура ділового спілкування
послуговується загальними принципами ділової культури і морально-етичними
правилами бізнес-етикету. За будь-яких умов головними принципами ділового
спілкування є: емоційна стриманість, увага до співрозмовника, візуальний
контакт, зосередженість на розмові, уникнення суперечок, конфіденційність
розмови, позитивна реакція на партнера, уникнення поспішних висновків, зайвих
порад, моделювання і дотримання лінії поведінки, прогнозування можливого
конфлікту, аналіз особистих і професійних якостей партнера.
Важлива роль у структурі бізнес-етикету
належить культурі проведення ділових прийомів, зокрема частуванню запрошених
персон. У діловій сфері виокремлюють офіційні прийоми, на які
запрошують посадових осіб (співробітників фірм, організацій, закладу, часто із
дружинами, чоловіками), і неофіційні прийоми, учасники яких пов'язані
з їх організаторами діловими, особистими (дружніми, сімейними) відносинами.
Головними формами офіційних і неофіційних
ділових прийомів є сніданок, обід, обід-фуршет, вечеря, фуршет, коктейль, келих
вина, келих шампанського, а також невеликі прийоми (кавовий, чайний столи). їх
поділяють на денні та вечірні, з розсадженням і без нього. Денними прийомами є
келих вина та сніданок. Всі інші вважаються вечірніми. Особливо урочистими
прийомами із розсадженням є сніданок, обід, вечеря [3].
Відповідно до етики підготовки прийому
гість має отримати запрошення не раніше ніж за тиждень до його проведення. Якщо
візит гостя небажаний, запрошення йому вручають у день урочистого прийому. Таке
запрошення необхідно розглядати як формальне і відмовитися від нього,
зіславшись на певні обставини. Загалом вважається, що відповідати на запрошення
потрібно у будь-якому разі, що є свідченням поваги до партнера.
Буває, що запрошена особа не може прибути
на прийом, але має бажання налагодити відносини з організацією, яка його
влаштовує. У такому разі необхідно зв'язатися з його організатором по телефону,
подякувати і висловити жаль з приводу неможливості своєї участі.
Запізнення на прийом вважається порушенням
етикету і може сприйматися як образа. Якщо на прийом запрошено кілька
представників фірми (організації), першими мають прийти особи, які обіймають
нижчі посади, а потім - вищі.
Де б не відбувався прийом (в офісі фірми,
ресторані тощо), господарі мають зустрічати гостей біля входу в приміщення.
Господар з господинею зустрічають їх за шість метрів від дверей основної зали.
У групі гостей найповажніша особа (почесний гість) має стояти посередині, щоб
можна було підійти до неї і привітатися. Якщо почесний гість прибуває із
запізненням, то перебування інших гостей в аванзалі може бути довшим максимум
на 30 хв.
Першою вітається дружина гостя: спочатку -
з господарем, потім - з господинею; чоловік (гість) спочатку вітається із
господинею, а потім з господарем. Після привітань не варто затримуватися біля
господарів, гість має повернутися до аванзали і вклонитися, а не потискувати
руку кожному із присутніх. Сидіти в аванзалі не заведено: тут усі спілкуються,
переходячи від однієї групи до іншої.
Під час бенкету господар і господиня
зобов'язані обмінятися з кожним гостем хоча б кількома репліками, приділити їм
увагу, щоб вони відчули себе бажаними гостями.
Перебування на святкуванні урочистої події
довше, ніж зазначено в запрошенні, є ознакою низької культури [2].
Отже, нормативна база бізнес-етикету
пронизує майже всі складові ділового спілкування, адже він регламентує порядок
зустрічі партнерів, ділову бесіду, переговори тощо.
Список
використаних джерел:
1. Гриценко Т. Б., Гриценко С.П., Іщенко Т.Д., Мельничук Т.Ф.,Чуприк Н.В., Анохіна Л.П. Етика ділового спілкування: / за редакцією Т.Б. Гриценко, Т.Д. Іщенко, Т.Ф. Мельничук / Навч. посібник. — К.: Центручбової літератури, 2007 — 344 с
2. Сайтарли І.А. Культура міжособистісних стосунків: Навч.посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 240 с.
3. Інтернет ресурс: http://megalib.com.ua/content/8313_53_Skladovi_kyltyri_dilovogo_spilkyvannya.html