Лига А.О.

Глущенко Я.І., к. э. н., доцент

Донецький національний університет

економіки и торгівлі імені Михайила Туган-Барановського

методика аналізу фінансування за загальним та спеціальним фондом державного бюджету

У статті розглянуто сучасний стан та методика проведення аналізу формування і використання коштів загального та спеціального фонду державними установами.

Постановка проблеми та їх зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Бюджетні установи в цілому є надмірно залежними від фінансування з державного або місцевого бюджету. Звичайно, сама сутність таких установ визначає їх призначення і приписує функції, які вони виконують. Але ж, окрім фінансування за загальним фондом, існує ще й фінансування за спеціальним фондом. До 2000 р. кошти спеціального фонду не були включені до Державного бюджету України, отже, бюджетні установи мали більшу свободу дій щодо власних надходжень. Крім того, виконання бюджету здійснювалося ще й за допомогою банків. Пізніше всі кошти, що включені до кошторису бюджетної установи, були враховані і в державному бюджеті. А після переходу на казначейську систему виконання бюджету та введення єдиного казначейського рахунку, Державне Казначейство України отримало повний доступ до всіх ресурсів бюджетних установ у будь-який момент часу. Звичайно, ця зміна сприяла підвищенню контролю за витрачанням бюджетних коштів, прозорості виконання бюджету на всіх рівнях. Однак, поряд з цим повне підпорядкування всіх ресурсів установ зменшує їх конкурентні переваги при введенні господарської діяльності. Значний вклад у теорію та методологію бюджетного планування внесли такі відомі вітчизняні вчені як Д.Людвенко, О.Клокар, О.Барановський, Л.Безгубенко, С.Буковинський, О.Василик, І.Гейдор, Л.Гордєєв, І.Дьяков, Н.Деркач, О.Кириленко, В.Кравченко, Н.Кузьменко, В.Опарін, Л.Павлова, В.Родіонова, В.Федосов, С.Юрій та інші українські науковці. Питанню обліку та аналізу доходів і витрат кошторису бюджетних установ присвячені праці О.Клокаря, Д.Людвенка, П.Атамаса, В.Голікова, Л.Гуцайлюк, Р.Джоги, І.Зіміної, Ю.Іванечко, І.Канєвої, В.Матвєєвої, І.Ткаченко, В.Сопка та інших [1, c.58]. Віддаючи належне науковим працям вчених, слід зазначити, що проблема пошуку нових підходів до формування кошторисів бюджетних установ в умовах стрімких ринкових перетворень та обмеженості фінансових ресурсів потребує подальшого науково-практичного дослідження. Значною мірою це зумовлено трансформаційними процесами в Україні, направленими на досягнення міжнародних стандартів економічної діяльності.

Метою статті є викладення методики аналізу фінансування за загальним та спеціальним фондом державного бюджету для визначення стану забезпеченості установи необхідним рівнем коштів.

Виклад основного матеріалу досліджень. Треба зазначити, питанням аналізу фінансування за загальним та спеціальним фондом бюджетної установи, як основи для прийняття безпомилкових рішень та зменшення фінансових ризиків, приділялось не досить уваги. Основною метою аналізу фінансування бюджетних установ є виявлення причин дефіциту або надлишку коштів, визначення джерел їх формування та використання [3].

Аналіз руху коштів дає змогу вивчити їх динаміку, суму перевищення надходжень над витратами, розрахувати показники необхідного рівня забезпеченості, що в цілому сприяє більш обґрунтованому плануванню витрат у межах отриманих цільових коштів. Він включає в себе розрахунок часу обігу грошових коштів (фінансовий цикл), аналіз грошового потоку та його прогнозування, визначення оптимального рівня грошових коштів і т. д. [4].

Аналіз фінансування установи у порівнянні з потребами можна провести, користуючись наступними формулами.

На підставі інформації форми № 2 «Звіт про виконання загального фонду кошторису доходів і видатків установи» (загальний фонд) щодо потреби в коштах загального фонду та фактично направлених асигнувань, можна запропонувати наступні показники.

Абсолютне відхилення направлених асигнувань () загального фонду за формулою:

(1)

де − асигнування загального фонду фактично направлені на покриття видатків,

– потреба на утримання установи за рахунок загального фонду.

Рівень забезпечення потреби () на утримання установи:

(2)

На підставі інформації форми № 4-6 «Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)», можна провести аналіз фінансування установи за рахунок спеціального фонду, користуючись наступними формулами.

