Самородова Н.М., Літвінцева Н.С.

Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Постановка проблеми. В наш час найвагоміше місце в господарській діяльності підприємства належить основним засобам, оскільки їх частка дає можливість оцінити рівень забезпеченості фінансової діяльності суб’єктів господарювання необхідними умовами. Оскільки суб’єкти господарювання функціонують в умовах жорстокої конкуренції та економічної нестабільності, це робить питання організації бухгалтерського обліку основних засобів актуальними та вимагає пошуку шляхів їх вдосконалення.

Виклад основного матеріалу. В наш час основні засоби на різних підприємствах функціонують у виробничій та невиробничій сфері. Основні засоби функціонують як чинники процесу праці до того моменту, поки вони зберігають власну споживчу форму, яка являється предметом їх використання у процесі виробничої діяльності. Вивчення теоретичних положень, опублікованих праць вітчизняних і зарубіжних вчених свідчать, що облік засобів в останній час дещо ускладнився, а ряд проблем негативно впливають на процес управління виробництвом, знижуючи ефективність використання основних засобів. До кола таких проблем можна віднести [1, с.408]:

Ø різні підходи до термінології та визначення сутності основних засобів у фінансовому обліку й системі оподаткування;

Ø проблема оцінки основних засобів;

Ø проблеми підвищення інформативності первинних документів з обліку основних засобів;

Ø проблема інформаційного забезпечення управління матеріально-технічною базою.

Окремою групою стоять проблеми складності оцінки основних засобів, які полягають у виборі вартості, за якою слід їх вимірювати.

Оцінка основних засобів із застосуванням первісної вартості в умовах інфляційних процесів може призводити до негативних наслідків. Навіть якщо ціни залишаються незмінними, то потенціал основних засобів не залишиться незмінним. Це виникає через те, що основні засоби стають морально застарілими, тобто скорочується строк їх корисного використання. Будь-які основні засоби, які були придбані в різний час, але мають однакові характеристики, все одно матимуть різну вартість. Таким чином, постійні переоцінки будуть збільшувати витрати підприємства, що в кінцевому результаті вплине на його фінансовий результат.

Основними проблемами, що виникають в процесі оцінки основних засобів за справедливою вартістю, є такі [2, с.33]:

Ø відсутність на сьогодні методичних основ обґрунтованого визначення вихідної оцінки основних засобів;

Ø використання поняття «справедлива вартість» в П(С)БО, оскільки ринкові ціни не можна назвати справедливими, так як вони не можуть бути одночасно справедливими для двох учасників ринку – продавця і покупця;

Ø відсутність існування такої оцінки, яка б задовольняла вимоги всіх без винятку користувачів фінансової звітності при виборі об’єктивного методу оцінки основних засобів.

Сьогодні, в системі бухгалтерського обліку основних засобів, можна відзначити такі недоліки:

Ø у багатьох підприємств амортизаційна політика є неефективною, оскільки використовуються недоцільні та різнопланові методи розрахунку амортизації;

Ø не завжди переміщення об’єктів всередині підприємства оформлюється Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів;

Ø у первинних документах з обліку основних засобів доволі часто не всі реквізити заповнюються;

Ø велика кількість інвентарних карток мають тільки електронний вигляд;

Ще одним із проблемних питань є визначення ліквідаційної вартості основних засобів, оскільки існує складність оцінки активів у майбутньому. Так, для техніки необхідно робити прогноз на 5-10 років, для будівель на 40-50 років. За такий період майже неможливо врахувати вплив багатьох факторів на кінцеву вартість, тому отриманий результат буде досить приблизним. Саме через цей фактор, у великій кількості підприємств ліквідаційна вартість взагалі не визначається. Таким чином, сума, яка підлягає перенесенню на витрати шляхом амортизації, встановлюється на рівні первісної вартості основних засобів, що не відповідає вимогам національного стандарту бухгалтерського обліку [3].

В наш час бухгалтерський облік на підприємствах неможливо уявити без використання інформаційних технологій. Існує велика кількість програм, які допомагають раціонально використовувати час працівників бухгалтерії, скорочуючи обсяги ручної роботи з документами. У кожної з програм, що пропонуються на ринку інформаційних послуг є свої переваги та недоліки.

Деякі підприємства для обліку основних засобів використовує програму «ІС-Про». «ІС-Про» – це програмний комплекс для автоматизації всіх бізнес-процесів, всіх видів обліку і управління всіма підрозділами підприємства. Система «ІС-Про» розрахована на управління виробничими підприємствами різного профілю з локальною мережею , що об'єднує до 100-150 комп'ютерів. Система «ІС- Про» - це потужний обліково-аналітичний апарат з глибокою обробкою бізнес-процесів, високою гнучкістю, ретельно відшліфованим інтерфейсом, стійкістю і надійністю.

Але на нашу думку, з метою формування достовірної інформації в обліку і звітності про стан та рух основних засобів найбільш придатною сьогодні є програма 1С: Бухгалтерія 8.0. Ця програма не має макромови, однак у ній наявна вбудована об’єктно-орієнтована мова програмування і розвинуте інтерактивне середовище, що дає змогу змінювати типові конфігурації для своїх потреб чи навіть повністю переписати їх.

Програма має ряд переваг, а саме: простоту інсталяцію і використання; можливість гнучкого настроювання конфігурації; можливість швидко виконувати різноманітні операції; низьку ціну. Інтерактивне середовище дозволяє змінювати типові конфігурації для своїх потреб або навіть цілком переписувати їх. Однак недоліком будь-якої систем є обов'язкове настроювання її фахівцем, але при правильному орієнтуванні програмного продукту на кінцевого користувача останній отримує більше можливостей під час облікової або управлінської роботи.

Висновки. Виходячи з вищевикладеного необхідно відзначити, що теоретичні і практичні засади організації обліку основних засобів необхідно удосконалювати через збільшення управлінських можливостей та пристосовування до практичних потреб користувачів. Правильно побудований облік основних засобів і, як наслідок, різнобічне використання облікової інформації, має сприяти ефективному управлінню виробничою діяльністю підприємства, а також проведенню обґрунтованої зваженої інвестиційної політики щодо них.

Література:

1. Панасенко А.П. Проблеми основних засобів у бухгалтерському обліку / А.П. Панасенко // Держава та регіони. – 2011. – №3. – С.407-410.

2. Власюк Г.В., Шляхи вдосконалення обліку основних засобів / Г.В. Власюк, О.І. Зиміна // Держава та регіони. – 2011. – №4. – С. 32-36.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92 із змінами і доповненнями.