Мехеда Н.Г., Книш Анжела
Черкаський національний
університет ім.Б.Хмельницького
Конкуренція в готельному бізнесі
Станом на
кінець 2012 року в Україні функціонує понад 3800 готелів та інших аналогічних
засобів розміщення.[1] Це свідчить про те, що в наш час готельний бізнес є
однією з найважливіших та конкурентоспроможних сфер туризму. Загалом ринок
готельних послуг можна охарактеризувати як ринок монополістичної конкуренції з
чітко визначеними рисами олігополістичної конкуренції.
Сукупність економічних відносин, які
утворюються у процесі виробництва, реалізації і організації споживання
готельних послуг формують ринок готельних послуг. В Україні кількість готельних
підприємств за останній рік значно збільшилась під впливом чемпіонату Європи по
футболу 2012р., але поряд з провідними країнами у розвитку туризму –
недостатня. Функціонуючі готелі щосили прагнуть поліпшити сервіс і створювати
всі умови для прийому іноземних гостей. Природним чином, конкуренція на ринку
готельних послуг зростає. Проте, на сьогодні, не всі готелі вважаються
конкурентоспроможними на ринку послуг[3].
Загалом,
конкуренцію на підприємствах готельного господарства умовно можна поділити на
добросовісну та недобросовісну.
До
добросовісної відноситься: підвищення якості продукції; зниження цін; реклама; після продажне
обслуговування; створення нових
товарів; рівність з конкурентом в
досягненні вигоди і ін..
В умовах
жорсткої боротьби між товаровиробниками часто використовуються методи,
пов'язані з порушенням норм і правил конкуренції.
До
недобросовісних методів конкуренції відносяться: демпінгові ціни;
встановлення контролю над конкурентом; незаконне використання марок
відомих підприємств; таємні змови на торгах; несумлінне копіювання товарів і
продукції конкурентів; порушення стандартів та умов поставки товарів; помилкова
інформація та реклама , що вводять конкурента в оману; порушення у фінансовій
та бухгалтерської звітності, дозволяють знизити частку офіційних доходів і,
таким чином, скоротити податкові витрати.[2]
В Україні,
поділ готелів на категорії здійснюється за допомогою градації зірок (*) — від *
до *****. Чим вища зірка, тим кращий сервіс. На жаль, не всі категорії можуть
бути конкурентними. Особливо це стосується готелів, категорії *, **, та інколи
*** зірок, які є радянським спадком, з відповідною інфраструктурою. Вони не
являють собою комерційного інтересу для інвесторів. Керівники столичних готелів
відмічають, що у сучасних умовах, вони не можуть собі дозволити орієнтуватися
на певну споживчу групу. Цей сегмент готелів практикує подвійні та потрійні
тарифи: окремі ціни для громадян України, країн СНД, іноземців.
Готелі
категорій **** та ***** зірок на сьогодні є доволі конкурентними, зважаючи на
те, що деякі з них реконструйовані або ж збудовані заново. Тому саме вони й змагаються
між собою не лише у кількості номерів, місцеположенні, категорії,
спеціалізації, інфраструктурі, ціні, та якості послуг, а й в певних інноваціях,
які дозволяють залучити до себе потенційних клієнтів.
Слід
додати, що крім конкуренції серед самих готелів та їх послуг також існує висока
конкуренція серед спеціалістів у сфері готельно-ресторанного бізнесу. У даній сфері відчувається брак грамотних
фахівців. Проте, як і скрізь, кількість тих, хто шукає роботу
більше, ніж кількість пропозицій на ринку. Що вища посада, то більша
конкуренція. Середній показник для верхнього сегмента цієї профсфери – три
шукача на одну вакансію.
Найвища конкуренція в «управлінні готельним бізнесом». Конкурс на деякі керівні посади може досягати 7 осіб на місце,
середній показник 4–5 осіб на місце, як і в сфері управління ресторанами.
Винятки становлять шеф-кухарі. Тут, незважаючи на високі зарплати і статус, за
шукача, роботодавцю вже потрібно поборотися. Значення hh.Індекс ( кількість
вакансій) не перевищує 1,4, що означає, що на дві вакансії претендують три
особи. І що вищі вимоги, то менша конкуренція – висококласні фахівці на ринку
великий дефіцит [4].
Щоб
створити конкурентоспроможне підприємство, потрібно не просто модернізувати
виробництво й управління, а й чітко знати, для чого це робиться, яка мета
повинна бути досягнута, причому головним має бути вміння визначити, а потім
швидко і ефективно використовувати в конкурентній боротьбі свої переваги. Всі
зусилля у виробництві та управлінні повинні бути спрямовані на розвиток тих
якостей підприємства та продукції, яку вони випускають, що вигідно відрізнить
його від потенційних або реальних конкурентів.
Отже,
можна зробити висновок, що на українському ринку послуг готельні підприємства є
досить конкурентними, хоча й потребують змін та інвестицій.
Крім того,
необхідно зазначити, що лише розвиток
туризму, рекреації, освіти в галузі готельного бізнесу, мінімальне втручання
держави (лише у проблемних питаннях тарифів, стандартів, готельного збору),
налагодження системи постачання, транспорту та сфери послуг матиме результатом
розвиток готельної галузі, а постійне запровадження інновацій, інвестиції та
жорстка конкуренція - збільшення рівня її глобальної та регіональної
конкурентоздатності.
Список використаної літератури
1.
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/638-2013-%D1%80
2.
Яковлев Г. А. Я474 Экономика гостиничного
хозяйства: Учебное пособие. — М. : Издательство РДЛ, 2006. - 224 с. ISBN
5-93840-071-6 ББК 65. 432я73
3.
http://www.horeca-consulting.biz/
4.
http://hh.ua/article/13594