НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЗА МІЖНАРОДНИМИ, НАЦІОНАЛЬНИМИ СТАНДАРТАМИ ТА ПОДАТКОВИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ

Гладких О.М. студентка 5 курсу

Спеціальність  «Облік і аудит» 

ДВНЗ «Українська академія банківської справи

Національного банку України»

 

Науковий керівник: Скорба О.А,

кандидат економічних наук,

доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту 

ДВНЗ «УАБС НБУ»

        

         У статті досліджено та порівняно методи нарахування амортизації основних засобів відповідно до національних та міжнародних стандартів з урахуванням норм Податкового кодексу України.

         Ключові слова: основні засоби, амортизація, сума,що амортизується, строк корисного використання (експлуатації).

         Постановка проблеми.

В даний час усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських операцій відповідно до чинного законодавства.

Так як, основні  засоби  є  матеріально-технічною  базою  підприємства та саме вони формують його виробничу потужність, то раціональне їх використання сприяє  покращенню  техніко-економічних  показників  роботи  підприємства.  А  це, в свою чергу, означає,  що  користувачі,  мають  бути  забезпечені  достовірною та повною інформацію щодо використання основних засобів. Важливе значення має відтворення основних засобів як процес їх виробничого використання, зносу, амортизації, підтримки в робочому стані через здійснення ремонтів і відновлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми нарахування та обліку амoртизації нікoли не втрачали своєї актуальності і досить глибоко досліджувались науковцями. А саме питання обліку основних засобів та нарахування амортизації за національними та міжнародними стандартами займалися як українські, так і російські науковці Голов  С.Ф.[2],  Войнаренко М.П.[1], Пиріжок  С.Є.[5],  Попович  В.І.[8] та інші.

         Невирішені частини досліджуваної проблеми. Проте залишається ряд невирішених питань, щодо вибору методів нарахування амортизації на об’єкти основних засобів за міжнародними та національними стандартами, а також врахування вимог податкового законодавства.

         Мета статті є дослідження нарахування амортизації основних засобів за національними та міжнародними стандартами, а також Податкового кодексу України шляхом проведення аналізу основних понять та методів нарахування амортизації.

Виклад основного матеріалу. Вагому роль у механізмі відтворення основних засобів відіграє процес нарахування амортизації. Так як, з одного боку амортизація є елементом витрат, що включаються як до витрат періоду, так і до собівартості продукції, а з іншої точки зору – це є джерелом надходження коштів для відновлення основного засобу. В той же час вона відображає специфіку руху вартості об’єкта основних засобів та розглядається як важливий важіль управління процесом відтворення [3].

В Україні на даний момент нарахування амортизації регулюється наступними стандартами, а саме П(С)БО 7 «Основні засоби» та М(С)БО 16 «Основні засоби», а також Податковим кодексом України.

Перш ніж перейти до розгляду питання щодо нарахування амортизації, доцільно б було розглянути спільне та відмінне у понятійному апараті цих двох стандартів.

Отже, розглянемо таблицю 1.1 і дамо чіткі пояснення [4,7].

 

 

Таблиця 1.1 – Порівняння термінології за П(С)БО 7 та М(С)БО 16

Згідно ПСБО 7

 

Згідно МСБО 16

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні засоби - це матеріальні об'єкти, що їх:

а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей;

б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Амортизація - це систематичний розподіл суми активу, що амортизується, протягом строку його корисної експлуатації.

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Сума, що амортизується, - це собівартість активу або інша сума, що замінює собівартість, за вирахуванням його ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Ліквідаційна вартість активу - це попередньо оцінена сума, що її суб'єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на вибуття, якщо актив є застарілим та перебуває в стані, очікуваному по закінченні строку його корисної експлуатації.

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Строк корисної експлуатації:

а) період, протягом якого очікується, що актив буде придатний для використання суб'єктом господарювання, або

б) кількість одиниць виробленої продукції чи подібних одиниць, що їх суб'єкт господарювання очікує отримати від активу.

 

Поняття наведені в П(С)БО та М(С)БО досить схожі, навіть можно сказати ідентичні за назвою та тлумаченням. Проте, відмінним  є  те, що міжнародний стандарт  не  уточнює, що  є  об’єктом  основних  засобів. Належність  окремих  видів  майна  до  основних  засобів  визначається  на  підставі професійної  думки  бухгалтера  з  урахуванням  конкретних  обставин  і  умов експлуатації об’єкта, в окремих випадках методів нарахування амортизації.

         В П(С)БО зазначено, що в процесі амортизації розподіляється вартість, яка амортизується, а за МСБО – це вартість активу.

Активи що амортизуються за визначенням МСБО такі активи повинні відповідати трьом вимогам: по-перше, використовуватись у виробничій діяльності (постачаннях, послугах), адміністративних цілях чи для передачі в оренду; по-друге, за терміном використання перевищувати обліковий період і, нарешті, по-третє – мати обмежений термін експлуатації [4].

Що стосується вартості, яка амортизується , то в П(С)БО це первісна чи переоцінена вартість необоротного активу за мінусом ліквідаційної, а МСБО ліквідаційна вартість віднімається від собівартості чи іншої суми, за якою даний актив відображається у фінансовій звітності [7].

Порівняння методів нарахування амортизації за П(С)БО 7 «Основні засоби» та М(С)БО 16 «Основні засоби» наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Порівняння методів нарахування амортизації за П(С)БО 7 «Основні засоби» та М(С)БО 16 «Основні засоби» [4,7]

Згідно ПСБО 7

Згідно МСБО 16

Методи амортизації

Рекомендовано  наступні  п’ять  методів

нарахування амортизації:

– прямолінійний;

– зменшення залишкової вартості;

– прискореного  зменшення  залишкової

вартості;

– кумулятивний;

– виробничий

Методи нарахування амортизації:

– прямолінійний метод;

– метод зменшення залишку;

– метод суми одиниць продукції.

