к

к.геогр.н. Кирилюк О.В., студент Якімишин Віталій

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Антропогенна трансформація басейну річки Пістинька впродовж ХХ століття

У сучасних умовах найбільшого впливу на зміни геосистем, а відтак і на їх стійкість, завдають антропогенні навантаження. Важливе місце в дослідженнях, які проводяться з метою вибору та обґрунтування раціональних напрямків природокористування та природоохоронної діяльності, займає розробка критеріїв антропогенного навантаження на навколишнє середовище, зокрема на басейни річок. Практичність використання малих басейнових систем у якості експериментальної одиниці полягає у надчутливості малих річок та беззаперечній реакції басейну на антропогенні зміни у річковій системі. Малі річки Передкарпаття ще слабо вивчені. Вони мають значну специфіку. Тому виступають важливим об’єктами для вдосконалення методики визначення їх антропогенної трансформації, оцінки екологічного стану басейнів річок,.

Річка Пістинька, довжиною 57 км, площею водозбору 265 км², бере початок з джерел на північно–східному схилі гори Грегіт на висоті 700 м абс., впадає в р. Прут з правого берега на 864 км від гирла біля м. Коломиї. Типологія річки згідно Водної Рамкової Директиви Європейського Союзу (ВРД ЄС) – середня, а згідно з Водного Кодексу України – мала. Середня висота водозбору – 590,3 м. Гіпсометричний тип водозбору – середньогірний ( згідно ВРД ЄС ). Середній похил водозбору – становить 9,77 м/км, середня густота річкової мережі в межах водозбору – 1,78 км/км². Звивистість головної річки – 1,4, а середній похил – 17,68 м/км. Лісистість водозбору – 57,56%, урбанізованість – 2,21%, озерність – 0,096% . Особливості рельєфу та різноманітність природних комплексів визначили ступінь й характер освоєності досліджуваної території та антропогенних навантажень у басейні річки Пістинька. Лісистість території та гірський рельєф обмежили сільськогосподарське освоєння на досить значній частині території басейну річки. Сільське господарство та народногосподарські об’єкти зосереджені в основному в нижній та середній частинах басейну річки і визначаються її особливостями. Під час визначення зміни антропогенного навантаження на басейн річки Пістинька впродовж трьох років (1933, 1978 та 2000 ) ХХ століття, можна зробити порівняльну характеристику зміни антропогенного впливу на досліджувану територію в часі.

Для порівняльної характеристики перетвореності басейну річки Пістинька, досліджувану територію було поділено на три частини: верхню, середню та нижню. У якості основного методу проведення дослідження обрано методику П.Г. Шищенка, яка враховує глибину антропогенної перетвореності території.

Верхня частина. За картографічними даними 1933 року у верхній частині басейну річки Пістинька в основному переважають слабо перетворені території, невелику частку займають перетворені землі, також в даній місцевості зустрічаються середньо перетворені території, хоча кількість їх тут дуже мала. Така ситуація зумовлена тим, що дана територія розміщена в гірській та передгірській частинах Карпат, тому для неї характерна досить низька кількість орних земель. Основна частка тут зайнята лісами, сільські населені пункти займають незначні площі. Також досить слабо розвинена транспортна мережа. Станом на 1978 рік у даній місцевості спостерігається збільшення площ орних земель, здійснюється забудова сільських населених пунктів, на деяких ділянках спостерігається зменшення площ лісових насаджень, можна відмітити стрибок у розвитку транспортної мережі. Детально вивчивши карту 2000 року, можна побачити, що на даній території спостерігається тенденція до збільшення площі орних земель, розширення забудови сільських населених пунктів, та на деяких ділянках спостерігається значне зменшення площ лісових насаджень. Верхня частина басейну розміщена в гірській та передгірській частинах Карпат, для неї характерна невелика кількість орних земель, основну частину площі займають ліси, відносно невеликі території займають сільські населені пункти, також досить слабо розвинена транспортна мережа.

Середня частина. За картографічними даними 1933 року у середній частині басейну річки Пістинька в основному переважають слабо перетворені території, невелику частку займають перетворені та середньо перетворені території. Ситуація зумовлена переважанням у цій частині басейну лісів, невеликих площ орних земель та пасовищ, також незначні території займають сільські населені пункти, досить слабо розвинена транспортна мережа. Станом на 1978 рік спостерігається збільшення площ орних земель переважно в долинах річки та її приток, активно здійснюється забудова сільських населених пунктів, на деяких ділянках спостерігається зменшення площ лісових насаджень, також можна відмітити певний розвиток транспортної мережі. Детальне ознайомлення з картою 2000 року дозволило зробити висновок про збільшення площі орних земель, розширення забудови сільських населених пунктів, зменшення площ лісових насаджень. Можна зазначити, що в середній частині басейну річки спостерігається тенденція до збільшення кількості орних земель відносно його верхньої частини. Як і у верхній частині басейну основну площу досліджуваної ділянки займають ліси, збільшується площа територій, що займають сільські населені пункти, досить непогано розвинена транспортна мережа.

Нижня частина. За картографічними даними 1933 року, у нижній частині басейну річки Пістинька в основному переважають середньо перетворені території, невелику частку займають слабо перетворені та перетворені території. Така ситуація зумовлена тим, що в даній частині басейну основну площу займають ліси, пасовища та орні землі, також незначні території займають сільські населені пункти, досить непогано розвинена транспортна мережа. Проаналізувавши карту 1978 року, зробили висновок, що у даній місцевості спостерігається збільшення площ орних земель переважно в долинах річки та її приток, активно здійснюється забудова сільських населених пунктів, спостерігається зменшення площ лісових насаджень, розвиток транспортної мережі. Виконане дослідження 2000 року показало, що, на даній території значних змін між двома останніми досліджуваними періодами не відбулося, тільки на деяких ділянках спостерігається незначне розширення забудови сільських населених пунктів та зменшення площ лісу. Тому саме цим можна пояснити, що досліджувана частина в порівнянні із 1978 роком значних змін не зазнала.

Аналіз картографічних даних показав, що інтенсивна антропогенна трансформація басейну річки Пістинька почалась у період між 1933 та 1978 роками, разом з активним розвитком сільського господарства, транспортної мережі, селитебним впливом та збільшенням площ орних земель; за картографічними даними 2000 року процеси антропогенної трансформації дещо сповільнились, що пов’язано зі значним скороченням сільськогосподарського виробництва, проте спостерігається зменшення площ лісових насаджень; спостерігається збільшення площ сильно та дуже сильно перетворених територій та відповідно зменшення площ із слабо перетвореними та перетвореними територіями.

Оцінка масштабів та глибини антропогенної трансформації природних систем дає змогу визначити пріоритетні заходи з охорони, підтримки та відтворення їх екологічної стійкості, здійснювати ефективне управління, оптимізувати використання території. При цьому сутність управління в галузі охорони навколишнього середовища полягає у виконанні функцій регулювання, нагляду, прогнозування, планування, програмування, експертизи\ контролю, нормування антропогенних навантажень та інших видів виконавчо-розпорядчої діяльності