Абсолютне відхилення направлених асигнувань () загального фонду за формулою:

(3)

де − асигнування загального фонду фактично направлені на покриття видатків,

– потреба на утримання установи за рахунок загального фонду.

Рівень забезпечення потреби () на утримання установи:

(4)

Аналіз динаміки та структури доходів установи проводиться за наступною методикою.

Абсолютне відхилення отриманих доходів() загального фонду та доходів спеціального фонду у звітному році у порівнянні з базисним:

(5)

де − доходи отримані установою у звітному році,

–доходи базисного року.

Структура() окремого виду доходів у загальному обсязі:

(6)

де – доходи окремого виду;

– загальний обсяг доходів.

Темп росту () доходів установи:

(7)

де – доходи отримані у звітному році;

– доходи, отримані у базисному році.

Аналіз виконання кошторису власних надходжень досліджуваної бюджетної установи можна провести використовуючи наступні формули.

Абсолютне відхилення фактично отриманих доходів спеціального фонду() у звітному році у порівнянні з кошторисними призначеннями:

(8)

де – фактично отримані доходи спеціального фонду,

– сума отриманих доходів спеціального фонду за кошторисом.

Рівень виконання кошторису () доходів спеціального фонду:

(9)

Структуру окремого виду фактично отриманих доходів у загальному обсязі можна обчислити за формулою 6.

Особливої уваги заслуговує аналіз виконання кошторису спеціального фонду бюджету. Проблема недовиконання плану за доходами спеціального фонду, що існує в наш час пояснюється недосконалістю системи їх планування, а також нестабільністю формування дохідної бази бюджету в цілому та спецфонду зокрема, внаслідок постійних змін планових показників протягом року. Останнім часом зазначені доходи переглядаються у середньому двічі на рік. У зв’язку з цим постає проблема в посиленні наукового обґрунтування перспективного бюджетного прогнозування і планування дохідної бази бюджету та запровадженні стратегічного бюджетного планування [5].

Постійне збільшення у спеціальному фонді частки загальнодержавних доходів та їх спрямування на цільові видатки зменшує ресурсну частину загального фонду державного бюджету, а також послаблює контроль виконання запланованих надходжень і бюджетних програм. Більшість ревізій і перевірок саме в питанні формування дохідної і видаткової частини кошторису спеціального фонду бюджету розкриває безліч порушень нормативно-правових актів, наслідком чого є незаконні видатки коштів загального фонду бюджету. Отже, спецфонд втрачає своє головне призначення в частині залучення власних надходжень бюджетних установ, адже він створювався з  метою обрахування й посилення цільового використання позабюджетних коштів цих установ.

Аналіз надходження коштів спеціального фонду можна провести за наступною методикою.

Абсолютне відхилення отриманих у звітному році у порівнянні з базисним обчислюємо за формулою 3.

Структура окремого виду доходів у загальному обсязі розраховуємо, користуючись формулою 6.

Рівень відхилення ():

(10)

де − показник звітного періоду;

− показник базисного періоду.

Таким чином, на основі вище сказаного можна сформулювати наступний висновок: через специфічність діяльності бюджетних установ цілий ряд традиційних підходів до аналізу, що використовується комерційними організаціями, є непридатними для згаданих установах. Тому виникає необхідність пошуку шляхів адаптації методик економічного аналізу до специфіки бюджетних установ.

Література

1. Байбекова О. О. Кошторисам доходів і видатків — повсякденну увагу (про форми і методи контролю за дотриманням законодавства при формуванні, затвердженні і виконанні кошторису бюджетної установи) // Фін. контроль. – 2004. – № 2 (19). – 68 с.

2. Болюх М. А. Аналіз фінансово-господарської діяльності бюджетних установ : навч. посібн. / М. А. Болюх, А. П. Заросило. – К. : КНЕУ, 2008. –344 с.

3. Бугаєнко В. Г. Дослідження системи інформаційного забезпечення державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ / В. Г. Бугаєнко // Економіст. – 2010. – № 1. – С. 24–28.

4. Яришко О. В. Фінансовий аналіз діяльності бюджетних організацій / О. В. Яришко, Є. Ю. Ткаченко // Вісник Запорізького національного університету. – 2008. – № 1(3). – С. 174–180.

5. Формування спеціального фонду Державного бюджету: проблеми  та шляхи їх розв'язання [Електроний ресурс].–Режим доступу:http://www.rusnauka.

com/28_PRNT_2011/Economics/7_94329.doc.htm