Ремонт (поліпшення) основного засобу

Амортизація  подібних  активів  не

припиняється  на  період  реконструкції,

ремонту чи модернізації

Ремонт  або  ж  будь-яке  технічне

обслуговування  активу  не  відміняє

необхідності  амортизації  такого  основного засобу

Амортизація землі

Вартість  землі  (земельних  ділянок)  не

амортизується

У  деяких  випадках  сама  земля може мати

обмежений  термін  корисної  експлуатації,

тоді  її  амортизують  методом,  який

відображає  вигоди,  що  мають  бути

отримані від неї

 

Отже, за М(С)БО передбачено три методи нарахування  амортизації, проте у стандарті також вказано, що перелік методів амортизації не є вичерпним.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку передбачає п’ять методів амортизації. Необхідно, згадати, що до прийняття Податкового кодексу України існував також метод передбачений податковим законодавством. З прийняттям Кодексу, цей метод було формально скасовано. Однак на справді ця норма фактично залишилась, оскільки терміни корисного використання окремих об’єктів основних засобів можуть бути встановлені відповідно до ПКУ, що є по суті елементом податкового обліку.

Зазначимо, що в міжнародних стандартах використання такого підходу не передбачено.

Необхідно звернути увагу на амортизацію землі. Зокрема у П(С)БО 7 «Основні засоби» зазначено, що вартість  землі  (земельних  ділянок)  не амортизується [7].

За МСБО існує виняток за яким, у деяких випадках сама земля може мати обмежений строк корисної експлуатації, тоді її амортизують методом, який відображає вигоди, що мають бути отримані від неї [4].

Згідно П(С)БО, та Податковим кодексом при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід урахувати: очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори [6,7].

 Щодо МСБО, то при визначенні строку враховується  технічний або комерційний знос, який може виникнути через зміни та вдосконалення виробництва або від зміни ринкового попиту на вироблені продукти чи послуги.

 Крім того п. 145.1 Податкового кодексу одночасно з розподілом основних засобів та інших нематеріальних активів на 16 груп, як і за П(С)БО, установлено мінімально допустимі строки корисного використання основних засобів у розрізі кожної з груп, в той час як, за П(С)БО та МСБО строк корисного використання об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання та встановлюється підприємством самостійно. В свою чергу, підприємство також може самостійно обирати один із методів нарахування амортизації [6].

Необхідно зазначити, що М(С)БО не розглядає моменту початку та припинення нарахування амортизації, так як у П(С)БО зазначено, що початок  нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання та моментом припинення нарахування амортизації вважає починаючи з місяця, наступного за місяцем: вибуття об’єкта основних засобів; переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію [7].  

Висновки.Таким чином можемо сказати, що амортизація – це економічний процес, що кількісно відображає втрату основними засобами своєї вартості, яка амортизується, та її систематичний розподіл (перенесення) на заново створений продукт (виконану роботу, надану послугу) протягом строку їх корисного використання. Порядок нарахування амортизації основних засобів в Україні регулюється П(С)БО 7, МСБО 16 та Податковим кодексом. Проте П(С)БО ґрунтується на МСБО, але існують і відмінності між ними, а саме у застосування методів нарахування амортизації та питання, що стосується нарахування амортизації землі. Щодо Податкового кодексу України, то розкрито досить детально норми амортизації, а саме проведено розподіл об’єктів на групи, ті, що підлягають та не підлягають амортизації, а також  зазначено мінімальні строки корисного використання об’єктів основних засобів.

 

 

 

 

 

Література

1. Войнаренко М.П.,  Пономарьова Н.  А.,  Замазій О.В.  Міжнародні

стандарти  фінансової  звітності  та  аудиту:  навч.  посіб.  –  К.:  Центр  учбової літератури, 2010. – 488 с.

2. Голов С.Ф.  Бухгалтерський  облік  за  міжнародними  стандартами./

С.Ф. Голов., В.М. Костюченко – Практичний  посібник – К.: Лібра, 2004. –    880 с.

         3. Жолняр І.В. Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами: навч. посібник / І.В. Жолняр. – К.:ЦУЛ, 2012. – 326.

4. Міжнародні  стандарти  бухгалтерського  обліку  16  «Основні  засоби» [Електронний ресурс]/Законодавство України // – Режим  доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_014 – Назва з екрану.

5. Пиріжок С.Є.  “Нормативно-правове  регулювання  обліку  експлуатації  та вибуття  основних засобів” [Електронний  ресурс] / Житомирський державний технологічний  університет // – Режим  доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2012_1_1/37.pdf.

6. Податковий Кодекс України  від  02.12.2010  р., №  2755-VI  [Текст].  - Х. - Одіссей. – 2010. – 536 с.

7. Про  затвердження  Положення  (стандарту)  бухгалтерського  обліку  7 «Основні засоби»  [Електронний  ресурс]  :  Наказ  Міністерства  фінансів України  від  18.10.1999 №  242.  –  Режим  доступу  :  http://zakon1.rada.gov.ua.  – Назва з екрану.

8.  Попович В.І. «Облік основних засобів: порівняльний аналіз МСБО та ПСБО» [Електронний  ресурс]  /  Мукачівський  державний  університет,  кафедра  обліку  і контролю  у  сфері  послуг  та  соціальної  культури  //  –  Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/ 2012_721/41.pdf .